За інформацією: Суспільне.
Подружжя з села Лимани Галицинівської громади в пам’ять про загиблого на війні сина виготовляє картини з гільз та допомагає місцевій волонтерській кімнаті. Поробки мають попит в Україні та за кордоном.
Про створення картин подружжя розповіло кореспондентам Суспільного.
Батько загиблого військового Костянтин створює картини в майстерні, яку облаштував у 2024 році. На столах розкладені вироби на різних етапах готовності. В окремому кутку стоїть фото сина, який загинув під час обстрілу казарм миколаївських десантників у березні 2022 року.
"Коли я працюю, я завжди з ним розмовляю — кожного дня. Зробив, набив, показав йому. Завжди показую нашому янголятку", — говорить Констянтин.
Костянтин свердлить деревину. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Спочатку Костянтин вирізає та оброблює деревину, на яку згодом набиватиме гільзи. Потім він розмічає, свердлить і полірує заготовки.
Гільзи лежать у коробках. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Для різних поробок використовують різні трафарети та форми. Гільзи також бувають різного калібру — майстер їх підбирає так, щоб у картині створювався об’ємний ефект, тобто 3D.
"Починав я з простих, але одразу робив і кольорові. Я роблю від душі те, що подобається мені та іншим людям", — розповідає чоловік.
Чоловік набиває гільзи. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Костянтин відповідає за технічну частину процесу, а його дружина Тетяна — за творчу.
"Раніше я допомагала все це малювати та вирізати, тобто ідея була моя. Потім почали думати над різними форматами — це теж була моя пропозиція. Згодом почали робити підписи. Я, звісно, підписую, бо у чоловіка "курка лапою писала", — говорить Тетяна.
Подружжя Констянтин і Тетяна. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Вироби відрізняються формою та призначенням: деякі призначені для подарунків, а деякі — як пам’ять.
"Спочатку виникла ідея зробити щось для сина. Ми зробили перші роботи, нам сподобалося і вирішили запропонувати створити маленьку Алею Слави біля сільради Лиманівської. Уже зробили 12 штук — по одній на кожного загиблого".
Вироби, які зробив Констянтин. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Тетяна щодня ходить до сільської волонтерської кімнати, де шиють фліски, спальники, капці, шапки, плетуть сітки та виконують інші роботи. Староста сіл Лимани та Лупареве Наталія Панашій каже, що картини подружжя продаються на лотереях і аукціонах.
"Ціна такої картини доволі висока — 2,5-3 тисячі гривень, але гроші з продажу ми витрачаємо на закупівлю тканини, флісу та основ для сіток. Вони дуже допомагають нам, бо Костя виконує роботу акуратно й красиво, а його дружина Тетяна йому допомагає", — розповідає староста.
