Укрінформ розбирався, у чому «феномен» черешні по 1500 грн/кг
Літо – час свіжих ягід, фруктів та овочів, але цьогоріч ціни на садовину та городину змушують українців рахувати кожну гривню. Чи варто чекати подорожчання, як змінюється попит та чому ринок досі залишається конкурентом супермаркету – з’ясовуємо у нашій подорожі столичними ринками та популярними торговельними мережами.
РИНОК VS СУПЕРМАРКЕТ: ЧОМУ НАДАЄ ПЕРЕВАГУ ПЕРЕСІЧНИЙ ПОКУПЕЦЬ
У розпалі щедре українське літо, яке наповнює полиці магазинів, ринкових павільйонів та розмаїтих вуличних яток сезонним сільськогосподарським збіжжям – ягодами, фруктами, овочами. Щодня українці купують фруктово-овочевої продукції загалом на десятки й сотні гривень, забезпечуючи торговий оборот у цій категорії товарів першої необхідності загалом на сотні й сотні мільйонів, незважаючи на будь-які цінові “раллі”.
Ілюстративне фото, Укрінформ
«Полуниця – 250 грн/кг, але сторгуємося до 230», – так звучала вулична економіка Столичного ринку в середині червня ( на кінець місяця ціни очікувано знизились). Тут панує звичне для літа пожвавлення: прилавки, завантажені ягодами й фруктами, свіжі овочі просто з поля, продавці, які не лише торгують, а й активно радять, пригощають, пропонують знижку, якщо «берете більше».
Асортимент тут широкий, як і розмах цін. Українську черешню пропонують від 200 до 300 грн за кілограм, полуницю ж – у межах 180-250 грн/кг. Частина товару вирощена в Україні, але суттєвими обсягами завозять й імпортну продукцію, зокрема з Молдови, Узбекистану й Азербайджану. Серед імпортних кісточкових на ринку столиці представлені абрикоси, вартість яких помітно «кусається», коливаючись від 150 до 300 грн/кг.
Закарпатська лохина, хоча вже й з’явилася, поки коштує рекордно дорого – 850 гривень за кілограм. Продавці пояснюють, що зараз лише початок сезону, тож основний урожай ще попереду.
«Лохина тільки-но приїхала, її небагато. Але то вже наша, закарпатська, яка солодша від будь-якого імпорту. Ціна «кусається», але елітну ягоду виробники тільки зараз почали поставляти, тому пізніше має бути дешевше», – коментує кореспонденту Укрінформу продавчиня Світлана.
Овочі ж представлені здебільшого саме українською продукцією, хоча подекуди можна побачити й імпорту картоплю, зокрема з Азербайджану та Молдови. Так, молоду картоплю вітчизняного походження можна придбати за 40-85 грн/кг, залежно від розміру та сорту. Вітчизняна капуста нового врожаю в середньому коштує від 20 до 50 грн, а буряк і морква – в межах 45–100 грн/кг. Ціни у різних продавців варіюються, тож якщо пройтися трохи далі та торгуватися, то можна придбати продукцію трохи дешевше, але ринок живе за логікою попиту, обсягу поставок та погодних умов.
Продавці відкрито говорять про причини таких цін, серед яких нестабільні погодні умови, часткове вимерзання врожаю, що й викликало недостатню пропозицію на ринку.
«Усе померзло, черешні нашої практично немає, абрикоса…. ну тут ми їх завозимо, бо знову ж усі листки померзли. Далі краще точно не буде, хоча якось сильно підвищувати ціни поки не плануємо», – каже одна з продавчинь фруктово-овочевого павільйону ринку Олена.
Тарас Баштанник / Фото: kurkul.com
Подібну оцінку підтримує й експертна спільнота. Президент Української плодоовочевої асоціації Тарас Баштанник у коментарі кореспонденту Укрінформу зауважив, що цьогорічні втрати врожаю окремих ягід становлять 30–50%, зокрема суниці садової та черешні, а також майже повністю перемерзли дерева абрикосів, що призвело до зростання обсягів імпорту цих кісточкових.
