За інформацією: Суспільне.
Будинок після облаштування, 8 січня 2024 року. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
На Миколаївщині багатодітна сім'я повернулася у свій будинок, який був пошкоджений внаслідок обстрілів у 2022 році. За пів року вони змогли відновити його і планують розбудовувати далі.
Свою історію розповіли кореспондентам Суспільного.
Денис майже щодня працює над облаштуванням свого будинку, зруйнованого внаслідок російських обстрілів у 2022 році.
Будинок після обстрілів, 8 січня 2024 року. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Каже, ремонту будівля потребувала ще до повномасштабної війни, однак російська агресія додала клопоту. Далі показує снаряд.
"Ось це прямо через вікно залетіло в пічку. Розбило грубу, перестінок. Перестінок я вже на місце не ставив. Вирішили зробити одну велику кімнату", — говорить чоловік.
Снаряд, який прилетів в будинок родини, 8 січня 2024 року. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Розповідає, разом з дружиною та п'ятьма дітьми застав і окупацію, і бої в Киселівці. Його син Дмитро згадує, як почули з сестрою обстріли біля городу.
"Побачили, щось їде і хтось кричить. А то російська війська. Ми не зрозуміли. Пішли в скатах робити такий круг, бо там ховались. Тільки чую щось бахнуло. І там поруч в скаті опиняється куля", — каже Денис.
У 20-х числах березня 2022 сім'я виїхала до Івано-Франківщини, жили в інтернаті. А повернувшись через півтора року, каже Тетяна, побачили свою побиту хату.
"Коли приїхали сюди – на початках спали на підлозі, клали матрац, нічого, якось пережили. Потім чоловік на підробіток ходив – комусь дах перекрив, комусь зробив піч", — говорить Тетяна.
Перший час жили в літній кухні. Оскільки Денис будівельник, каже, вирішив не чекати допомоги, а одразу відновлювати будинок своїми силами.
"Зранку починав і до 00:00, бувало і до 3-ої ночі, щоб до морозів встигнути. Своїми руками, з сім'єю накривали дах. Старша донька, жінка. Найважче було – тинькувати, стяжки заливати. Уже спини немає, здоров'я немає", — розповідає Денис.
Денис біля будинку, 8 січня 2024 року. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Подружжя каже, в якийсь момент було настільки тяжко, що хотілось кинути. Але надихали діти, які захотіли повернутися в рідне село.
"Дякуємо волонтерам "Карітас-Одеса-Space" і Десятому квітню, які надали матеріали. Так само отримали грошову допомогу завдяки "єВідновленню" на 200 тисяч. Дуже потребуємо меблів. Немає шаф, немає парт для дітей, щоб їх посадити. Бо старий стіл, стара тумбочка, яку зі стола зняли ще", — каже жінка.
"Сподіваємось, що, може, хтось нам допоможе відремонтувати, відбудувати. Другий поверх теж треба робити. Та й перший ще не закінчений", — додає вона.
Тетяна з дітьми, 8 січня 2024 року. Фото: Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв
Денис розповідає, облаштовувати другий поверх на даху надихнула не лише необхідність забезпечити дітей додатковими кімнатами, але й досвід проживання на заході України. Про період життя на Івано-Франківщині нагадує лише сувенір.
"На згадку нам подарували підкову. Підкова, як кажуть, символізує достаток, злагоду, мир. Дуже хотілося б миру, спокою – найбільше", — каже Денис.
