За інформацією: Суспільне.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну завдало довкіллю Миколаївської області збитків майже на 90 мільярдів гривень. Найбільших втрат зазнає заповідна територія Кінбурнської коси, що станом на 18 вересня 2024 року перебуває під російською окупацією. Наслідки бойових дій на півострові науковці визначать і фіксують дистанційно, через супутникові знімки.
Про це 17 серпня на пресбрифінгу розповіла головна спеціалістка управління екології та природних ресурсів Миколаївської обласної військової адміністрації Марина Романенко.
"Остаточної цифри немає"
За словами Марини Романенко, суму збитків довкіллю визначають за різними компонентами: за методиками для водних, земельних ресурсів, для природно-заповідного фонду.
"Остаточної цифри немає. Бо якщо якась подія відбулась, то Державна екологічна інспекція підраховує те, що може підрахувати за методиками, якщо виїхала на місцевість. Якщо брати за 2023 рік, то не всі випадки були обраховані, бо це нереально тими ресурсами зробити. За 2022-2023 роки майже 90 мільярдів гривень. Але ці дані збільшуються щодня", — говорить посадовиця.
Шкода Кінбурну
Марина Романенко розповіла, створена комісія з визначення шкоди від бойових дій Кінбурнському півострову: заповідним об'єктам НПП "Білобережжя Святослава", РЛП "Кінбурнська коса" та ділянкам Чорноморського біосферного заповідника.
"Питання складне, потребує комплексного вирішення, оскільки бойові дії, обстріли тривають. Але треба фіксувати і саме завдяки даним дистанційного моніторингу це можна. Науковці Національного парку фіксують дати загорянь, пожеж, площі підраховують. Це досить потужна база для подальшого обрахунку шкоди, наприклад, за викиди в атмосферне повітря", — сказала Романенко.
"Найбільша шкода Кінбурну від мінування, вибухонебезпечних предметів, пересування важкої техніки, шумового забруднення, фортифікацій, пожеж".
Зграя птахів на Кінбурні, 2022 рік. Архів Суспільне Миколаїв
Від пожеж, каже Марина Романенко, різні природні комплекси відновлюються по-різному.
"Сосновий ліс, де були монокультури і вигоріли, припускаємо, що все зупинилось, треба думати, як відновлювати. Це вибухонебезпечно, це дуже дорого. Є пропозиції, що все має бути залишене так. Щодо критичних моментів — це плазуни, ендемікиВиди, роди, родини рослин або тварин, що мешкають у межах обмеженого простору, ізольованого географічно, екологічно від інших середовищ існування історією видів., що характерні саме для Нижньодніпровської піщаної арениКінбурнська коса — великий піщаний масив, що входить до складу Нижньодніпровської піщаної арени. Він утворився понад 2 000 років тому на місці древньої дельти Борисфена—Дніпра., ящірка піщана, сліпак піщаний, то важко сказати, яка там зараз ситуація. По птахах ситуація трохи краща. Були критичні моменти на початку вторгнення, це був період виведення пташенят. Ймовірно багато хто там загинув, але пізніше птахи, припускаємо, змінили місце розташування", — повідомила головна спеціалістка управління екології.
Знак: «Небезпечно міни», встановлений у лісі. Миколаївщина, вересень 2023 року. Архів Суспільне Миколаїв
Справи злочинів проти довкілля
Внаслідок підриву Каховської ГЕС, говорить Романенко, була підтоплена територія ботанічного заказника місцевого значення Івано-Кепине, що на Баштанщині.
"Було обстеження, був обрахунок завданої шкоди. І ці дані передані до прокуратури і до Офісу Генерального прокурора. І має бути сформована справа, подана вже до міжнародних інстанцій щодо компенсації цієї шкоди. Надія на відшкодування є, матеріали збираються. І важливо фіксувати, який стан був до і які завдані збитки, щоб порівняти і оцінити", — зауважила Марина Романенко.
Гриби у лісі на Кінбурнському півострові, 2022 рік. Архів Суспільне Миколаїв
Зі слів представниці управління ОВА, екологи нині вперше стикаються з викликами, спричиненими війною, українське законодавство неврегульоване щодо визначення збитків довкіллю.
"Ми рахуємо, наприклад, за викиди в атмосферне повітря, але у цей момент горять тварини, яких не можна зараз зафіксувати, бо безпосередньо там науковець не стоїть і не може сказати, скільки ящірок або полозів загинуло. Але це шкода. Європейський досвід, мабуть, впроваджений, що ці компенсації мають бути на відновлення, скільки треба витратити грошей, для того, щоб відновити до попереднього стану. Тут питання і до законотворців, і до науковців, і до експертів — яким чином до цього підходити комплексно", — зазначила Марина Романенко.
Читати ще
Читати ще Платники податків на Миколаївщині перерахували майже 600 мільйонів гривень на підтримку армії
