Миколаївський обласний художній музей імені Василя Верещагіна, фото «НикВести»
Директор Миколаївського обласного художнього музею імені Василя Верещагіна Сергій Росляков не вважає за потрібним позбавлятись від імені російського художника в назві закладу.
Свою позицію в розмові з «НикВести» він аргументував тим, що Василь Верещагін був космополітом і не підтримував військових дій.
Сергій Росляков пояснив, що художник-баталіст, який зображав на полотнах війну, її не підтримував, а натомість намагався висміяти, показуючи наслідки цих дій для людства. Зокрема одним з таких є картина «Апофеоз війни», де зображено піраміду з людських черепів на тлі суцільної руйнації.
— Верещагін був людиною-космополітом. Він був людиною світу. Наприклад, він 17 років мешкав у Парижі. 9 років він мешкав у Мюнхені. І жінка у нього була німкеня Катерина. 6 років мешкав в Індії, півроку в Японії, в США декілька років. І він навіть товаришував з президентами Сполучених Штатів. Є переписка з Теодором Рузвельтом, і він писав його портрети. Рузвельт його запрошував до Білого Дому. Він ненавидів війни. Він писав навіть дітям рідним, що завжди хотів писати сонце, а не війну, проте настільки ненавидів війну, що повинен показувати її гримаси, — сказав Сергій Росляков.
Сергій Росляков, директор Миколаївського музею імені В. Верещагіна, фото: «НикВести»
На думку директора закладу, позбавляти памʼятки культури історичних назв лише за наявністю в постатей російського коріння є однодумством, якого в цивілізованому суспільстві не має бути.
— Ми, наприклад, можемо казати, що хтось інший має російські коріння. Ну, наприклад, Марко Вовчок (Марія Вілінська, письменниця родом з Російської імперії, — прим.). Я гадаю, що якщо відібрати ім’я Верещагіна, це виклик буде взагалі здоровому глузду. Важко бути цивілізованою людиною після цього. Це мій погляд. Я можу мати право на власну думку. Не може бути однодумства в громаді. Якщо є однодумство, то це вже не громада, — висловив позицію Сергій Росляков.
«Орли» («Забутий солдат»), фото: «НикВести»
Варто зазначити, що сам Василь Верещагін у Миколаєві ніколи не був, а музей був заснований в 1914 році на честь 10 річниці загибелі художника місцевими членами спілки художніх мистецтв.
Роками Василь Верещагін подорожував країнами світу, де проходили персональні виставки художника. Проте після однієї з виставок у російському Петербурзі його звинуватили в антипатріотизмі. Крайнє невдоволення роботами Верещагіна висловив і тодішній імператор Олександр ІІ.
Картина «Апофеоз війни». На рамі зроблено напис: «Присвячується всім великим завойовникам — минулим, сьогоденням та майбутнім».
Загинув художник під час російсько-японської війни у 1904 році на броненосці «Петропавловськ» разом з відомим миколаївцем, кораблебудівником Степаном Макаровим.
Щодо постаті останнього суспільство також піднімало питання щодо позбавлення імені Макарова вулиці у місті. Таку позицію представники топономічної комісії повʼязали з асоціаціями з російським крейсером, який обстрілював Україну.
Також в місті розташовано памʼятник кораблебудівнику. У листопаді 2023 року на сайті президента України з’явилась петиція про зняття з реєстру та надання дозволу на демонтаж пам’ятника імператорському віце-адміралу Степану Макарову у Миколаєві.
Закон про деколонізацію у Миколаєві
У квітні 2023 року Миколаївська міська рада прийняла нове положення щодо перейменування топонімів, щоб позбутись в місті від всіх російських назв.
Також депутатська комісія з питань законності затвердила нову редакцію положення про діяльність комісії з топоніміки, яка займалась перейменуванням вулиць.
Зокрема, мер Олександр Сєнкевич повідомляв, що в місті діяла комісія з топоніміки, яка займалась перейменуванням вулиць, проте станом на сьогодні її склад потребує оновлення.
Однак у серпні стало відомо, що топонімічна комісія досі не запрацювала. Через самовідвід одного із кандидатів, депутатам міськради довелося оновлювати склад комісії.
На сесії 7 вересня депутати Миколаївської міської ради затвердили новий склад топонімічної комісії. До неї включили генерал-майора Дмитра Марченка, але з приміткою «за погодженням».
Саме імʼя Дмитра Марченка стало одним з тих, на честь яких миколаївці пропонують перейменувати вулиці міста. Пропозицію подали 32 опитуваних. Проте сам генерал виступив проти такої ідеї.
В жовтні 2023 року топонімічна комісія опублікувала перші пропозиції з перейменування вулиць в рамках процесу деколонізації.
Зокрема, начальник управління культури міськради Миколаєва, який також є членом топонімічної комісії, Юрій Любаров розповів, що вулиця Фалєєвська, що носить імʼя першого городянина міста, не підпадає про закон про перейменування.
В січні 2024 року у Миколаєві було завершено роботу топонімічної комісії — близько 250 вулиць готуються до перейменування. Голова комісії Олександр Тригуб розповів, які вулиці отримають нові назви згідно із сучасним українським правописом та історичним контекстом. Зокрема, серед центральних вулиць нові назви отримають — Лягіна, Пушкінська, Потьомкінська та Адмірала Макарова.
В томі числі комісія запропонувала в рамках процесу деколонізації до перейменування 40 вулиць іменами полеглих у російсько-українській війні.
