Якщо ваш лікар порекомендував пройти процедуру петлевої електрохірургічної ексцизії (LEEP), у вас, ймовірно, виникли запитання щодо того, що це за процедура і як вона впливає на ваше здоров’я.
Петлева ексцизія – це важливе профілактичне лікування, під час якого за допомогою тонкої дротяної петлі, нагрітої електричним струмом, видаляються аномальні клітини шийки матки, перш ніж вони зможуть перерости у рак.
Ця процедура має важливе значення, оскільки допомагає запобігти розвитку раку шийки матки. Найчастіше аномальні клітини, які потребують видалення, з’являються через вплив вірусу папіломи людини (ВПЛ), і LEEP ефективно усуває наслідки цього вірусу.
Ми звернулися до експертів LISOD, щоб відповісти на найпоширеніші запитання про те, кому рекомендована процедура петлевої ексцизії і чого очікувати під час її проведення.
Кому потрібна процедура LEEP?
Якщо під час мазка Папаніколау були виявлені аномальні клітини, наступним кроком буде кольпоскопія – процедура, під час якої гінеколог оглядає шийку матки за допомогою кольпоскопа та, у разі потреби, проводить біопсію. Якщо результати біопсії підтверджують наявність передракових змін (високий ступінь дисплазії), лікар може рекомендувати проведення петлевої електрохірургічної ексцизії.
Важливо пам’ятати: якщо ваш лікар пропонує гістеректомію (видалення матки) у відповідь на виявлення аномальних клітин на шийці матки, це привід задуматися про отримання ще однієї лікарської думки. У деяких випадках процедура LEEP може ефективно запобігти необхідності в гістеректомії. Навіть якщо лікар наполягає на проведенні петлевої ексцизії, завжди корисно отримати додаткову думку іншого спеціаліста. Лікарі прагнуть виявляти рак на ранніх стадіях, але також важливо уникати непотрібних втручань, якщо вони не виправдані.
Чого слід очікувати пацієнтам під час підготовки до петлевої ексцизії?
LEEP – це амбулаторна процедура, проведення якої не вимагає багато часу. Перед процедурою лікар знеболює шийку матки місцевим анестетиком. Потім, за допомогою нагрітої дротяної петлі, видаляються аномальні клітини. Уся процедура триває близько 10–15 хвилин, а весь візит зазвичай не перевищує однієї години.
Чи боляче робити LEEP?
Процедура зазвичай виконується під місцевою анестезією, що дозволяє мінімізувати больові відчуття. Пацієнтки можуть відчути певний дискомфорт під час введення анестетика, але після цього біль зазвичай не відчувається. Може відзначатись легкий тиск або дискомфорт. Загалом процедура вважається досить комфортною і добре переноситься більшістю пацієнток.
Скільки часу потрібно для відновлення після LEEP?
Відновлення після процедури петлевої ексцизії зазвичай проходить швидко. Більшість пацієнтів можуть повернутися до роботи вже через один-два дні та відновити заняття спортом, дотримуючись рекомендацій лікаря. Однак важливо дотримуватися обмежень протягом кількох тижнів. Зокрема, слід утриматися від статевих контактів і використання тампонів протягом чотирьох тижнів, щоб запобігти можливим ускладненням і дати шийці матки достатньо часу для повного загоєння.
Деякі пацієнтки можуть відчувати незначний дискомфорт, такий як спазми або кровотечу, схожу на менструацію, протягом кількох днів після процедури. Ці симптоми є тимчасовими і зазвичай зникають протягом тижня.
Які ризики пов’язані з петлевою ексцизією?
Як і будь-яка медична процедура, LEEP може мати певні ризики, хоча вони трапляються досить рідко. Найбільш поширені можливі ускладнення включають:
- Кровотеча – у рідкісних випадках пацієнтки можуть відчувати більш сильну кровотечу, ніж зазвичай після процедури. Це може вимагати додаткового втручання.
- Інфекція – як і при будь-якій процедурі, пов’язаній із проникненням у тіло, існує ризик інфікування. Зазвичай цього можна уникнути, дотримуючись рекомендацій з догляду та правил гігієни.
Важливо пам’ятати, що ці ускладнення трапляються рідко, і більшість пацієнток після процедури відновлюються без проблем. У разі появи незвичайних симптомів, таких як сильна кровотеча чи підвищення температури, важливо негайно звернутися до лікаря.
Чи може LEEP вплинути на фертильність або вагітність?
Процедура LEEP зазвичай не має значного впливу на фертильність. Більшість жінок, які перенесли цю процедуру, можуть завагітніти й народити здорових дітей без проблем. Проте існує невеликий ризик передчасних пологів або втрати вагітності, особливо якщо процедура проводилася в кілька етапів або якщо було видалено значну кількість тканини.
Втім, переважна більшість жінок, які перенесли LEEP, надалі мають здорову вагітність. Якщо у вас є занепокоєння щодо фертильності чи планування вагітності, обов’язково обговоріть ці питання зі своїм лікарем. Він допоможе вам вибрати найкращий план лікування та відповість на всі ваші запитання, щоб ви могли ухвалити обгрунтоване рішення.
Як дізнатися, чи була петлева ексцизія ефективною?
Тканину, видалену під час LEEP, направляють на патологічне дослідження. Якщо краї зразка є позитивними (тобто в них є змінені клітини), може знадобитися повторна процедура. Через шість місяців після операції проводиться повторний мазок Папаніколау та тест на ВПЛ. Якщо знову виявляються аномальні клітини, може знадобитися ще одна процедура. Після нормального мазка й негативного тесту на ВПЛ пацієнтам слід повернутися через рік для повторного скринінгу. Жінки з високим ступенем дисплазії повинні перебувати під спостереженням протягом 25 років.
Наскільки поширена LEEP?
Передракові зміни шийки матки зустрічаються відносно часто. У 10% жінок, які проходять скринінг, результати мазка Папаніколау чи тесту на ВПЛ можуть бути аномальними, але рак діагностується менш ніж у 1%. Водночас у 3-5% жінок виявляють передракові клітини (високий ступінь дисплазії), яким потрібна процедура LEEP.
Хоча кількість виконаних процедур петлевої електрохірургічної ексцизії зменшується, це не пов’язано зі зниженням випадків ВПЛ, а скоріше зі зростанням профілактичних заходів. Вакцинація проти ВПЛ може запобігти розвитку передракових клітин і раку шийки матки, що знижує необхідність у LEEP. Вакцинація проводиться у дві дози для дітей 9–14 років і в три дози після 15 років.
LEEP – ефективна профілактика раку, але краще запобігти його появі за допомогою вакцинації, скринінгу й своєчасного втручання.
