У 2026-му ВВП уперше перевищить 10 трлн грн, середня зарплата зросте до 30 тис. грн, а для військових створять оборонний резерв
Кабінет Міністрів напередодні затвердив і зареєстрував у парламенті проєкт Державного бюджету України на 2026 рік з доходами у 2,82 трлн та видатками у 4,8 трлн грн. Документ зверстано з урахуванням очікуваного зростання національного ВВП на 2,4%, річної інфляції 9,9%, середньорічного курсу долара 45,7 грн. Серед важливих відмінностей від цьогорічного держкошторису – зміна низки соціальних показників. Зокрема, очікується, що середня зарплата по країні за рік зросте аж на 4 тис. грн – до понад 30 тис. грн. Але пріоритети під час підготовки держбюджету четвертий рік поспіль незмінні: безпека та оборона, на що спрямовується приблизно 30% ВВП. Це найвищий показник у світі.
РОЗРАХУНКИ ТА КЛЮЧОВІ ПАРАМЕТРИ
Як повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко, бюджетні видатки наступного року мають зрости на 415 млрд грн порівняно із 2025-м. Утім, аналітики звертають увагу, що йдеться про чинні натепер параметри цьогорічного держбюджету, без урахування змін (за розрахунками – плюс щонайменше 300 млрд грн), які з високою ймовірністю буде внесено вже найближчими тижнями.
Юлія Свириденко
Очікувані доходи також на понад 400 млрд більші, ніж цьогоріч, – 2,82 трлн грн. Прогнозований бюджетний дефіцит – 18,4% ВВП (це майже на 4% менше, ніж у 2025 році). Потреба у зовнішньому фінансуванні – 2 трлн 79 млрд грн. А на обслуговування держборгу доведеться витратити 513 млрд грн. Це +17,7% порівняно з нинішнім роком.
Водночас ВВП країни, як очікується, уперше в історії перевищить 10 трлн грн. Якщо точно – 10,3 трлн, на 1,34 трлн грн більше, ніж цьогоріч.
Мінімальна заробітна плата з 1 січня «скромно» зросте до 8647 гривень (порівняно із цьогорічним показником у 8 тис. грн рівно). На доволі скромному рівні утримається й прожитковий мінімум на одну людину – 3209 грн на місяць з 1 січня 2026 року (тепер 2920 грн). А ось середня зарплата по країні має зрости куди суттєвіше – до 30 032 грн (+4146 грн до 2025 року).
РЕСУРС ДЛЯ ЗАХИСТУ КРАЇНИ
Зрозуміло, що левова частка видатків – на сектор безпеки та оборони (2,8 трлн грн). Це плюс 168,5 млрд грн до показників цього року. Але без урахування очікуваних у цьому році бюджетних змін.
«Зараз вся Україна має бути у війську або для війська. Це відображає і Державний бюджет – 2026. Головний пріоритет – безпека та оборона, наша соціальна стійкість. Усі власні надходження і запозичення уряд спрямовує на Сили оборони – грошове забезпечення військових та підтримку їхніх родин, посилення ППО, розроблення та виготовлення власної зброї, зокрема дронів», – пояснює Свириденко.
Бюджетним законопроєктом передбачено щонайменше 44,3 млрд грн на виробництво українських боєприпасів, ракет, протиракетну оборону, авіаційну та бронетехніку.
Роксолана Підласа / Фото: facebook / Roksolana Pidlasa
«Найбільша новація у галузі оборонних видатків – так званий оборонний резерв на 200 млрд грн. Це нова бюджетна програма Мінфіну, яку уряд своїм рішенням розподілятиме між Силами оборони для оперативного реагування на потреби на полі бою. 44,8 млрд грн передбачено на виробництво зброї та боєприпасів в Україні і 37,6 млрд грн – на виробництво дронів», – аналізує урядові пропозиції голова бюджетного комітету ВР Роксолана Підласа.
ГРОШІ ДЛЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
Традиційно левова частка запланованих соціальних видатків припадає на пенсійне забезпечення. Необхідний для цього ресурс сягає 10% очікуваного ВВП – загалом 1 трлн 27 млрд грн (+123,4 млрд грн до 2025 року). 251,3 млрд грн із цих коштів – трансферт Пенсійному фонду безпосередньо з бюджету. Також уряд передбачив традиційну для останніх років індексацію пенсій із 1 березня.
Фінансування інших соціальних програм у 2026-му збільшиться на понад 45 млрд грн. Загалом планується спрямувати на ці програми 467 млрд грн. Поміж іншого, передбачено кошти на допомогу ВПО, підтримку осіб з інвалідністю та протезування, продовження дії започаткованих цьогоріч програм «єЯсла» і «Пакунок школяра».
