Україна почала формувати законодавчу основу для виборів, намагаючись поєднати вимоги безпеки та конституційні норми
Питання повоєнних виборів в Україні поступово виходить із зони абстрактних дискусій у площину практичної підготовки. Парламент, Центральна виборча комісія та громадянське суспільство паралельно напрацьовують підходи, які мають дати відповідь на головне запитання: де, коли і за яких умов вибори після війни будуть можливими без ризику для людей і з дотриманням демократичних стандартів.
ВИБОРИ ПІСЛЯ МИРНОЇ УГОДИ
Ідея підготувати спеціальні правові механізми не з’явилася спонтанно. По‑перше, повномасштабна війна призупинила нормальний виборчий цикл. Українська конституція та чинне законодавство прямо забороняють проведення президентських чи парламентських виборів під час дії воєнного стану.
По‑друге, позиція влади чітко пов’язана з ідеєю мирної угоди та безпекових гарантій. У грудні минулого року Президент Володимир Зеленський заявив, що після підписання такої угоди Україна готова якомога швидше провести президентські вибори, але лише за наявності безпекових і демократичних стандартів. Верховна Рада, за його словами, буде спроможна призначити дату виборів одразу після підписання або під час реалізації угоди.
Володимир Зеленський
«Якщо йдеться про те, що комусь дуже хочеться виборів в Україні й що це дає якусь надію, що можна досягти політикою того, чого вони не досягли війною, то вони це просувають. Але це не значить, що український народ саме так це сприйматиме. Україна може провести вибори і зробити це в інтересах України як демократичної країни», – пояснив Зеленський.
Якщо президентські вибори можна провести швидше після підписання мирної угоди, то парламентські та місцеві вибори можливі тільки після скасування воєнного стану через конституційні обмеження та більший обсяг організаційної роботи.
Зеленський також не виключає, що референдум стосовно мирного плану щодо завершення війни може відбутися одночасно з президентськими виборами, якщо будуть дотримані всі необхідні умови. Він наголосив, що рішення громадян на референдумі матиме більшу юридичну силу, ніж його підпис: «Навіть якщо я підписав угоду як Президент, остаточне рішення, ухвалене на референдумі, має найвищу юридичну силу».
Ця позиція стала реакцією і на зовнішні сигнали, і на внутрішні очікування. Західні партнери у своїх мирних ініціативах та дискусіях про гарантії безпеки пов’язують майбутні вибори з досягненням миру. Але наразі немає жодних передумов до швидкого підписання будь-якої мирної угоди.
РОБОТА НАД ЗАКОНОДАВСТВОМ
Питаннями повоєнних виборів у Центральній виборчій комісії (ЦВК) почали займатися ще у 2023 році. Під час напрацювань основний фокус був на ризиках, які можуть виникнути під час їх проведення. Також як забезпечити голосування українців за кордоном: з урахуванням масової міграції, складної логістики та реальних фінансових можливостей держави.
Робоча група розглядала різні варіанти голосування за кордоном, зокрема поштове та електронне. Аналіз показав, що обидва формати мають серйозні ризики. Поштове голосування складне в організації, дороге й не гарантує таємниці та чесності вибору. Електронне додає ще й кіберзагрози, проблеми з ідентифікацією виборців і низьку довіру до результатів, які неможливо повторно перевірити.
«Післявоєнні вибори будуть особливо відповідальними з огляду насамперед на зумовлене війною виснаження суспільства, гострий запит на чесні вибори. Запровадження нових форм голосування саме на післявоєнних виборах значно ускладнить організацію виборчого процесу й може негативно вплинути на забезпечення належного здійснення виборчих процедур, спостереження за голосуванням та контролю за достовірністю встановлення волевиявлення виборців. Тому є значний ризик втрати довіри виборців, суспільства та міжнародних партнерів до результатів цих виборів», – зазначили у ЦВК.
Там наголосили, що необхідно підготувати окремий закон, який урегулює особливості організації виборів після припинення чи скасування воєнного стану в Україні. Він має стати додатковим спеціальним регулюванням до нового Виборчого кодексу України, ухваленого у 2019 році.
