Попри рекордний попит на валюту, експерти не бачать підстав для різкого знецінення гривні в найближчі місяці
Жовтень був рекордним за обсягами купівлі населенням валюти. За місяць українці придбали 2,59 млрд доларів – на 1,39 млрд більше, ніж продали через банки й обмінники. Це – найвищий показник з листопада 2012 року. На міжбанківському ринку ситуація також була не надто сприятлива для гривні – Нацбанк фактично не купував долари та євро, натомість активно розпродуючи валюту, щоб стримати надмірні коливання. Як наслідок, золотовалютні резерви країни у жовтні скоротилися на 6% – до 36 млрд 578 млн доларів.
У чому ж причина того, що попит на іноземну валюту – в тому числі готівкову, – цієї осені стрімко зростає? І чого чекати надалі?
СИТУАЦІЯ НА МІЖБАНКУ: МІЛЬЯРДНІ ВЛИВАННЯ ДЛЯ КУРСОВОЇ СТАБІЛЬНОСТІ
Обсяги операцій на міжбанківському валютному ринку, за даними НБУ, збільшувалися другий місяць поспіль і в жовтні досягли 6,21 млрд доларів. Це – найвищий показник за час повномасштабного російського вторгнення.
Але завдяки активній інтервенції з боку регулятора у жовтні курс на міжбанку практично не змінився (в середньому 41,24 грн/долар) проти 41,25 грн/долар у вересні. Офіційний курс за місяць зріс на 0,3% – до 41,27 грн/долар.
«Загалом у III кварталі середній офіційний курс гривні до долара США послабився на 3,2%, насамперед внаслідок посилення турбулентності на валютному ринку в липні. У відповідь на певне погіршення курсових очікувань та з огляду на інфляційну динаміку НБУ збільшив чистий продаж іноземної валюти в III кварталі до 9,2 млрд доларів (порівняно з 8,3 млрд доларів у ІІ кварталі). Це дало змогу знизити амплітуду коливань обмінного курсу гривні та заспокоїло учасників ринку. Чому також сприяло надходження значних обсягів офіційного фінансування в серпні», – йдеться в останньому Інфляційному звіті НБУ.
Поміж ключових чинників, які визначали попит на валюту, в Нацбанку назвали високі видатки бюджету з огляду на значні обсяги міжнародної допомоги. Вплив на валютний ринок мало й сезонне (через вичерпання залишків кукурудзи та постачання нового врожаю сільськогосподарської продукції) та ситуативне (пов’язане з регуляцією термінів розрахунків) коливання попиту та пропозиції валюти з боку виробників аграрної продукції. В умовах слабкого світового попиту скоротилися надходження від експорту залізних руд, що втім компенсувалося нарощуванням постачань металургії на тлі поступового відновлення феросплавної галузі.
«Водночас попит на валюту дещо збільшився через значну потребу в закупівлях енергетичного обладнання та електроенергії з огляду на складну ситуацію в енергосистемі та зростання імпорту пального як унаслідок дії сезонного чинника, так і в очікуванні підвищення податків. Активізація літнього відпочинку та пожвавлення міграції зумовили вищі витрати українців за кордоном. Крім того, зросли обсяги дозволених у межах лібералізації валютних обмежень операцій бізнесу», – наголосили в Нацбанку.
ГОТІВКОВИЙ РИНОК: МАКРОЕКОНОМІЧНІ І ПСИХОЛОГІЧНІ ВПЛИВИ
В НБУ також визнали деструктивний вплив низки чинників на ситуацію на готівковому валютному ринку. Попит на долари та євро у банках й «обмінниках» останнім часом помітно зріс.
Загалом за перші 10 місяців 2024 року обсяги чистої купівлі валюти населенням, за даними НБУ, перевищили 9,6 млрд доларів. Це втричі більше, ніж із січня до жовтня торік, коли наші співвітчизники купили на 3,14 млрд доларів (в еквіваленті) більше іноземної валюти, ніж продали. Як наслідок, середній курс продажу готівкового долара в Україні у жовтні вперше із цьогорічного лютого знизився – на 0,1%, до 41,52 гривень. А порівняно із торішнім груднем долар, за даними НБУ, зміцнів майже на 10% (3,7 гривні).
Таку ж тенденцію спостерігаємо і в поведінці бізнесу: в жовтні юридичні особи – клієнти банків придбали 6,77 млрд доларів, найбільше із грудня 2023 року. Але й продають валюту юрособи, на відміну від населення, доволі активно – 5,38 млрд доларів за місяць.
При цьому, попри ситуативні сплески, різниця між готівковим та офіційним курсами у IІІ кварталі була незначною і майже ніколи не перевищувала 1%.
«Помірні курсові коливання у відповідь на дію фундаментальних та ситуативних ринкових чинників не порушили стійкості інфляційних очікувань, які залишалися відносно резистентними до цінової та курсової динаміки. Це, разом із доволі високою дохідністю гривневих інструментів, є важливим чинником обмеження тиску на валютному ринку та збереження його стійкості. Заспокійливий вплив на ринок мали й новини про надходження міжнародного фінансування в значних обсягах, успішну реструктуризацію зовнішнього боргу та проходження п’ятого перегляду програми з МВФ», – роблять висновки в НБУ.
