За інформацією: Суспільне.
У Миколаєві 11 серпня відбулася акція-нагадування про українських військовополонених та зниклих безвісти. На захід з прапорами та плакатами прийшли рідні, друзі військових та небайдужі містяни.
На події побували кореспонденти Суспільного.
Майже півтора року, каже Олена, чекає на повернення свого чоловіка, військовослужбовця 53-ї окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха. За словами жінки, її чоловік воював на Авдіївському напрямку та офіційно вважається безвісти зниклим.
"Мій чоловік – чесний, відважний, відповідальний. І коли йому зателефонували з військкомату, він сказав: "Хто, як не ми? Треба їхати". Коли після четвертої операції я сказала: "Може, досить? Може, ти зупинишся і залишишся вдома?", — згадує вона.
Дружина зниклого безвісти військового Олена. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Чоловік Олени не хотів повертатися з фронту та лишати побратимів.
"Він сказав: "Ні, хлопці чекають". Другого березня 2023 року зателефонував мені, каже: "Я поспішаю. Чекай, люблю" та дзвінок обірвався. Більше я його не чула".
Ще одна учасниця акції Світлана каже, востаннє спілкувалася зі своїм племінником 14 лютого 2024 року. Тоді військовослужбовець 46-ї окремої десантно-штурмової бригади виконував бойові завдання на Донеччині.
"Донька звʼязалася з командиром. Сказав, що 17 лютого вони пішли на позицію, і він не повернувся. Батько у нього інвалід першої групи. Вже чотири з половиною роки без ноги. Мати в нього також через місяць після того, як він зник – померла", — каже тітка військовослужбовця.
Тітка зниклого безвісти військового Світлана. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Інша учасниця акції Діана говорить, її батько стримував російські війська у складі 36-ї бригади морської піхоти. Про те, що він потрапив у полон дізналася з російських пабліків.
"Був сюжет, де його показали великим планом. І з того дня почалася наша боротьба за тата. Він вийшов востаннє на звʼязок третього квітня. А на наступний день вони потрапили в полон. Вийшов на звʼязок, бо в моєї сестри був день народження, і він її привітав. Це була наша крайня розмова. І те, він вийшов на звʼязок, бо був травмований, був у госпіталі", — говорить Діана.
Донька військовополоненого Діана. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Містянка каже, її тато отримав контузію через бойові дії.
"Він навіть коли був контужений, у нього була вона дуже сильна, ми чули це по його спілкуванню. Погано балакав, "тягнув" слова. Але навіть при цьому казав, що з ним все добре".
Учасники акції з підтримки військовополонених та безвісти зниклих з плакатами та прапорами. Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Учасники акції з підтримки військовополонених та безвісти зниклих з плакатами та прапорами Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Учасники акції з підтримки військовополонених та безвісти зниклих з плакатами та прапорами Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Учасники акції з підтримки військовополонених та безвісти зниклих з плакатами та прапорами Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
До акції долучилися майже 160 людей, порушень громадського порядку не зафіксовано, повідомив кореспондентам Суспільного лейтенант Миколаївського районного відділення національної поліції Максим Северин.
Читати ще
Читати ще На відкритих територіях, внаслідок обстрілу та у лісі: за добу на Миколаївщині рятувальники гасили вогонь 18 разів
Читати ще Збиті «шахеди» та обстріл прибережних громад: як минула доба на Миколаївщині
