Попри стрімке знецінення американської валюти у світі, економісти не радять поспішати з обміном доларів на євро, фунти чи єни
Американський долар розпочав цей тиждень з різкого падіння проти решти твердих валют. Така тенденція з періодичними «застиганням» курсу і незначним відвоюванням позицій зберігається вже кілька місяців. Хоча ще перед інавгурацією Дональда Трампа дехто з аналітиків прогнозував ймовірність досягнення паритету між «зеленим» та євро, коли їхні курси мали б зрівнятися, торговельна та митна політика нової адміністрації США помножила такі «вангування» на нуль.
І, схоже, американська валюта перебуватиме в зоні турбулентності ще принаймні упродовж кількох місяців. Як це впливатиме на міжнародну торгівлю, інвестиції та заощадження держав і громадян?
Долару непереливки: причини та ймовірні наслідки
Новим (вже складно підрахувати, яким за ліком) ударом для долара стали нещодавні нападки нового глави Білого дому на керівництво Федеральної резервної системи — незалежної фінансової інституції, у роботу якої американські президенти дотепер майже ніколи не втручалися. Трамп же минулого тижня вчергове досить жорстко розкритикував керівника ФРС Джерома Пауелла за відмову знижувати на вимогу американської адміністрації облікову ставку. Цілком ймовірно, що попри передбачені запобіжники від політичного втручання, глава Білого дому спробує звільнити Пауелла ще до завершення терміну його повноважень, який спливає наступного року.
Трамп / Фото: White House
Цікаво, що такий сценарій в разі другого президентства Трампа прогнозували заздалегідь. Приміром, майже рік тому про відповідні ризики говорили учасники опитування Bloomberg Markets Live Pulse, котрі оцінили ймовірність втрати ФРС незалежності за другої каденції Трампа у 40%. Представники бізнесу та банкіри застерігали: можливе посилення політичного втручання в роботу Федеральної резервної системи загрожує підривом довіри інвесторів до неї як до регулятора найбільшої економіки світу.
Так і відбувається. Причому, пришвидшується вихід інвесторів не лише з доларових активів, а й із ринку американських облігацій – навіть попри те, що рівень прибутковості цих цінних паперів доволі високий. У понеділок фондові індекси Уолл-стріт впали на 2,4%, а курс долара опустився до найнижчого за три роки рівня проти кошика основних торговельних валют. Зокрема, помітно зміцнилися євро, єна і швейцарський франк (останній – взагалі до десятирічного максимуму).
Щодо євро, то курс цього ключового конкурента долара у боротьбі за статус основної світової резервної валюти зріс на 1,5% — до $1,15, досягнувши найвищого рівня з листопада 2021 року. Загалом із початку квітня європейська валюта посилилася більш як на 5%. Інвестори дедалі частіше сприймають її як альтернативу долару в умовах посилення глобальної невизначеності.
При цьому вже кілька місяців падає довіра до всіх фіатних валют як до інструменту захисту заощаджень, стрімко зростає попит на фізичні активи-«притулки». І це, поміж іншого, призвело до рекордної вартості золота, яка у вівторок вперше в історії перевищила $3500 за тройську унцію (1 унція — трохи більше 31 грама). Загальне цьогорічне зростання вартості благородного металу сягнуло 30%.
