За інформацією: Суспільне.
Миколаївець Андрій Страту з початку повномасштабного вторгнення волонтерив, згодом повернувся з-за кордону і став до лав Збройних сил України. Станом на 29 грудня боєць служить оператором дронів у 126 окремій бригаді Сил територіальної оборони. У 2024 році військовослужбовець був нагороджений нагрудним знаком головнокомандувача ЗСУ "Золотий хрест".
Про історію миколаївця йшлось у етері "Українського радіо. Миколаїв" у спецпроєкті "Загартовані боями та сонцем".
Від волонтера до бійця
Андрій Страту говорить, початок повномаштабного вторгнення зустрів у Польщі, де жив уже п’ять років.
"Ми вирішили допомагати військовим, користуватися моїм перебуванням за кордоном. Так як у нас в перші дні все розкупили і майже нічого не було можливості придбати для військових. Ми організували громадську організацію, вона і зараз функціонує. Це "Південна ніч", — розповів чоловік.
У 2022 році російська армія щільно обстрілювала Миколаїв, згадує боєць, хвилювався за рідних та друзів.
"Ми в режимі реального часу навіть через телефон чули ці вибухи, і було страшно спостерігати, як люди це переживають, які це емоції, реакції, настрої. Коли місто було блоковане, не було хліба, води і все це пройдено в телефонному режимі, але я там. Така активність обстрілів калібрами, С-300, хотілося просто, щоб нікого з друзів, знайомих, щоб всі вижили", — розповів військовий.
З перших днів великої війни, каже Андрій, допомагали насамперед тим бригадам, які обороняли Миколаїв.
"Акцентували увагу на тепловізійній оптиці. Спочатку просто відкрили декілька рахунків, на які люди скидали. І збирали достатньо великі суми за короткий період часу. Десь перші кілька тижнів, місяців вдалося відправити до десятка цих приладів в різні підрозділи. Найважче була логістика, тому що прилади подвійного призначення і без додаткових документів перевозити ризиковано", — сказав боєць.
Продумували маршрути, знаходили людей, які могли зустріти вантаж на кордоні і доправити далі по Україні, передавали замовлення пасажирськими автобусами. Зі слів Андрія, купували для військових те, що допомагало в бою.
"Я їздив по магазинах по всій країні, забирав ці прилади. Потім стало простіше, вдалося налагодити співпрацю з одним із представників фірми по тепловізорам у Польщі. Я купував і відправляв і в Київ, і в Суми. Буквально все: і РПСВійськове спорядження, ремінно-плечова система, і жилети, і плити", — згадує Страту.
Навесні 2023 Андрій ухвалив рішення повернутися до України, адже зрозумів, що він більше потрібен на фронті.
"Хотілося бути корисним. Хотілося бути оператором дрона, аналізувати інформацію і передавати її. Подзвонив в одну організацію, яка навчала цивільних літати на звичайних "мавіках". Хлопець інструктор теж з України, з Києва, безкоштовно мене навчав азам. Такий був початок в Польщі", — розповів військовий.
"Це перегони озброєння, перегони технологій"
Андрій Страту потрапив до 126 бригади ТрО оператором дронів, де служить і досі. Перебував на правому березі Дніпра.
"Задачі були різні. Спочатку це суто спостереження за точкою інтересу противника, робота відповідальна. Але хотілося самостійності. Ми теж там почали скиди впроваджувати поступово. І теж думали про FPVFPV-дрон — вид безпілотних літальних апаратів, керування якими здійснюється за допомогою FPV-пілотування, щоб застосовувати. Хоча наша задача — це корегування, якісне і постійне, що ми виконуємо і досі", — додає воїн.
Оператор дронів Андрій Страту перевіряє бойовий пристрій. З особистого архіву Андрія Страту
"Очима мінометного підрозділу" називають в бригаді операторів БпЛА. Відділення створили з вмотивованих бійців. Та кожне завдання — це виклик, зауважує Андрій.
"Ми максимально готувалися, щоб зменшити втрати. РЕБРадіоелектронна боротьба — сукупність узгоджених дій військових сил, вид бойового забезпечення військ як явище вже тоді був. І ми страждали від нього, тому що можна було просто в момент втратити зв'язок. Все воно розвивається. На їх протидію у нас з'явилася протидія. Зараз "мавік" заглушити, посадити дуже складно. Ворог застосовує стрілецьку зброю, щоб збити фізично. Бувало таке, що і з висоти 400 метрів влучали", — сказав Андрій.
"Але ми теж активно застосовуємо засоби РЕБ і стараємося обмежити роботу ворожим БпЛА, які працюють у смузі. Це перегони озброєння, перегони технологій".
"Робота оператора складається з дрібниць. Ти забуваєш один кабель і вже обмежений. Або великий екран став маленьким, ти вже бачиш гірше. Годину працюєш, 20 хвилин чекаєш, поки зарядиться щось. Потрібно працювати так, щоб у тебе була можливість робити виліт за вильотом. Прораховувати найгірший сценарій, що буде, якщо дощ піде тощо. Передбачувати все", — зауважує військовий.
Андрій каже, смерть побратимів на війні болить найдужче. Не забуде, як на його очах росіяни влучили в один з човнів, що повертався з лівого берега, з Кринок: з п’яти військових вижили двоє. Чоловік каже, життя, віддані за вільну Україну, мотивують продовжувати боротьбу.
"Нереальне застосування волі і самовіддачі"
"Якщо покоління наше закінчить цю війну, але не зробить максимум, щоб у подальшому цього не сталося, то будуть воювати наші діти, внуки. Росія так само буде впливати гібридно, як вона впливала до повномасштабного вторгнення, ютубом російськомовним. Це найпотужніша зброя ворога — мова. Коли ти переходиш на українську, відчуваєш зміни у собі, мислення змінюється", — зазначив Страту.
"Поки ти думаєш і розмовляєш російською, ти у контексті культурному, інформаційному Росії, ти вразливий. На тебе впливають соцмережі, рілси, тіктоки, все що вилазить в твоєму телефоні, воно все впливає на твій мозок".
Саме тому, каже, зараз спілкується винятково українською. Це його свідомий вибір разом з дружиною. Пара зареєструвала шлюб навесні 2024 року, а в грудні у них народився хлопчик. Андрій хоче, щоб у їхнього сина було дитинство у мирній Україні, але розуміє усю небезпеку від Росії. Тож не бачить іншого виходу, як зі зброєю в руках захищати майбутнє.
"Потрібно навчати людей краще, щоб люди розуміли відповідальність, і гуртуватися так, як у 2022 році. Тільки нестандартними методами ми можемо перемогти. Складно, звісно, і ціна велика. З другої сторони, ми вже перемогли, тому що ми змогли усвідомити, що ми українці. Ми змогли стримати сильного противника, згуртуватися, налагодити багато процесів, яким немає прикладів у світі. Це нереальне якесь застосування волі і самовіддачі", — розповів військовий.
Читати ще
Читати ще
На Миколаївщині 30 грудня діятиме графік відключення електроенергії
Читати ще
Громадська пекарня: у громаді на Миколаївщині втілюють проєкт для розвитку місцевого бізнесу