«Новий напрям – фінансування заходів із підтримки демографічного розвитку. 24,5 млрд грн, разом з допологовою підтримкою, одноразовими виплатами у зв'язку з народженням дитини та допомогою для догляду за дитиною до 1 року», – акцентувала Свириденко.
Майже 18 млрд грн – ресурс на втілення ветеранської політики. Порівняно з нинішнім роком фінансування зросте наполовину. Також будуть гроші для компенсації на житло ветеранам з інвалідністю І та ІІ груп, втілення заходів із підтримки ветеранів, кошти на утримання фахівців із супроводу ветеранів, фінансування ветеранських просторів. Додатково 0,8 млрд грн піде на надання ветеранам стоматологічних послуг.
ФІНАНСУВАННЯ БЮДЖЕТНИКІВ
На 66,5 млрд грн пропонується збільшити фінансування української освіти. Прогнозована сума підтримки галузі – 265,4 млрд грн. Експерти (та й урядовці) передовсім привертають увагу до ініціативи щодо підвищення середньої зарплати педагогічних працівників на 50%. Щоправда, підвищуватимуть виплати у два етапи – на 30% з 1 січня та ще на 20% – з 1 вересня, коли почнеться навчальний рік 2026–2027. Також із 1 вересня має удвічі зрости середній розмір стипендій для понад 163 тис. студентів. А із 1 жовтня наступного року 4,4 млн школярів 1–11 класів по всій країні забезпечуватимуть безплатним (для родин) харчуванням.
На 5,4 млрд – до 19,9 млрд грн – збільшується фінансування вітчизняної науки.
«Це включає ресурс для супроводження проєктів молодих вчених та підтримки найкращих наукових установ, створення центрів оборонних досліджень, виконання розробок на замовлення бізнесу», – пояснили в уряді.
Збільшиться і фінансування культури. Передбачений ресурс – 15,8 млрд грн (+4,7 млрд грн порівняно із 2025-м). В уряді деталізували, що передбачено також підтримку створення контенту для утвердження національної ідентичності та зміцнення національної єдності. Йдеться про «принцип: українське для українців і про Україну – для світу», – додала Юлія Свириденко.
Плюс 38 млрд грн – додатковий ресурс для галузі охорони здоров’я. Загальне фінансування за цим напрямом має сягнути 258 млрд грн. І тут теж є хороші новини для фахівців, адже передбачене збільшення зарплат лікарям первинної та екстреної медичної допомоги (підвищення до 35 тис. грн на місяць), а також медикам із прифронтових регіонів. Медзаклади отримають необхідний для цього ресурс завдяки збільшенню фінансування програми медичних гарантій до 191,6 млрд грн (+16 млрд грн до 2025 року).
Триватиме дія програми реімбурсації – надання безоплатно та з частковою компенсацією від держави ліків громадянам, зокрема для лікування серцево-судинних захворювань, цукрового діабету, інших хронічних хвороб.
Нововведення – фінансування державою «чекапу» (комплексної перевірки стану здоров’я) українців категорії 40+. Загалом на нову адресну виплату для громадян віком від 40 років для скринінгу здоров’я (насамперед перевірки на серцево-судинні захворювання, діабет і стан ментального здоровʼя) передбачили 10 млрд грн.
ПІДТРИМКА РЕГІОНІВ ТА БІЗНЕСУ
За розрахунками уряду, загальні доходи українських громад наступного року зростуть на понад 160 млрд грн – до майже 872 млрд. Водночас трансферти місцевим бюджетам із загального фонду держбюджету сягнуть майже 290 млрд грн.
Держава, попри необхідність заощаджувати ресурс, зокрема і з огляду на невизначеність джерел міжнародної фінансової допомоги, не зупинятиме дії програм підтримки бізнесу. «Доступні кредити 5–7–9%», забезпечення українців житлом за програмою «єОселя», індустріальні парки та інші ініціативи з надання грантів та підтримки виробників; продовження фінансування програми Brave1 для розробників оборонних технологій – все це, як очікується, обійдеться бюджету у 41,5 млрд грн.
Водночас 13 млрд (+3,5 млрд грн до 2025 року) піде на підтримку агропромислового комплексу. Передбачили продовження програми грантів та компенсації відсотків за кредитами виробникам сільськогосподарських товарів за програмою «5–7–9%», 200 млн грн – на державну дотацію аграрним виробникам як компенсацію до половини витрат на будівництво та реконструкцію систем зрошення.
Додаткові доходи для підтримки аграріїв, як очікується, принесе стягнення експортного мита на насіння ріпаку та соєві боби (9,3 млрд грн).
Також доволі кругленьку суму – майже 46 млрд грн – передбачили на публічні інвестиції для відновлення та модернізації України. Порівняно з нинішнім роком відповідні видатки зростуть на третину.