На думку віцепрезидента Асоціації українських банків, голови правління Глобус Банку Сергія Мамедова, зростання попиту на валюту, зокрема на долар США, варто розглядати у двох площинах – об’єктивній (економічній) та суб’єктивній (емоційній). «Перше – прискорення інфляції, викликане збільшенням тарифів на електроенергію, підвищенням акцизів на пальне, наслідками ворожих атак на об’єкти енергетичної інфраструктури. За таких умов курс долара мав би «відреагувати». Водночас розуміємо, що стрімке зростання валютних курсів стало б каталізатором негативних процесів, які складно спинити, – курс валют уже міг би бути на рівні щонайменше 45 грн/долар (до слова: саме такий курс уже закладають виробники, імпортери та продавці в ціну своїх товарів, готуючись до нового року). Ринок побудований таким чином, що стрімке зростання курсів «підбурює» до ще більшого зростання, адже попит збільшуватиметься неконтрольовано – мов лавина», – пояснює банкір у коментарі Укрінформу.
Водночас Національний банк, на думку Мамедова, обрав найбільш зважену та ефективну стратегію, що полягає в «м’якому» впливі інфляції на валютний ринок. Тобто, регулятор насичує попит через валютні інтервенції. Завдяки цьому курсові зміни були більш-менш плавними й щоденно малопомітними.
«За 2 осінні місяці курс долара зріс у середньому на 1%, натомість прискорення інфляції було вдвічі більшим. Можна сказати, що було створено найбільш прийнятні умови на ринку, і подекуди, в окремі періоди, ринок навіть залишався «наодинці» без втручання регулятора: попит та пропозиція врівноважувалися, а поточні курсові зміни були в прямому сенсі «копійчаними», – нагадав керівник Глобус Банку.
Емоційні впливи, на його думку, пов’язані з передчуттям складної зими через можливі перебої з енергопостачанням, вибори президента США (побоювання через можливе скорочення американської допомоги та інші ймовірні дії нового президента Дональда Трампа, що потенційно можуть зашкодити українським інтересам), невизначеною ситуацією на фронті, а також оприлюдненим прогнозом вартості долара у 2025 році на рівні 45 гривень.
«Всі ці фактори вкупі створюють певне емоційне тло, що періодично може впливати на співвідношення попиту та пропозиції, – пояснює Мамедов, –
Зауважу: чим більше невідомих у «рівнянні життя», тим складніше нашим співгромадянам орієнтуватися у майбутньому. Саме тому на готівковому ринку спостерігалося певне пожвавлення. Однак, нагадаю, валюта не є чимось надзвичайним (відсутні обмеження на її придбання), тому такі сплески активності покупців є, переважно, ситуативними».
Тож загалом банкір оцінює ситуацію на валютному ринку як контрольовану. Ринок не лихоманить, загрози для обвалу гривні майже відсутні. І хоча на стримування курсу були витрачені значні кошти з резервів, однак вдалося досягти балансу між попитом та пропозицією, приборкати «вірус» ажіотажного попиту, який, хоч і залишається значним, але стабільності ринку не загрожує. «Саме тому ми не очікуємо, що до кінця року ринок залишатиметься більш-менш стабільним, а курсові показники можуть хіба «дотягтися» до позначки в 42 грн за долар, що прогнозувалося рік тому», – підсумував Сергій Мамедов.
КУРСОВА СИТУАЦІЯ: ЩО ДАЛІ?
За висновками аналітиків Національного банку, на прогнозному горизонті структурний дефіцит валюти приватного сектору залишатиметься високим – під впливом значного попиту на імпортні товари та великої кількості мігрантів за кордоном. При цьому суттєвого зростання експортних надходжень не буде – даються взнаки наслідки війни та динаміка світових цін. А отже, й попит на готівкову валюту в умовах значних бюджетних видатків залишатиметься високим. Але регулятор має достатньо інструментів для стримування надмірних коливань монетарними заходами, спрямованими на захист гривневих заощаджень від інфляції.
«Помірний поступ у послабленні валютних обмежень дещо посилить тиск на міжнародні резерви, проте сприятиме поліпшенню бізнесклімату та припливу інвестицій у середньостроковій перспективі. Залучення державного сектору у вигляді міжнародної фінансової допомоги залишатимуться основним джерелом чистого припливу валюти на прогнозному горизонті, проте їхня роль поступово зменшуватиметься», – прогнозують в НБУ.
Там запевнили, що використовуючи режим керованої гнучкості курсу, Нацбанк і надалі компенсуватиме структурний дефіцит валюти в приватному секторі й згладжуватиме надмірні курсові коливання. При цьому динаміка курсу узгоджуватиметься із завданнями НБУ зі збереження під контролем інфляційних очікувань, сповільнення інфляції у 2025-ому та повернення її у найближчі роки до цілі 5%.
