За інформацією: Суспільне.
У Південноукраїнську, що на Миколаївщині, 11 квітня відбулася 75-та акція-нагадування про військовополонених та зниклих безвісти. У ній взяли участь 37 людей.
На заході побували кореспонденти Суспільного.
О 09:00 учасники акції з прапорами та портретами перекрили дорогу, щоб нагадати містянам і про загиблих, і про тих, хто досі у полоні або вважається безвісти зниклим. Після цього вони повернулися на площу, де розклали військові берці та символи Великодня, зокрема, створені на нещодавньому майстеркласі писанки.
Плакат на акції. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Як розповіла учасниця акції Валентина, син якої вважається зниклим безвісти з 1 вересня 2024 року, захід був присвячений до Великодня.
"Ми принесли сьогодні пасочки, писанки, самі виготовляли, поставили берці зі шнурками патріотичними. Роздрукували останні смс, які писали наші рідні", — розповіла жінка.
"Ми чекаємо своїх рідних живими додому. Сьогодні обмін. Ми дуже надіємося, що наші хлопці, хтось із нашого міста, повернуться".
Учасники акції. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Учасниця акції Вікторія Буковська звернулася до присутніх зі словами про те, що попри біль кожен сподівається отримати дзвінок від близької людини.
"Вже завтра Великдень, і для когось це запах паски, теплі обійми, душевні розмови та сміх за столом, де збереться уся родина. А для нас, для родини "Чекаємо", це тиша між молитвами, це погляд на телефон, надія на звістку про рідних людей. Це серце, яке не дозволяє собі святкувати наповну, бо поруч нема найріднішої людини", — каже Вікторія.
"Великдень — це свято перемоги світла над темрявою, над невідомістю, над болем, над чеканням. Тому попри все ми фарбуємо яйця, ми печемо паски і свято віримо, що між небом і землею світло обов'язково переможе, і наші рідні повернуться додому".
Великодній кошик. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан
Під час акції за вже усталеною традицією привітали тих учасників акції, у кого нещодавно був день народження: Людмилу та Дарину. Їм вручили подарунки та побажали здійснення заповітного бажання.
"Я дуже вдячна за привітання. Я бажаю вам усім і собі також, щоб наші діти, рідні повернулися додому живими. Хай буде мир в Україні. Україна понад усе!" — подякувала Людмила.