І робота над законодавчою базою вже розпочалася. З кінця грудня 2025 року у Верховній Раді працює Робоча група (РГ) під керівництвом першого заступника голови парламенту Олександра Корнієнка. До роботи залучені народні депутати, ЦВК та представники громадянського суспільства.
Олена Шуляк
«Уже на початку січня для фахового опрацювання було створено сім підгруп, які повинні були до 30 січня передати на РГ підготовлені пропозиції для обговорення широким колом. Мета Робочої групи – знайти найкращі варіанти для проведення перших повоєнних виборів», – розповідає Укрінформу Олена Шуляк, народна депутатка від фракції «Слуга народу».
На порядку денному – питання від строків проведення виборів до агітації в медіа.
ЩО ОБГОВОРЮЮТЬ ДЕПУТАТИ
На сьогодні робота над законом активна. Насамперед тривають консультації щодо проведення президентських виборів, а стосовно парламентських відбудуться згодом.
«Слід розуміти, що це нешвидкий процес, адже в результаті цього маємо отримати якісний документ. На сьогодні в нас є низка пропозицій від ЦВК, з якими також працюємо», – розповідає Шуляк.
З основного – вибори Президента України призначаються протягом 1 місяця з дня припинення або скасування воєнного стану. Початок виборчого процесу стартує не раніше, ніж через 6 місяців з дня припинення або скасування воєнного стану, а його тривалість окреслена 90 днями.
Вибори народних депутатів України призначаються на останню неділю 90-денного строку з дня офіційного оголошення результатів виборів Президента України. Початок виборчого процесу – через місяць після оголошення результатів виборів Президента України, а його тривалість – 60 днів.
«Безсумнівно, у контексті виборів усі підтримали думку, що потрібен тривалий підготовчий процес. Зокрема, має бути оцінено проведення виборів на певних територіях, проаналізовано готовність виборчої інфраструктури з урахуванням руйнацій. Також попередньо необхідно провести розрахунки витрат на додаткові дільниці за кордоном, забезпечити взаємодію державних реєстрів для уточнення інформації. Окрім цього, потрібна підготовка і для ЦВК: проведення організаційних заходів, фінансове планування та ін.», – розповідає народна депутатка від СН.
Дискусії тривають і щодо інших питань. Наприклад, важливе питання – як організувати виборче право та право на балотування для військових. Серед пропозицій – можливість утворення спеціальних виборчих дільниць за поданням Міністерства оборони України (за потреби); надання відпустки кандидатам для реєстрації, балансу безпеки і прозорості, щоб була забезпечена присутність кандидатів, спостерігачів і медіа за окремим порядком, а також надання гарантій участі військовослужбовців у виборах як кандидатів.
«Що стосуються ВПО, то ми порушували питання лібералізованих процедурних змін виборчої адреси та тимчасової зміни місця голосування (зокрема, електронних заяв). Окрім цього, ЦВК пропонує створити додаткові звичайні виборчі дільниці (не пізніше ніж за 12 днів до дня виборів), а також ввести особливий порядок утворення виборчих комісій, додаткових виборчих дільниць. Також запровадити нові особливості складання списків виборців, щоб усі могли скористатися виборчим правом, без винятків», – коментує Шуляк Укрінформу.
Для організації виборів за кордоном парламент та ЦВК очікують допомогу від Міністерства закордонних справ. До початку виборчого процесу слід забезпечити активну реєстрацію українців, після чого можливе утворення додаткових дільниць.
Але щодо голосування через «Дію» говорити зарано. «Адже навіть якби було бажання організувати онлайн-голосування, слід розуміти, чи є технічні можливості для реалізації такого масштабного голосування, а головне – чи буде довіра людей до такого процесу. Тому мій прогноз щодо онлайн-голосування – негативний», – зазначила Шуляк.
Одностайна позиція учасників законодавчого процесу в тому, що на територіях Росії та Білорусі виборчі дільниці утворюватися не будуть. Не проводитиметься голосування і на територіях України, тимчасово окупованих РФ.
