За інформацією: Суспільне.
15 березня у Південноукраїнську, що на Миколаївщині, відбулася акція-нагадування про українських військовополонених та зниклих безвісти. До заходу долучилися близько 50 людей — родичі військових, небайдужі містяни та активісти.
На події побували кореспонденти Суспільного.
Учасники вийшли з плакатами та прапорами, щоб нагадати про тих, хто перебуває у полоні або вважається зниклим безвісти, та підтримати їхні родини.
Місцева жителька Марʼяна прийшла на акцію з портретом чоловіка Олександра. У пари двоє дітей: син та донька:
"В полоні 12 місяців. Вийшов на позицію першого, а 02.01.2025 він зник безвісти. Два місяці незрозуміло було, а потім через два місяці я побачила його в телеграмі в полоні. Я спершу не повірила, що він живий. Ми чекаємо, надіємося", — розповіла жінка.
Світлана чекає на свого сина Станіслава 2001 року народження. Власної родини він ще не має:
"Йому нещодавно тільки зробилося 25. Він з 2022 року підписав контракт і так і служив. Безвісти зник з 01 червня 2025 року. На Курському напрямку, населений пункт Тьоткино".

Мати Станіслава Світлана. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Учасниця акції Олена чекає на свого брата Петра. У нього четверо дітей.
"Нам говорили, що він загинув. Бачили, що він лежав, з дронів бачили. Дістати його не могли, там вже зайнята територія була. Ми надіємося, що він живий, може у полоні. Дуже чекаємо", — каже Олена.

Учасниця акції Олена. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Місцевий житель Андрій чекає на сина Павла, він вважається безвісти зниклим.
"Невідомо, де він. Служив у Донецькій області, де Бахмут, у тих районах. Це було півтора року тому, у 2024 році 13 вересня зник. Потім я ходив у військомат, потім прислали мені службове розслідування. Я і сестра його. Вона займається, їздить по Києву, зв'язується з командиром частини", — каже чоловік.

Люди під час акції у Південноукраїнську. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Інший син Андрія Ігор служив в АТО. Через два роки після повернення додому він помер. У чоловіка залишився син.
"Він у 2016 прийшов з війни. Десь перед 1 травня, перед 9-им. Розповідав: Авдіївка, Мар’їнка, Широкіно, Маріуполь. Є посвідчення — на полиці лежить, і медаль — учасник АТО".