Якщо порівнювати ціни Столичного із вартістю продукції у київських супермаркетах, то матимемо дещо картату картину. Зокрема, Укрінформ оглянув ціни в мережах «АТБ», «Фора», «Сільпо» та «Novus». Так, українська полуниця в «Сільпо» коштує 229 грн/кг, у «Форі» – 249,90 грн, а в «Novus» – 199 грн/кг, тоді як в «АТБ» поки цей товар масово не завезли. Загалом, це навіть дещо вище від ринкових цін, які коливаються в межах 200–230 грн/кг.
Водночас ціна на абрикоси у торговельних мережах, навпаки, нижча, аніж на ринку, по 129-135 грн за кг у «Форі», «Сільпо» та «Novus», а от в «АТБ» ціна найнижча серед досліджених мереж – 113 грн/кг. На ринку натомість ціна часто перевищує 200 грн/кг.
Овочі борщового набору нового врожаю, такі як картопля, капуста, буряк, загалом у ціні не сильно відрізняються від ринкових.
Картопля молода в мережах загалом дешевша, аніж на ринку. В «АТБ» – 29,89 грн/кг, у «Форі» – 35,49 грн, у «Сільпо» – 49,90 грн за акційною ціною (без знижки – 59 грн), а в «Novus» – 59,99 грн. На ринку ціна коливається від 50 до 80 грн за кілограм, іноді – і вище, залежно від регіону походження та сорту, проте варто віддати належне, сортів картоплі на ринку на порядок більше, аніж у супермаркетах.
Схожа ситуація й з капустою нового врожаю. Найнижчу ціну пропонує «АТБ» – 29,89 грн/кг, у «Форі» – 33,90, у «Сільпо» – 32,99, а в «Novus» – також 29,89. На ринку ціни стартують від 20 грн, але переважно тримаються в межах 30–50 грн.
Щодо моркви та буряка, то ціни в різних мережах виявились дуже близькими. Морква коштує 40,89–40,90 грн/кг в «АТБ» та «Форі», 40,80 грн – у «Сільпо». Буряк – 45,89–45,90 грн у тих самих мережах, тоді як у «Novus» буряк молодий уже дорожчий – 54,99 грн/кг. На ринку ціни за ці позиції стартують від 45–50 грн, але в окремих випадках доходять до 80–100, особливо за молодий, очищений буряк.
Вартість черешні й лохини у супермаркетах суттєво залежить від країни походження та упаковки. У «Novus» черешню пропонують за 299 грн/кг, що співставно з ринковою ціною. Лохина коштує 64,90 грн за 100 гр, у «Сільпо» – 159 грн за 125 гр (тобто близько 1270 грн/кг) або 139 грн за аналогічну вагу для продукції іншого сорту, хоча вся лохина на полицях – українського походження. Це навіть вище за ціну лохини, зафіксовану на ринку, яка поки що зберігається в межах 850 грн/кг, але з перспективою здешевлення з початком сезону масового збору.
Однак ключовим фактором вибору для багатьох покупців залишається не лише ціна, а й якість. Як пояснює президент Української плодоовочевої асоціації, різниця між ринком та супермаркетом полягає переважно у підходах до відбору продукції. У великих мережах товари часто закуповуються через тендери, де пріоритетом слугує найнижча ціна. У той час як на ринках, особливо великих, відбір здійснюється переважно за зовнішнім виглядом та смаковими якостями.
«За всієї поваги до супермаркетів, більшою мірою, суттєва різниця в якості, а не в ціні. Закупівельники на ринку в першу чергу звертають увагу на якість, тоді як супермаркети, здебільшого, проводять автоматизовані тендери, ну власне система й обирає найбільш вигідну ціну за кілограм того ж овоча. А що стоїть за цим кілограмом – їх уже не дуже хвилює», – вважає Баштанник.