З приводу інших питань, як-от особливості запобігання участі у виборах кандидатів, що можуть бути пов’язані з Росією, а також захист виборчого процесу від втручання РФ загалом, можливість введення спеціального юридичного статусу для великих телеграм-каналів на період виборів, щоб зобов’язати їх розкривати власників та маркувати агітацію, консультації в РГ тривають.
БЕЗПЕКА ЯК ПЕРЕДУМОВА
Одним із небагатьох інструментів, який уже сьогодні дає предметне уявлення про стан готовності територій до виборів, стали безпекові аудити громад, які проводить Громадянська мережа ОПОРА.
Аудит побудований як діагностичний інструмент. Громади оцінюють за 35 критеріями, згрупованими у чотири блоки: базові передумови, фізична безпека, соціально-економічна ситуація та стан демократичних процесів. Безпека в цьому підході – поняття значно ширше, ніж наявність укриттів. Йдеться про інфраструктуру, доступ до освіти, медицини, соціальних послуг і про сам факт присутності людей у громаді.
Найбільшу групу в дослідженні становлять громади, що перебувають у зоні бойових дій або поруч із нею: Краматорська, Херсонська, Новомиколаївська, Нікопольська, Великописарівська. До вибірки також увійшли прикордонні громади на Півночі: Олевська та Сновська, деокуповані Ізюмська і Первомайська, а також тилові Кременчуцька та Південнівська.
Результати прогнозовані: прифронтові, прикордонні та деокуповані громади демонструють низькі показники майже за всіма блоками аудиту. Тилові – навпаки, мають суттєво кращі стартові позиції.
Одним з важливих чинників є демографія. У деокупованих і прифронтових громадах кількість мешканців скоротилася на 50–75% порівняно з довоєнним рівнем. У Херсонській громаді залишилося близько чверті населення, у Великописарівській – трохи більше ніж 30%, у Первомайській – 44%. Навіть у Краматорську – менш як 70%. Це означає не лише меншу кількість виборців, а й дефіцит людей, які можуть працювати у виборчих комісіях і забезпечувати сам процес.
Фізична безпека є окремим вузьким місцем. У жодній з 11 громад дільниці не забезпечені укриттями в радіусі 500 метрів на 100%. Найгірші показники зафіксовані у Херсонській та Великописарівській громадах. Навіть за умови припинення воєнного стану позитивну оцінку за цим блоком могли б отримати лише три громади – дві тилові й одна прифронтова.
«Виявлені проблеми можна усунути до початку виборчого процесу за наявності необхідних інвестицій і часу. Водночас необхідно розробити законодавчу рамку для визначення територій, де проведення безпечних і демократичних виборів не є можливим. Будь-які рішення, що стосуються конституційних прав громадян, мають бути обґрунтованими за допомогою верифікованих даних», – ідеться в дослідженні.
Фото: ПАРЄ
ПОЗИЦІЯ ПАРЄ ЩОДО ВИБОРІВ
Наприкінці червня свою позицію щодо проведення виборів в Україні висловилися і в Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ). Там підтвердили, що проведення виборів під час дії воєнного стану є неможливим відповідно до міжнародних демократичних стандартів.
У резолюції «Вибори в часи кризи» Асамблея наголошує, що війна створює обставини, коли держава не може гарантувати безпеку, рівний доступ і вільне волевиявлення громадян, а також назвала повномасштабну агресію РФ одним із найбільших викликів для прав людини й функціонування демократичних інституцій.
ПАРЄ рекомендує країнам, що пережили серйозні кризи, оновлювати виборче законодавство й готувати умови для безпечних і прозорих виборів, щойно це стане можливим згідно з європейськими стандартами, а також закликала міжнародну спільноту посилити підтримку України. У документі окремо наголошено на важливості адаптації законодавства та розробленні стратегій протидії гібридним загрозам, зосібна дезінформації й кібернападам.
Над цим і працюють депутати. Тепер усі підгрупи РГ у парламенті – на стадії зведення своїх пропозицій про повоєнні вибори та надання їх голові Робочої групи. Планується, що завершення цього етапу відбудеться в середині лютого. Тоді ж буде представлено напрацювання.
Марина Шашкова