«Йдеться про реакцію на непередбачуваність торговельної політики США, тиск на голову Федеральної резервної системи з метою знизити ставки ФРС, щоб підштовхнути економічне зростання і, зокрема, стимулювати підвищення вартості акцій, яка різко впала після торгових ініціатив Дональда Трампа. Адже те, що робить нова адміністрація США, фактично підриває модель, яка функціонувала протягом багатьох десятиліть, коли долар був привабливою безпечною «гаванню» для всіх світових інвесторів і, відповідно, Сполучені Штати мали можливість дешево фінансувати свій величезний бюджетний дефіцит – за дуже низькою ставкою. Зараз же і американська торгова політика, і економічна політика загалом, і ціна долара непередбачувані. Це й лякає інвесторів», — пояснює в коментарі Укрінформу виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Водночас президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак нагадує, що проблеми для долара почалися ще задовго до розв’язаної Трампом «тарифної війни». Долар — основна міжнародна розрахункова валюта, яка забезпечує до двох третин міжнародних зовнішньоекономічних операцій. Євро, юань та інші валюти, які також використовуються при міжнародних розрахунках, йому суттєво поступаються. Відповідно, чим активніша міжнародна торгівля, тим більшим є попит на долари для розрахунків. Щороку обсяги світової торгівлі, зазвичай, зростали, тож і попит на американську валюту завжди був високим.
«До того ж, коли у світі виникали якісь негаразди, попит на долари ще більше зростав, адже США — найбільша економіка, й саме американські цінні папери, державні облігації залишалися «тихою гаванню» для капіталів в моменти криз. Так було десятиліттями. Але це почало ламатися ще до другого президентства Трампа. Рівень надійності американських облігацій, за оцінками двох із трьох провідних рейтингових агентств, вже не найвищий. Тож не факт, що в моменти криз інвестори й надалі вкладатимуться в американські папери», — пояснює економіст у коментарі Укрінформу.
Тим паче, що вплив бюджетного дефіциту у США з року в рік зростає: країна постійно витрачає на 2-3 трильйони доларів більше, ніж отримує у вигляді мит, податків та інших доходів.
Другий негативний чинник — дефіцит зовнішньої торгівлі: Сполучені Штати Америки продають набагато менше товарів та послуг, ніж купують за кордоном. Такий подвійний дефіцит також послаблює національну валюту країни, — констатує Козак. Тож підтримувати статус-кво дедалі складніше: американський борг зростає, вартість його обслуговування підвищується.
«Раніше китайці чи, приміром, турки, котрі постачали товари до США, отримані долари вкладали в американські облігації. Дивні кроки Трампа спричинили ризики для міжнародної торгівлі. Після впровадження мит її обсяги, ймовірно, впадуть. Тож довіра до американського долара ще більше послабиться. Інвестори в такі моменти шукають інші «тихі гавані». Багато інвесторів «тікають» до Європи. Це й веде до підвищення курсу євро», — додав президент інвестиційної групи «Універ».
Вплив на курс американської валюти тарифної політики Дональда Трампа після того, як він оголосив про відкладення дії мит для більшості торговельних партнерів, хоча й дещо послабився, але не зник остаточно. Інвестори продовжують активно виводи кошти зі США за кордон.
Висновки аналітиків: долар «хворіє», але загроз для його «життя» немає
Гліб Вишлінський звертає увагу на те, що знецінення долара, з одного боку, начебто грає на руку Трампові, адже автоматично робить американський експорт більш конкурентним на світовому ринку, а всі американські товари – на внутрішньому. Але, з іншого боку, — в умовах величезних боргу та бюджетного дефіциту це провокуватиме поглиблення фінансових проблем у США. Що, поміж іншого, підриватиме позиції долара як ключової резервної валюти. Водночас економіст нагадує: нинішня курсова ситуація – далеко не найгірша для американського «зеленого».
«Мав дискусію з колегами із цього приводу. І ми пригадали, що, наприклад, на межі 2000-их та 2010-их років співвідношення курсу євро до долара, бувало, стрибало майже до 1,6. Тож нинішні 1,15 – це не рекорд», — каже виконавчий директор ЦЕС.
За нинішніх умов експерти прогнозують подальшу зміну структури резервів провідних країн світу, частка долара та казначейських зобов’язань США в яких скорочуватиметься, а альтернативних валют та золота, відповідно, зростатиме.
«Але я не думаю, що долари стануть «сміттєвими фантиками». Все-таки американська економіка – величезна, тамтешній споживач всім цікавий, усім хочеться продавати товари в Америку. Навіть якщо Трамп не відмовиться від ідеї впровадження додаткових мит, товари та послуги до США однак продаватимуть, долари однак будуть популярними», — вважає Козак.
