За інформацією: Суспільне.
Під час вибухів стрес, тривожний стан та страх притаманні не лише людям, а і тваринам. На Миколаївщині за час повномасштабного вторгнення почастішали випадки захворювань у тварин, у першу чергу — психогеннихВиникають внаслідок емоційного стресу, травми, тривоги чи інших психологічних переживань, а не через фізичні органічні пошкодження. Так само як і люди, їхні домашні улюбленці можуть мати гостру реакцію та ПТСРПосттравматичний стресовий розлад.
Про те, як впливають на тварин бойові дії, кореспондентам Суспільного розповіли ветеринарка, зоозахисники та працівники КП "Центр захисту тварин".
Волонтерка з села Чорнобаївка на Херсонщині Марія Гончаренко приїздить до Миколаєва на виставки-прилаштування із собаками зі свого притулку. За її словами, внаслідок обстрілів у багатьох собак порушується психіка.
"Вони навіть на свого власника можуть почати нападати. Тварини дуже стресують, хворіють внаслідок цього", — каже волонтерка.
Волонтерка Марія Гончаренко. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
Представниця громадської організації "Друзі поруч" Людмила Михайловська розповідає, як змінилася поведінка її собаки після початку російських обстрілів.
"Моя собака, яка в мене жила до повномасштабного вторгнення, моя Йода, дуже змінилася. Це зовсім інша собака: якийсь сторонній звук, десь щось клацнуло — все, вона вже вся напружена, прислухається, що буде далі. На прогулянці, якщо десь навчання, якісь постріли, все, вона у ступорі, вона як віслюк стає — я йти з нею не можу", — розповідає Михайловська.
Представниця громадської організації «Друзі поруч» Людмила Михайловська. Фото з архіву Людмили Михайловської/Федір Бондар
Начальниця відділу відлову комунального підприємства "Центр захисту тварин" Ірина Бухонська каже, що більшість підопічних перебувають у вольєрах на дворі. Після початку повномасштабної війни під час обстрілів тварини намагались вирватися.
"Перша була їхня реакція — бігти, неважливо куди. Вони ламали вольєри, вони шкодили самі собі, тобто вони билися, металися у вольєрах, ламали решітки і намагалися втекти. Навіть здоровезні собаки породи алабай намагалися вилізти через маленьке віконце", — говорить Бухонська.
Собаки у вольєрі. Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
Нині старші собаки реагують на сирену дуже активно, у них відпрацьований умовний рефлекс.
"Раніше вони цього не знали, хтось підвивав сирені — такі породи, як хаскі наприклад, їм поспівати просто за радість. Але коли вже прослідковується тенденція, що спочатку сирена, потім вибух — тварини вже реагують і намагаються цим повідомити іншим, навіть людям. У нас були на підприємстві випадки: ми не чуємо — наші вуха не чують жодного шуму польоту, прильоту, але тварини вже починають вити".
Коли під час обстрілів тварин випускали з вольєрів, каже Ірина, собаки разом із кішками раніше, ніж люди знаходили безпечні місця у приміщеннях — за двома стінами.
Фахівчиня зі зв’язків з громадськістю та пресою "Центру захисту тварин" Тетяна Фан розповідає, що завдяки своєму собаці Лакі вчасно дізналася про пожежу у будинку.
"На той момент, коли я ще не зрозуміла, що почалася пожежа, він почав бігати, гавкати, метушитися. Потім до нього підключилися і коти. І так я зрозуміла, що щось коїться", — розповідає жінка.
Тетяна Фан зі своїм собакою. Фото з архіву Тетяни Фан
Втім під час вибухів, каже Тетяна, пес реагує інакше.
"Він біжить до туалету, ховається, кличе мене, плаче, йому потрібно притулитися до мене, торкатися мене, щоб зрозуміти, що ми поруч, що ми разом".
Ветеринарна лікарка Олена Литвинова каже: тваринам, як і людям, притаманний ПТСРпосттравматичний стресовий розлад. Також за час повномасштабної війни почастішали випадки захворювань, які раніше рідко зустрічалися.
"Це психогенні захворювання, такі як психогенна алопеція, ідіопатичні цистити і великий ряд аутоімунних захворювань. Ну і багато тварин зараз звертаються за допомогою саме стосовно стресу, коли вона чує або тривогу, якщо вона ще не адаптувалася до цього, або безпосередньо вибухи. Власники звертаються через те, що тварина важко дихає з відкритим ротом, наприклад, ховається", — каже лікарка.
Цуценята у КП «Центр захисту тварин». Суспільне Миколаїв/Федір Бондар
Олена Литвинова радить у небезпечних ситуаціях намагатися заспокоїти тварину, не підвищувати голос. Контакт із власником, знайомі запахи та стабільність умов допомагають тварині швидше адаптуватися. У випадку серйозних розладів поведінки краще звернутися до фахівця, адже можливо потрібні заспокійливі препарати.
