За інформацією: Суспільне.
Внаслідок російських обстрілів у 2024 році в Миколаєві було пошкоджено чотири об'єкти культурної спадщини, по області — три. Водночас у регіоні реставрують те, що було пошкоджене через бойові дії. Триває робота з оцифрування музейних експонатів для збереження культурної спадщини. Також в обласному центрі надалі планують зносити колоніальні пам'ятники.
Як у 2024 знищувалася та відновлювалася культурна спадщина Миколаївщини — читайте далі у матеріалі Суспільного.
Пошкодження та руйнації
Як повідомили Суспільному в управлінні з питань культури та охорони культурної спадщини, в обласному центрі через обстріли пошкоджено чотири об'єкти культури. Серед них:
- пам’ятка архітектури місцевого значення "Житловий будинок прибуткового типу. Кінець ХІХ — початок XX століття";
- пам’ятка архітектури місцевого значення "Житловий будинок. Кінець ХІХ";
- "Річковий яхт-клуб";
- об’єкт культурної спадщини "Житловий будинок 1910 року".
Вибиті вікна у прибутковому будинку в Миколаєві. Відділ охорони культурної спадщини міста Миколаєва
Вибите вікно у прибутковому будинку в Миколаєві. Відділ охорони культурної спадщини міста Миколаєва
Вибите вікно у прибутковому будинку в Миколаєві. Відділ охорони культурної спадщини міста Миколаєва
У регіоні через військові дії було пошкоджено три пам'ятки культури, розповіли в управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОВА.
"Враховуючи той факт, що пошкоджені памʼятки належать до приватної власності, в управлінні відсутня інформація про суми коштів, які були витрачені на протиаварійні заходи", — зазначають у відомстві.
Відновлення втраченого
Станом на 31 грудня 2024 року у Миколаївській області пошкоджено разом з релігійними установами понад 200 об'єктів культурної спадщини. За останніми статистичними даними відновлено 40 відсотків, зокрема за гроші обласного бюджету:
Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Також у 2024 році розпочали відновлювати Першу українську гімназія імені Миколи Аркаса у Миколаєві. Гроші для реставрації надає Королівство Данія, під керівництвом "UNOPS"Організація ООН, місією якої є підтримка жителів різних країн світу в покращенні умов їхнього життя, а країн – у сталому розвитку..
Вилучення з реєстру та перенесення пам'яток
У обласному центрі розташовані пам'ятники "Жертвам збройних конфліктів періоду української революції" та Олексію Гмирьову. В управлінні з питань культури та охорони культурної спадщини Суспільному повідомили, ці об'єкти занесені до Держреєстру нерухомих пам’яток України, як "пам’ятки монументального мистецтва місцевого значення". Тому їхнє перенесення до музеїв повинно відбутися згідно з законодавством.
"Управління з питань культури та охорони культурної спадщини ММР направило до управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОВА необхідні матеріали для подання перед Мінкультом щодо виключення даних об’єктів з реєстру для подальшого перенесення їх з публічного простору", — інформують у відомстві.
Пам’ятник Олексію Гмирьову. Вікіпедія
Ще одна з подібних пам'яток — меморіальна дошка Дівіній. Вона розташована на фасаді будівлі Миколаївського національного університету імені Сухомлинського. В управлінні надіслали лист до закладу, де зазначили про необхідність демонтажу пам'ятки.
"Наразі університет займається технічними питаннями щодо демонтажу меморіальної дошки".
У відомстві інформують, що працюють над виключенням з реєстру та перенесенням пам'ятника адміралу Макарову, а також пам'ятника "Жертвам збройних конфліктів періоду української революції" й Олексію Гмирьову до Миколаївського обласного краєзнавчого музею.
Всі дії з демонтажу та перенесення виконуватимуться відповідно до вимог Закону України "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".
Оцифрування музейних предметів
У 2024 році в музеях області оцифрували 3802 музейні предмети, серед яких понад 300 оригінальних графічних робіт другої половини XX століття. Ці роботи зберігаються у Миколаївському художньому музеї імені Верещагіна та обласному краєзнавчому музеї. Роботи увійшли до альбому "Цифрова колекція художнього музею: Графіка".
За цей рік музеї почали демонструвати свої колекції, які раніше не показували широкій аудиторії. Оцифрування дає змогу зберігати об’єкти та працювати з ними в цифровому форматі, повідомляють в управлінні.
Також оцифровують книги й періодичні видання з рідкісних фондів і краєзнавчих досліджень. Для цього використовують безконтактний сканер, щоб зберегти фізичний стан видань.
Читати ще
Читати ще
Збереження культурної спадщини: в Миколаєві оцифровують старі листівки та фотографії
Усього перевели в цифровий формат 1696 видань (276 598 сторінок), з них у 2024 році — 965 видань (117 772 сторінки), зокрема:
- раритети: 858 видань (244 812 сторінок), з них у 2024 році — 391 видання (95 819 сторінок);
- періодичні видання XVIII–XX століть: — 838 видань (41 619 сторінок), з них у цьому році — 574 видання (21 953 сторінки).
У 2025 році по області продовжуватимуть оцифровувати колекційні видання, журнали та краєзнавчі газети.
Процес оцифровування. Миколаївський обласний краєзнавчий музей
У відомстві також додали, що за даними ЮНЕСКО в Україні підтверджено 387 пошкоджень культурних об'єктів за допомогою супутникових знімків і перевірок на місці. Збитки у сфері культурної спадщини оцінюються в понад 20 мільярдів доларів. Серед пошкоджених памʼяток у регіоні відсутні обʼєкти, які занесені до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