Фото: Pixabay
При цьому не факт, що євро надалі, як зараз, зростатиме. У європейської валюти, за словами економіста, є свої слабкі місця, адже йдеться не про одну державу, а про об'єднання країн. І є ризики, що Європейський Союз у такому вигляді не збережеться надовго.
«Бачимо, як його розхитують зсередини Угорщина та Словаччина. Плюс в багатьох країнах набирають сили або ультраправі, або ультраліві, які хочуть виходу з ЄС. І якщо, наприклад, Франція чи Німеччина вийдуть із Євросоюзу, євро стане значно слабшою валютою», — пояснює економіст.
Що означає послаблення долара для України
На думку експертів, нинішня ситуація має призвести до змін у валютній політиці та управлінні золотовалютними резервами в Україні.
«Наша звичка орієнтуватися на долар дедалі менш логічна, зважаючи на суттєво більшу частку торгівлі з державами, які або є країнами зони євро, або валюти яких більшою мірою корелюються з курсом євро до інших валют — польський злотий чи чеська крона, наприклад», — каже Вишлінський.
При цьому, за його словами, зараз не дуже зрозуміло, чому в умовах падіння фактично проти всіх валют курс долара до гривні, хоча й незначно, але зростає.
«Коли почалися ці коливання, український ринок намагався більшою мірою стабілізувати курс євро, а не долара, до гривні. Але зараз бачимо, що курс долара росте. Можливо, це пов'язано зі святами, може, триває якась велика закупівля валюти, наприклад, з боку оборонного сектора, таке буває», — коментує виконавчий директор ЦЕС.
Очікувати ж, що навіть в умовах подальшого посилення тиску на долар на світових валютних ринках Національний банк істотно знизить його офіційний курс в Україні, не варто. Адже це призведе до різкого скорочення наших золотовалютних резервів, у структурі яких переважає «зелений». Така переоцінка активів негативно вплине на прибутки регулятора та на обсяги його відрахувань до бюджету. Також це впливатиме на інші бюджетні надходження, адже закладений при розрахунках держкошторису курс американської валюти – 45 гривень за долар до кінця року. Вже й так очевидно, що об’єктивно прогнозованого показника, як і у попередні роки, не буде досягнуто (якщо різко не посиляться воєнні ризики). Збільшення ж різниці між розрахунковим та реальним курсом за рахунок істотного посилення гривні регулятор, зрозуміло, не допустить.
Фото: НБУ
Тарас Козак нагадує, що Національний банк окремо не відстежує курс гривні до євро. Його ключове завдання — згладжування коливання курсу гривня-долар.
«Бачимо, що він рухається досить плавно: якщо виникають великі попит або пропозиція, Нацбанк задовольняє їх своїми інтервенціями, продаючи чи купуючи долари. Після цього встановлюється міжбанківський курс, на базі якого визначається офіційний. І тільки тоді Нацбанк застосовує крос-курс євро-долар, множить та визначає офіційний курс гривні до євро. На відміну від пари гривня-долар, він може коливатися досить сильно, залежно від ситуації на міжнародних ринках», — каже економіст.
Цей підхід, на його думку, треба змінювати. Адже євро стає все важливішим для нашої країни. ЄС — наш найбільший міжнародний партнер у зовнішній торгівлі, Україна уклала із ним угоду про Асоціацію, ми прагнемо в осяжному майбутньому приєднатися до Євросоюзу.
«А там, зрозуміло, все міряють в євро — кредити, борги, темпи зростання економіки. Тому Україні треба більше уваги звертати на курс гривні до європейської валюти. І вже є чутки, що Нацбанк, можливо, трансформуватиме свою валютну політику, визначаючи як основний не офіційний курс гривні до долара, а курс нашої валюти до бівалютного кошика, що складається з долара та євро. Тоді регулятор прагнутиме – у тому числі, й за рахунок інтервенцій на міжбанку, — гарантувати стабільність курсу гривні до цього кошика, як робить це зараз для забезпечення плавності зміни співвідношення гривня-долар», — каже Козак.