Наприклад, питання місткості нітратів також доволі важливе для потенційного покупця. Загалом, якщо споживач хоче справді перестрахуватися, то єдиний варіант – придбати портативний нітратомір, запевняє експерт. Проте, на його думку, що на ринку, що в супермаркетах – з формального боку все в межах норм, адже це також і питання репутації.
Аналітики Національного наукового центру «Інституту аграрної економіки» зауважили, що часто ціни на плодоовочеву продукцію на продуктових базарах є нижчими, аніж у супермаркетах. Наприклад, суницю на ринку можна придбати у роздріб за 150 грн/кг, тоді як середня ціна на неї в супермаркетах Києва становить 259 грн/кг (+72,7 %).
«На думку споживачів, плодоовочеві, що реалізуються на місцевих ринках, вирощені господарствами населення, тому містять менше залишків хімічних речовин та є більш свіжими і якісними, аніж у супермаркетах. Через це, переваги при придбанні плодів та овочів часто надаються саме цьому каналу реалізації», – зауважує в коментарі Укрінформу головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції ННЦ ІАЕ Інна Сало.
До того ж, суттєвих змін в обсягах споживчого попиту порівняно з минулим роком не спостерігається, хоча й обмежена купівельна спроможність та підвищення цін на плодоовочеві не сприяють раціональному забезпеченню потреб населення.
Підтвердив цю думку і Баштанник, зауваживши, що плодово-овочевий ринок є доволі збалансованим у купівельному плані для споживача, адже українці в цьому плані є доволі консервативним, тож якоїсь продуктової переорієнтації через цінові показники наразі фахівці не спостерігають.
ЧИ ЗРОСТУТЬ ЦІНИ ТА ЧОГО ЧЕКАТИ ВІД СЕЗОНУ?
Попри стрімке зростання цін на окремі позиції, ситуація на плодово-овочевому ринку залишається динамічною. Експерти таки зійшлися на думці, що найбільше на ціни впливають не лише сезонні фактори, а й, зокрема, погодні умови, адже цієї весни тривали доволі затяжні заморозки.
Ілюстративне фото, Укрінформ
Зокрема, на Кіровоградщині 27 та 28 квітня уночі температура опускалася нижче нуля, це завдало шкоди сходам картоплі та плодово-ягідним культурам, а також виноградній лозі. В Міністерстві аграрної політики та продовольства прогнозували, що від’ємні температури на початку квітня та заморозки на врожай основних сільськогосподарських культур істотно не вплинуть, проте в плодово-овочевому секторі ситуація дещо відмінна.
За оцінками Баштанника, втрати врожаю, наприклад, по суниці садовій, сягнули близько 30%, а подекуди й усі 50% залежно від регіону. Так наразі, у розпал сезону, її середня відпускна ціна сягає 100 грн/кг, що вже у 2,5 разу дорожче, аніж рік тому. Однак через кілька днів її активний сезон закінчиться, тому, ймовірно, вже в найближчий тиждень можливо буде помітити просідання цін до 80 грн/кг, а трохи згодом вони можуть знову зрости і коливатимуться в межах 100-110 грн/кг, зауважив експерт.
Фото: freepik
Подібна ситуація – й з українською черешнею, адже втрати по ній суттєві. Він згадав і «ціновий бум», коли черешню продавали ледь не по 1500 грн/кг, та все ж запевнив, що для реальної ситуації на ринку це взагалі не показник.
«Цілі сюжети знімали про ту черешню за 1500 грн. Але ж вона імпортна, якась ексклюзивна з Іспанії. Так, ми маємо суттєві втрати по черешні, тому, звісно, це був імпорт із Греції¸ Молдови, Узбекистану, відповідно й ціни були вищі, але на рівні в роздріб по 250 грн/кг», – запевнив Баштанник.
