За інформацією: Суспільне.
Сходи озимих. Фото: Федір Бондар/Суспільне Миколаїв
Миколаївські фермери засіяли озимі із застосуванням технології "No-Till", тобто за системою нульового обробітку ґрунту. І вже в грудні спостерігають позитивні результати: у землі утримується достатньо вологи для засіяних пшениці та ячменю.
Про особливості і переваги технології кореспонденти Суспільного поспілкувалися з миколаївськими фермерами.
"Озимку" маємо в чудовому стані. Пшениця, яка посіяна за технологією класичною — сходи трохи гірші, тому що посуха була, майже три місяці не було продуктивної вологи. З тією технологією волога трохи гірше зберігається".
Агроном насіннєвого господарства у Миколаївському районі Яків Пінчук розповідає, що восени засіяли озимими пшеницею та ячменем близько 1000 гектарів. На 90 відсотках площ застосовували технологію "No-Till" без обробітку ґрунту, із закладенням зерна у невелику борозну.
"Основний плюс цієї технології у тому, що зберігається волога і при перепаді температур зверху — те, що прикрите у нас соломою, пожнивними рештками — воно створює ще свою вологу в залежності від перепаду температур, тобто грубо кажучи свій конденсат", — розповів Яків Пінчук.
Поле на Миколаївщині. Фото: Федір Бондар/Суспільне Миколаїв
Керівниця господарства Надія Іванова говорить, що за цією технологією вдається зекономити паливо та моторесурс техніки, оскільки роботи у полі мінімальні. Але основним плюсом, порівняно з традиційними способами обробки ґрунту і сівби в умовах південного клімату називає саме збереження вологи.
"Якщо буде дуже вологий рік, то за умови того самого захисту від бур’янів, шкідників, хвороб, того ж самого живлення — я думаю, що якщо вологий рік, то істотної різниці в урожайності не буде. Але я знаю і спілкуюсь із колегами, що коли посушливі роки, то вони гарантовано отримують по зернових порядку 40-50 центнерів у нашій зоні, попри погодні негаразди, гарантовано", — каже Надія Іванова.
Фермери у полі. Фото: Федір Бондар/Суспільне Миколаїв
Надія Іванова розповідає, що засіяні цієї осені у господарстві тисяча гектарів — менша площа під озимими, ніж зазвичай. Намагаються диверсифікувати виробництво нішевими, альтернативними культурами — це просо, коріандр, гірчиця, льон, які планують сіяти пізньою зимою.
"Збільшуємо їхні площі для того, щоб утримати економіку і утримати підприємство на плаву. Але від зернових — я знаю аграріїв, які від озимини відмовилися взагалі — ми не відмовляємось, все одно їх зберегли, бо країна має бути з хлібом", — розповіла директорка насіннєвого господарства.
Сходи пшениці. Фото: Федір Бондар/Суспільне Миколаїв
Під урожай 2024-го року на Миколаївщині засіяно озимими культурами 512 тисяч 600 гектарів ріллі — менше, ніж восени 2022. Здебільшого сіяли зернові культури — пшеницю та ячмінь. Про це кореспондентам Суспільного розповів головний спеціаліст департаменту агропромислового розвитку Миколаївської обласної військової адміністрації Володимир Афанасьєв.