Також у бюджетному законопроєкті закладено 1,9 млрд грн для реалізації міждержавної Угоди про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.
ГРОШІ ДЛЯ ДЕРЖАВНИХ ІНСТИТУЦІЙ
Пропонується суттєво підвищити видатки на утримання багатьох відомств й держпідприємств. Найбільше – для Національної академії медичних наук України (+332%). Далі – Міністерство енергетики (+194,6%) та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури (+120,2%). Приблизно наполовину збільшиться фінансування Міністерства у справах ветеранів, Офісу Військового омбудсмана, Мінфіну, на 30–40% поліпшиться фінансування Міністерств освіти й науки і культури та інформаційної політики, на понад 20% – НКРЕКП та ДБР.
Натомість пропонується скоротити фінансування Фонду державного майна України (на 63%), АРМА (на 35%), Держагентства відновлення та розвитку інфраструктури (-22%), Державного космічного агентства України (-11,7%). Менше, ніж цьогоріч, витратять і на утримання адміністрації Держспецзв’язку, Рахункової палати, апарату Міністерства оборони України, РНБО, МВС. На цьогорічному рівні профінансують Службу зовнішньої розвідки України.
Фото: Roman Synkevych on Unsplash
БОЛЮЧЕ ПИТАННЯ: ДЕ БРАТИ НА ВСЕ ЦЕ КОШТИ
Проєктом Державного бюджету – 2026 передбачені власні доходи у понад 2,8 трлн грн – без врахування міжнародних грантів. Порівняно з нинішнім роком такі доходи загалом мають збільшитися на понад 452 млрд грн.
В уряді розраховують, що стягнення ПДВ додатково принесе 165 млрд грн, майже 94 додаткові мільярди надійдуть від сплати ПДФО (головний «драйвер» – збільшення видатків на грошове забезпечення військовослужбовців), а ще майже на 62 млрд грн (до рекордних 146 млрд) зростуть надходження від перерахування до держбюджету частини чистого прибутку НБУ.
Поміж іншого, проєктом передбачено додаткові надходження від очікуваного впровадження «податку на OLX» (оподаткування торговельних платформ) та акцизу на солодку воду. Загальний ресурс – 22,5 млрд грн (14 млрд та 8,5 млрд відповідно).
Ще +26 млрд – очікуваний ефект удосконалення роботи зі стягнення податкового боргу.
Данило Гетманцев
«"Фішкою" майбутнього бюджету вперше буде фіксація доходів від детінізації – 60 млрд грн від перевищення доходів Митниці. Але це точно не межа – адже торік детінізація принесла понад 100 млрд грн, а цього року за посилення роботи в цьому напрямі має дати ще більше (нагадаю, що щорічно бюджет недоотримує через "тінь" 900 млрд грн). Це те, чого очікую від нового керівництва БЕБ та реформування Митниці», – коментує голова Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Нарешті – від розміщення ОВДП Україна планує у 2026-му залучити до бюджету приблизно 420 млрд грн.
Як і впродовж усієї війни, великі надії покладаємо на фінансову допомогу від міжнародних партнерів. Розраховуємо отримати від них загалом 45,5 млрд дол. у вигляді кредитів та грантів. Хоча, на жаль, ще не всі джерела такого фінансування підтверджені.
ПЕРША КРИТИКА ЗАКОНОПРОЄКТУ
Опозиційні депутати традиційно критикують проєкт державного кошторису за збільшення видатків на утримання деяких органів влади та державних інституцій.
Ярослав Железняк
«Зокрема, видатки на забезпечення діяльності Президента та ОП збільшили на 95,6 млн грн – до 878 млн грн (зростання на 12,2%). І, щоб ви не сумнівалися, гроші на "Єдиний марафон" теж традиційно заклали – більше ніж 1,5 млрд грн. Плюс, як і минулого року, майже 80 млн грн передбачили на фінансування телеканалу "Рада"», – звертає увагу перший заступник голови фінансового комітету ВР Ярослав Железняк.
Він також акцентував увагу на відсутності у проєкті коштів для реформування Митниці та Бюро економічної безпеки. Хоча втілення таких реформ – наші зобов’язання перед міжнародними партнерами, і від їх проведення залежать обсяги такого потрібного нам міжнародного фінансування.
За регламентом очікується, що до 20 листопада Державний бюджет – 2026 має бути ухвалено. Вочевидь, його остаточна редакція, як і завжди, відрізнятиметься від першої урядової пропозиції. Чи суттєво – залежить від зусиль та активності депутатів і наполегливості Кабінету Міністрів у відстоюванні своєї позиції.
Владислав Обух, Київ