Зважаючи на окупацію Мелітополя – основного черешневого регіону України – нині вітчизняну черешню везуть здебільшого із Чернівців та півдня Вінниччини, проте її все ще мало для внутрішніх потреб споживання. Відпускна ціна коливається в середньому по 160-180 грн/кг, але, зауважив експерт, є питання до якості, адже на це вплинули несприятливі погодні умови.
Абрикос – ще один приклад дефіцитного товару цього року. Через загибель значної частини українського врожаю пропозиція формується переважно за рахунок поставок з Азербайджану, Узбекистану та Молдови, тому й ціна варіюється в межах 130-150 грн/кг.
Овочевий сегмент демонструє більш позитивну динаміку. За інформацією ННЦ ІАЕ, котрий у свою чергу посилається на дані Мінфіну, із розширенням обсягів постачання продукції відкритого ґрунту з початку червня спостерігається поступове здешевлення салатних овочів. Наприклад, капуста молода у роздріб подешевшала на 8,9% – до 35,27 грн/кг, огірки – на 24–25%, до середнього рівня в 55–60 грн/кг. Помідори – «сливки» та рожеві – також знизилися в ціні – у межах 2–6%. У липні-серпні, за прогнозами науковців інституту, можна очікувати додаткове щомісячне здешевлення овочів – до 10%.
Ілюстративне фото, Укрінформ
Серед факторів, що найбільш суттєво впливають на ринок, експерти називають нестабільну логістику, зростання цін на пальне та електроенергію для промислових споживачів, а також дефіцит якісного зберігання продукції. У деяких випадках також спрацьовує спекулятивний чинник – коли обмежена пропозиція супроводжується завищеною роздрібною ціною.
На внутрішньому ринку, за оцінками Інни Сало, обсяги попиту залишаються загалом стабільними порівняно з минулим роком. Споживач адаптувався до цінових коливань, і, як зазначають експерти, «еластичності попиту майже не спостерігається»: менше продукції – менше споживання, без суттєвої переорієнтації на дешевші альтернативи. Разом із тим, обмежена купівельна спроможність і надалі стримує попит у категорії дорогих сезонних фруктів.
Якщо ж говорити про майбутні перспективи, то Україні все ще бракує овочесховищ. За даними, які Укрінформу раніше надало Міністерство аграрної політики, загальна додаткова потреба місткості овочесховищ оцінюється на рівні 340 тисяч тонн.
Зокрема наразі міністерство веде активні переговори з представниками різних міжнародних організацій та інвесторами задля залучення фінансування. До того ж, прогнозується орієнтовне будівництво 78 овочесховищ вже протягом 2025-2027 років, де вартість проєкту може сягнути $134 млн.
Міністр аграрної політики та продовольства упевнений, що для зберігання врожаю в Україні необхідно будувати у кожній області овочесховища, які вміщатимуть мінімум від 10 до 20 тисяч тонн продукції, адже це також запорука більш стабільних цін на продовольство.
Щодо зовнішньої торгівлі, то експортна пропозиція України у 2025 році формуватиметься традиційно зі свіжої лохини та яблук, замороженої малини, якраз по останніх двох позиціях прогноз робити зарано, адже ще не розпочався активний сезон. За словами президента галузевої асоціації, експорт лохини має потенціал зростання на 20% цього сезону, а основними ринками залишатимуться країни ЄС, Велика Британія та Грузія. Заморожена малина орієнтована переважно на Європу, Канаду та США, хоча через весняні приморозки обсяги, найімовірніше, не зростуть. Україна, як і раніше, практично не експортує овочі – внутрішній ринок залишається основним споживачем, а структуру виробництва формують переважно місцеві господарства.
«Нові правила торгівлі з ЄС не матимуть впливу на плодоовочевий експорт, адже дана категорія товарів не підлягає квотуванню, тому із поставками проблем не має виникнути», – запевняє Баштанник.
Галина Тибінь, Київ
Перше фото: freepik