Щодо інших впливів, то перемога Дональда Трампа на виборах у середньостроковій перспективі, за прогнозами економістів, може призвести до зміцнення долара по всьому світу на тлі ослаблення єдиної європейської валюти. Це станеться, зокрема, через імовірну активну протекціоністську політику нової адміністрації США – митні й тарифні обмеження для імпорту до Сполучених Штатів європейської та азійської продукції.
Здавалося б, для України це не матиме особливого значення, адже обсяги експорту наших товарів до США незначні і на надходження в країну валютної виручки критично не впливають. Але через наше активне залучення у європейську торгівлю (ЄС наш головний торговельний партнер) ослаблення євро може вплинути і на співвідношення долара та гривні – не на користь останньої. Плюс на «самопочутті» української валюти позначиться й очікуване прискорення глобальної інфляції.
«Будь-які ґрунтовні світові політичні зміни завжди супроводжуються деяким пожвавленням на валютному та фінансовому ринках, ринку дорогоцінних металів (у цьому контексті варто згадати стрімке зростання вартості біткоїна). Зазвичай ці зміни можна назвати «емоційною реакцією» ринків на нові обставини. Надалі ситуація має заспокоїтися, і курсові показники повернуться до більш звичних, наголошу – економічно обумовлених, – обставин», – прогнозує Сергій Мамедов.
Щодо «українського контексту», то незначне курсове зростання, на його думку, лише опосередковано може бути пов’язане зі зміною президента США. По-перше, курс валют формують економічні обставини, серед яких – попит/пропозиція, рівень інфляції, зростання ВВП, обсяг зовнішнього боргу та дефіцит бюджету. По-друге, монетарна політика НБУ є досить ефективною та зваженою, адже з часу запровадження режиму «керованої гнучкості» валютний ринок повністю захищений від стрімких курсових змін.
«Зараз відсутні підстави для того, щоб раптом одного ранку ми прокинулися з доларом «по 50»: є економічно підкріплені прогнози, є достатній обсяг “макрофіну”, який дає змогу покривати вагому частину дефіциту бюджету, а відтак концентруватися на розвитку економіки», – переконаний голова правління Глобус Банку.
Окрім суто економічних факторів, на валютний ринок, на думку експертів, також впливатимуть «воєнні» чинники: від послаблення енергетики унаслідок ворожих обстрілів, руйнування інфраструктури України, до безпосередніх подій на фронті. Але й вони впливатимуть на ринок лише вкупі з прямими економічними чинниками.
«Як і раніше, ключові ризики для української економіки пов’язані з війною, зокрема з більш суттєвим пошкодженням критичної інфраструктури: генеруючих і розподільчих електроенергетичних потужностей, газових активів, портів Чорного моря. Також, просування російської армії в Донецькій області ставить під загрозу роботу ключового активу з видобування коксівного вугілля. Проте ми оцінюємо, що потенційна втрата цих виробничих потужностей матиме обмежений негативний вплив на економіку», – йдеться в Економічному прогнозі на 2025 рік від інвестиційної компанії Dragon Capital.
Інші, менш суттєві ризики пов’язані з погодними умовами, які впливатимуть на дефіцит електроенергії та врожаї сільгоспкультур, згаданими коливаннями курсу пари долар/євро, оскільки українська економіка поступово переорієнтовується на євро, та динамікою цін на основних товарних ринках ЄС та світу (зернові, руда, метали, нафта, газ та електроенергія).
У компанії KИT Group Укрінформу повідомили, що в короткостроковій перспективі учасники ринку очікують протягом найближчих місяців курс гривні до долара у межах до 42 грн/долар, якщо збережуться поточні умови. Середньостроковий прогноз: до кінця 2024 року на курс долара із зовнішніх факторів матиме вплив монетарна політика ФРС США та її рішення щодо ставок, а із внутрішніх – затвердження держбюджету України на 2025 рік. Хоча, на думку аналітиків компанії, курс національної валюти щодо долара може знизитися й до 43 грн/долар, адже закладений до держбюджету прогнозний курс на 2025 рік 45 грн/долар допускає коливання в межах 44–46 грн/долар.
Що ж до курсу євро, то аналітики прогнозують: протягом наступних шести місяців його курс може зрости до 47–48 грн/євро, що залежатиме від макроекономічних показників єврозони та політики Європейського центробанку.
У Dragon Capital очікують, що найближчим часом НБУ утримуватиме ключову ставку на нинішньому рівні (13%) і підтримуватиме стабільність курсу, доки споживча інфляція рухатиметься вгору.
«Очікуючи, що Нацбанк почне послаблювати монетарну політику в другій половині 2025 року, зокрема за рахунок повернення до практики керованої девальвації гривні, прогнозуємо послаблення курсу до 45 грн/долар до кінця 2025 року (-6,6% р/р) й оцінюємо середньорічний курс на рівні 43 грн/долар», – йдеться в Економічному прогнозі компанії на 2025 рік.
Владислав Обух, Київ
