Знову є загроза бюджетної “діри” через ріст оборонних витрат — йде пошук джерел для можливого її латання
Очікується, що однією з тем обговорення в межах роботи місії МВФ, яка нині працює в Україні, будуть перспективи внесення змін до Державного бюджету. Адже, незважаючи на щомісячне перевиконання плану бюджетних надходжень, видатків – зокрема, на оборону, — може виявитися недостатньо. Брак коштів аналітики оцінюють у доволі кругленьку суму — 200-500 мільярдів гривень. Де ж узяти такий колосальний додатковий ресурс?
Фото: Freepik
Перенесення видатків з кінця року: чим це відгукнеться восени?
Перші сигнали про те, що у 2025-му Україні знову доведеться на кілька сотень мільярдів гривень збільшувати бюджет, оскільки коштів на оборону, зокрема для виплат військовим, до кінця року може не вистачити, з’явилися ще на початку квітня. Тоді додаткову потребу в грошах обережно оцінювали у 200 мільярдів гривень. Тепер же дехто каже, що для латання бюджетних «дірок» знадобиться принаймні удвічі більше.
Річ у тім, що Міністерство оборони перманентно перевиконує плани видатків. Через невизначеність з американською військовою допомогою, ми змушені все більше покладатися на власні фінансові можливості при закупівлі озброєння та боєприпасів. Тож наявні гроші доводиться перерозподіляти на відповідні потреби. Тому, аби при цьому вчасно розраховуватися із нашими захисниками, за деякими даними, як і торік, відбувається так зване наближення виплат із останніх місяців року ближче до його початку. Тобто, гроші, розписані на кінець року “виймаються” вже сьогодні. Хоча офіційно цю інформацію не підтверджують.
Нагадаємо, те ж саме відбувалося й минулого року. Тому восени довелося вносити зміни до бюджету, переглядаючи витрати за деякими статтями, нарощувати внутрішні запозичення, та врешті підвищити податки.
За твердженнями окремих депутатів, хоча експерти Світового банку та МВФ сьогодні начебто рекомендують розглянути можливість збільшення ПДВ, ймовірність ухвалення такого рішення невисока. Але ж десь додатковий ресурс таки доведеться шукати. Як і де?
1. Перевиконання плану надходжень від податків та від НБУ
Частково проблему нестачі коштів, вочевидь, вдасться розв’язати за рахунок поточного перевиконання дохідної частини державного бюджету – принаймні, за надходженнями від Податкової (з Митницею – традиційно трохи гірше). За перший квартал план податкових надходжень перевиконано на 46 мільярдів гривень. У квітні до понадпланового показника додали іще 10,4 мільярда.
Дмитро Боярчук / Фото з особистого архіву
«Тенденція до суттєвого перевиконання плану бюджетних надходжень доволі стійка. Бюджет перевиконується і за надходженнями від податку на доходи фізичних осіб (завдяки підвищенню військового збору), і акцизних, і деяких інших податків. Динаміка за перший квартал настільки серйозна, що, як на мене, йдеться про суми, співставні із ймовірними додатковими витратами. Тому не виключаю, що в межах майбутніх бюджетних змін держава просто вирішила скерувати додатковий ресурс на оборону», — каже в коментарі Укрінформу виконавчий директор CASE Україна Дмитро Боярчук.
Він сподівається, що таким же суттєвим або й більшим буде перевиконання показників і в наступні місяці. Хоча в умовах можливого загострення ситуації на фронті гарантувати цього зараз ніхто не може.
Також цьогоріч збільшилися відрахування прибутку від Національного банку. Загалом 84,2 мільярда гривень у квітні і травні вже переказали на бюджетні рахунки. При цьому річний план таких надходжень, передбачений чинною редакцією бюджету-2025, — лише 63,9 мільярда гривень.
2. Можливості внутрішніх запозичень та оподаткування банків
Традиційним джерелом поповнення державної скарбниці, певно, буде нарощування обсягів внутрішніх запозичень через випуск ОВДП. Незважаючи на те, що частина політиків та експертів уже давно говорить про нібито вичерпання відповідних резервів, інтерес до українських цінних паперів з боку банків та інших юридичних осіб зберігається, а з боку населення – помітно підвищується. Сприяє цьому висока прибутковість облігацій внутрішньої державної позики на тлі відносної валютної стабільності.