Він також не виключає, що вже за 5-7 чи 10 років, якщо Україна просунеться на шляху приєднання до ЄС, Нацбанк згладжуватиме й коливання курсу гривні до євро, повністю «відпустивши» долар. При цьому регулятор, ймовірно, думатиме й над реформуванням структури золотовалютних резервів країни.
«За моїми прогнозами, якщо світові ринки через тарифи Трампа продовжить лихоманити до кінця року, то вже до середини-кінця 2026-го, як реакція на походження і на рух України до Євросоюзу, до 45−60% усіх валютних розрахунків відбуватиметься в євро з поступовим збільшенням частки євровалюти в українських резервах із теперішніх 7,1% (3,030 млрд у доларовому еквіваленті) до 30−35%. Це відбудеться як за рахунок зміни структури зовнішньої торгівлі, так і через те, що вже з 2025 року основна частина фінансової допомоги Україні йде від Євросоюзу, а не від США. І левова частка цієї допомоги надходитиме саме в євро, що й позначатиметься на українських золотовалютних резервах», — прогнозує фінансовий аналітик Олексій Козирєв.
Чи варто українцям міняти долари на євро
Гліб Вишлінський прогнозує, що надалі український бізнес все більше орієнтуватиметься на євро. Це логічно, адже якщо він більшою мірою купує обладнання чи сировину із країн ЄС, йому краще та вигідніше мати для розрахунків саме європейську валюту. Але потреба в доларі для операцій із партнерами з інших куточків світу й надалі зберігатиметься.
«Частка євро при цьому загалом зростатиме. Адже, окрім зручності, відсутності потреби у конвертації, що вимагає сплати комісії, даватиметься взнаки ще й ефект валютного ризику. Ціни в євро відносно стабільні. Якщо ти, наприклад, купуєш обладнання, що виробляється в Німеччині, то розумієш, що його ціна в євро, може, трішечки і зросте (у межах інфляції в єврозоні), але не стрибатиме суттєво, залежно від курсу євро до долара. Відповідно, українські бізнеси можуть займатися довгостроковим плануванням, розуміючи, що потрібні для закупівель євро лежать на їхніх рахунках», — каже виконавчий директор ЦЕС.
Те ж стосується й фізичних осіб. Адже, поміж іншого, маємо враховувати, що значна частка українських трудових мігрантів та біженців перебувають в країнах зони євро. Відповідно, готівкова європейська валюта для них набагато практичніша, аніж американська.
«Плюс усі ці проблеми в обмінниках, пов’язані з різною вартістю доларових банкнот різних років випуску. Погодьтеся, простіше мати «безпроблемні» євро. Особливо, якщо ми говоримо про модель заощадження (умовно) «під матрацами» — в банківських сейфах, удома й так далі, — коли відсотки на накопичення (які для доларів вищі, ніж за вкладами у євро) не нараховуються», — підсумував Вишлінський.
При цьому, за оцінками Тараса Козака, нинішні проблеми для долара на світових ринках поки що несуттєво позначилися на структурі заощаджень наших співвітчизників. Долар все ще має міцні позиції.
«Не можна сказати, що за останній місяць українці продали всі долари і масово накупили євро. Так, попит на європейську валюту останніми тижнями дещо зріс. Але в обігу в Україні усе ще набагато більше готівкових доларів, ніж євро. Не думаю, що банки масово вивозитимуть американську валюту, щоб поміняти її на євро. Багато цін, як і раніше, формуватимуться з урахуванням доларового еквіваленту. Як рекомендація: краще тримати заощадження в кількох валютах, аби не втрачати на коливанні курсів», — підсумував Козак.
Владислав Обух, Київ
Перше фото: НБУ
