Денонсація Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню з боку Росії є фактичним зізнанням у злочині.
Про це йдеться у повідомленні МЗС України, передає Укрінформ.
МЗС України привертає увагу міжнародної спільноти до цього рішення та наголошує на системній практиці катувань і прагненні уникнути відповідальності за грубі порушення прав людини в РФ.
“Сучасна Росія — це територія беззаконня та приниження людської гідності. Рішення про вихід із Конвенції про заборону катувань лише закріплює цю реальність та остаточно ставить Росію в ряд країн, для яких ціна людського життя та гідності дорівнюють нулю”, — констатує відомство.
МЗС наголошує, що Конвенція містить превентивний механізм як регулярних, так і раптових відвідувань місць несвободи Європейським комітетом із запобігання катуванням (ЄКЗК/СРТ) з метою безпосередньої перевірки умов утримання та поводження з людьми.
Однак з лютого 2022 року Україна системно наполягала та наполягає на виключенні Росії з усіх механізмів співробітництва в рамках Ради Європи з огляду на перетворення Росії на тоталітарну державу із засиллям репресивного апарату, який системно порушує права людини, підриває демократію і зневажає верховенство права.
Росія фактично руйнувала механізм Конвенції: не брала реальної участі у роботі ЄКЗК та не допускала на свою територію експертів Комітету для вивчення й документування ситуації з катуваннями, звертає увагу міністерство.
МЗС України також відзначає, що денонсація конвенції вписується в ширшу практику РФ із блокування незалежного доступу, зокрема відмов у повному доступі Міжнародного комітету Червоного Хреста до місць несвободи, включно з місцями утримання військовополонених.
Все це, на думку України, свідчить про те, що Росія планомірно “закриває” будь-які канали міжнародного контролю, намагається приховати від світу жахливу правду про створену в країні систему катівень, повертає собі славнозвісну репутацію “імперії тюрем”.
МЗС переконує, що саме послідовний політичний, правовий та публічний тиск України у Раді Європи та інших міжнародних форматах, системне документування злочинів і мобілізація партнерів позбавили РФ можливості імітувати “співпрацю” з механізмами запобігання катуванням і призвели до формалізації прагнення уникати незалежного контролю.
“Країна, що використовує катування як невід’ємну складову своєї політики, не може бути стороною Конвенції, яка має об’єднувати правові держави. Відповідальність держави-агресора за численні злочини, зокрема катування, має бути невідворотною”, – зазначається в заяві.
Україна також наполягає на якнайшвидшому використанні міжнародних механізмів притягнення до відповідальності та закликає міжнародну спільноту діяти активно та без зволікань.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга у цьому зв'язку наголосив, що рішення Росії про вихід з Європейської конвенції про запобігання катуванням є частиною системної політики тортур російського режиму, яка спирається на злочини ГУЛАГу та сталінський терор.
Читайте також: Усі цивільні, які повернулися з полону, потребують термінової меддопомоги — Лубінець
Глава української дипломатії зауважив, що рішення російського уряду ініціювати денонсацію Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню вкотре демонструє, що Росія є територією беззаконня, де людське життя та гідність нічого не варті.
«Цей крок є продовженням багатьох російських злочинів, включаючи широкомасштабні тортури, страти та нелюдське поводження з українськими військовополоненими. Це частина системної політики тортур російського режиму, яка глибоко вкорінена в російській історії та спирається на злочини ГУЛАГу та сталінський терор», — підкреслив Сибіга.
Як повідомляв Укрінформ, уряд Росії запропонував денонсувати Європейську конвенцію про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.
Постанову про подання президенту для внесення до Держдуми відповідної пропозиції підписав прем'єр-міністр РФ Михайло Мішустін.
Фото Укрінформу можна купити тут