Тарас Козак
«Тенденція до збільшення обсягів інвестицій фізичних осіб в ОВДП дедалі помітніша. Передовсім, у гривневі цінні папери, адже їх дохідність 16-17% річних і цей дохід не оподатковується. Той, хто «скуштував» такий інструмент, нарощує обсяги інвестицій. Нині на руках у «фізиків» ОВДП номіналом приблизно 92 мільярди гривень», — каже у коментарі Укрінформу президент Інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.
Він прогнозує, що вже до літа обсяг інвестування населення в ОВДП зросте до 100 мільярдів гривень.
Також він знову не виключає рішення про додаткове оподаткування банків податком на прибуток за підвищеною ставкою. Адже банки, за оцінками Козака, продовжують отримувати надприбутки.
«Єдине, що їх обмежує, — це те, що держава два роки поспіль оподатковує банки податком на прибуток за ставкою 50%. Схоже, що й наприкінці цього року держава може ухвалити таке рішення. Ми ж пам’ятаємо, що 2023 року, коли вперше вдалися до такого кроку, наголошували, що він одноразовий. У 2024-му сказали, що це треба зробити ще раз, але востаннє…», — каже економіст.
3. Продовження зусиль з детінізації
Проте, аналітики підрахували, що загалом за рахунок цих джерел Україні вдасться зібрати менше половини потрібної суми – приблизно 150-180 мільярдів гривень. Тому як про додатковий інструмент бюджетних надходжень традиційно говорять і про продовження детінізації вітчизняної економіки.
Це показник, за даними звіту Global Shadow Economy Report 2025 від міжнародної аудиторської компанії Ernst & Young, становить 19,3% національного ВВП. При тому, що до початку повномасштабної війни рівень тіньової економіки в Україні оцінювали у 30%. Поміж галузей, де ситуація за цей час покращилася, називають складське господарство, поштову та кур’єрську діяльність.
Українські аналітики кажуть про необхідність посилення зусиль з детінізації підакцизних галузей – передовсім, тютюнової, — продовження реформ з контролю гральної індустрії, унеможливлення схем мінімізації податків у роздрібній та гуртовій торгівлі.
При цьому Дмитро Боярчук застерігає від хибного сприйняття детінізації, коли її результатом вважають лише «закручування гайок» і активізацію справляння податків.
«Зрозуміло, що на короткому кроці такий підхід принесе певний стрибок доходів. Питання, що відбуватиметься далі. А далі відбувається те, що частина бізнесу знову переходить «у тінь» під патронатом силовиків. Бо це дешевше й надійніше, ніж виконувати надмірні регуляторні вимоги держави. І коли розрив між вартістю роботи в легальному секторі та у тіні зашкалює, бізнесів, яким цікаво або частково, або повністю працювати в тіньовому секторі, стає більше», — пояснює економіст.
Для того, аби цього не сталося, належить не лише вживати заходів для детінізації, а й підтримувати легальний сектор, знижуючи вартість податкового адміністрування, яка порівняно з іншими країнами у нас дуже висока.
Але, як завжди, боротьба з тінню навряд чи принесе результат одразу. Тож не виключено, що латати бюджетні «дірки» Україні доведеться з допомогою додаткових комерційних запозичень на зовнішніх ринках. А зробити це за нинішніх безпекових ризиків буде непросто.
Чи чекати на нове підвищення податків?
Що стосується можливості підвищення податку на додану вартість, то як підрахували експерти, завдяки збільшенню ставки ПДВ на 1% бюджет може додатково отримати 30-40 мільярдів гривень на рік, або 2,5-3,5 мільярдів за місяць. Але ухвалення рішення про підвищення податків навряд чи реальне. Принаймні, голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев таку ймовірність повністю відкидає.
Данило Гетманцев
«Про підвищення ПДВ не йшлося і не йдеться. Принаймні в цьому скликанні парламенту. А якщо говорити про майбутнє, то я радив би колегам з уряду для початку вичерпати ресурс детінізації (в тому числі провівши реформу Митниці та Бюро економічної безпеки), скоротити власні неефективні видатки (на кшталт абсолютно недієвого кешбеку), скористатися резервом від додаткового розміщення ОВДП, а вже потім замислюватися над ставками ПДВ», — наголосив парламентарій.
Проте, на думку Дмитра Боярчука, з огляду на позицію США та складність для України пошуку зовнішніх фінансових ресурсів, питання підвищення податків з порядку денного не знімається.
«Не впевнений, що до такого кроку вдаватимуться вже цього року – особливо, на тлі досить позитивної динаміки наповнення бюджету, — але наступного року це, напевно, буде дуже гострим питанням. Особливо, якщо активні бойові дії триватимуть», — підсумував експерт.
Владислав Обух, Київ
