За інформацією: Суспільне.
На Миколаївщині грузини зберігають власні культурні та кулінарні традиції вже понад 70 років. У обласному центрі діє грузинська спільнота, де організовують концерти та відзначають національні свята. Від початку повномасштабного вторгнення з регіону виїхали приблизно 80 відсотків грузинів.
Про життя грузинів у регіоні кореспондентам Суспільного розповіли представники громади.
Як живуть грузини в області
Грузини почали селитися на Миколаївщині з 1950-х років. Від початку війни в Абхазії їхня чисельність зросла. У Миколаєві перше грузинське національно-культурне товариство заснували у 1995 році, розповіла голова правління громадської спілки "Рада Національних товариств Миколаївської області" Лоліта Каймаразова.
"Як і в інших національно-культурних товариствах основними завданнями стали збереження рідної мови і культури. Була спроба відкрити грузинську недільну школу, щоб діти, які спілкувалися в родині, почали детальніше вивчати рідну мову. Було створене перше пісенне тріо "Нарінджі", — каже жінка.
Житель Миколаєва Рамазі Кердзевадзе народився у грузинському місті Кутаїсі. У 1987 році в Україні проходив строкову службу в армії, відтоді й залишився.
"Я вже був підготовлений до того, щоб возити начальника у Миколаєві. Я возив командира частини у "Леванеців". Після цього мені сподобалося місто та його жителі. Після служби я приїхав сюди, гадав, на якийсь період, а вийшло назавжди. Зустрівся я зі своєю дружиною, вона мені народила прекрасних двох донечок", — поділився корінний грузин.
Корінний грузин Рамазі Кердзевадзе. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Впродовж 31 року Рамазі має бізнес із пасажирських перевезень у місті.
"Ми починали дуже давно, коли місто взагалі ще "стояло", не було на чому їздити. У місті не працював жоден громадський транспорт. Абсолютно ніякої допомоги, ніде нічого. Ми придумали маршрути, накатували там, де люди просили в основному. Все це починалось у далеких 1994-1995 роках. Відтоді ми займаємося, все дуже змінилося", — розповідає Рамазі.
До Грузії Рамазі Кердзевадзе приїжджає щороку.
"У Грузії в мого батька були ще три брати. Ми всі жили "квадратиком". І тільки-но якісь гості, всі збиралися у нас у дворі. Ну, я так і продовжую тут. Як тільки у когось гості у сусідів чи в мене — ми всі збираємось у мене на подвір'ї. І багато з мене жартують, кажуть: "Рома, у тебе щороку стіл довше-довше стає". Це нормально, я вважаю, нічого поганого немає, так воно й має бути", — розповів чоловік.
Стіл у грузинському ресторані в Миколаєві. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Традиції грузинів: кухня, танці та одяг
Грузини шанують й кулінарні традиції. Уже восьмий рік Ігор працює кухарем у ресторані грузинської кухні. Каже, тут готують основні страви: хінкалі та хачапурі.
"Основні страви — на м'ясі: телятина, свинина, баранина, курка й індичатина. Кожне м'ясо тут є. Для грузинів кінза — це характерна зелень, яка практично входить до всіх страв. Так само входить і в хінкалі. У них завжди на столі багато страв. Стіл повинен переповнюватися їжею. Якщо порожній стіл, то це вже не стіл, можна так сказати", — вважає кухар.
Готові до варіння хінкалі. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Імеретинський хачапурі — традиційний грузинський пиріг із сиром. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Традиційні грузинські закуски — пхалі. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Ще один елемент грузинської культури — танці. Хореограф Олександр уже 13 років вивчає грузинські народні танці та нині навчає дітей.
"Чоловік у танці символізує наполегливість, жорсткість, темперамент Кавказу, Грузії зокрема. Танець, звісно, безконтактний, це неприпустимо. Він пошану показує до жінки, що так має бути. Це такі давні традиції", — каже хореограф.
Хореограф у грузинському вбранні Олександр. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Також чоловік вивчає грузинську мову.
"Слово, яке у світі знають — "гамарджоба”, у перекладі: "Бажаю перемоги". Якщо не вірите, спитайте у грузинів".
Хореограф Олександр під час заняття із ученицею. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Під час народних грузинських танців люди вдягають "шапки-папахи" з натуральної овчини. Також одна з особливостей одягу — тримання набоїв та зброї.
"Набої — називаються газирі. Там вони зберігали порох, це ще, як сказати, старомодна зброя. Там і перець зберігали, і сіль, бо грузини завжди в горах. Вони завжди мають бути готовими до бою. У них завжди кинджал", — каже він.
Кинджал — елемент грузинського народного вбрання. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Тримачі для набоїв. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Вже рік грузинські танці відвідує десятирічний Руслан. Хлопчик полюбляє танцювати лезгинкуШвидкий і динамічний народний танець кавказьких народів, який є узагальненою назвою для багатьох подібних танців, а також назва самої музики до нього.
"Я зауважила, що Руслану подобається танцювати та подобаються елементи гірського танцю казбегуріКазбегурі пов'язаний із Північними гірськими регіонами Грузії, що відзначаються своєю різноманітною культурою і традиціями. Можливо через холодну і сувору атмосферу гір танець є динамічним і енергійним. Танець виконують лише чоловіки і демонструє витривалість і міць людей, що живуть у горах.. Дуже подобається йому виконувати ці елементи", — розповіла мама хлопця Оксана.
Десятирічний Руслан поруч із мамою Оксаною. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Грузини в умовах повномасштабної війни
Від початку повномасштабного вторгнення з Миколаєва виїхали приблизно 80 відсотків грузин, говорить представник грузинської спільноти Іраклі Чарквіані.
"До повномасштабної війни діяльність, яку здійснювала грузинська спільнота, була набагато більш масштабною, ніж вона може це робити наразі. Тобто організовувались концерти, заходи різних масштабів, збиралася дійсно велика кількість людей".
За інформацією Іраклі, понад 10 представників грузинської спільноти з регіону встали на захист України. Чоловік додав, для грузинського народу тема вторгнення близька і болюча, адже свого часу Грузія також пережила агресію з боку Росії.
Читати ще
Читати ще
Інспектор безпеки надав домедичну допомогу миколаївському школяру, який травмувався
Читати ще
На Миколаївщині відкрили підрозділ добровільної пожежної охорони
Читати ще
Родини з Миколаєва вирушили на безплатний відпочинок та реабілітацію у Польщу
