Ризики девальвації гривні зростають, але Нацбанк має більше можливостей для стримування коливань
Від початку осені офіційний курс долара в Україні зріс на 77 копійок (із 41,32 до 42,09 грн/$), євро – на 59 копійок (із 48,20 до 48,79 грн/€). Особливо стрімко американська валюта дорожчала впродовж жовтня – на тлі глобального зміцнення та під впливом сезонних чинників. Зростання євро пришвидшилося від початку листопада – передовсім, з огляду на тимчасові проблеми долара через тривалий шатдаун. НБУ минулого місяця збільшив інтервенції на міжбанківському ринку на $625 млн, загалом продавши $2 млрд 915 млн. Незважаючи на це, обсяги міжнародних резервів України станом на 1 листопада сягнули історичного максимуму – $49,5 млрд. Чи ж не ризикуємо швидко розтринькати цей запас в умовах посилення тиску на гривню наприкінці року, про яке попереджають експерти?
Фото: НБУ
НА РИНКУ – ВИЩИЙ ПОПИТ, В НБУ – БІЛЬШЕ РЕСУРСУ ДЛЯ ІНТЕРВЕНЦІЙ
Попит населення на валюту в середині й наприкінці осені традиційно зростає. Хтось ближче до кінця року отримує більші виплати за рахунок річного заощадження фондів оплати праці, комусь нараховують додаткові винагороди та бонуси, хтось відновлює накопичення після активних відпускних витрат. Активізуються й виплати в межах соціальних програм.
Звідси – прогнозований результат: у жовтні обсяги купівлі українцями іноземної валюти, за даними НБУ, на $750 мільйонів перевершили її продажі (в доларовому еквіваленті). Це майже удвоє перевищує показники вересня. Разом з тим, ці обсяги купівлі були набагато меншими, аніж у жовтні минулого року, коли наші співвітчизники придбали валюти на $1,28 мільярда (в еквіваленті) більше, ніж здали в обмінники та банки.
У Нацбанку деталізували: порівняно з вереснем обсяги купівлі готівкової валюти збільшилися на понад $360 мільйонів (загалом $2 млрд 248 млн), а продажу – навпаки скоротилися, хоча й «скромно» – на $2,2 млн (усього – $1 млрд 501 млн в еквіваленті).
Причому дедалі частіше покупці віддають перевагу євро: обсяги купівлі європейської валюти ростуть швидшими темпами, ніж американської. Хоча частка «зеленого» все ще більша: приблизно дві третини в загальному обсязі придбаної валюти.
Подібна ситуація – й у безготівковому сегменті. Обсяги операцій у жовтні проти попереднього місяця зросли, а ось порівняно із жовтнем 2024-го – трохи зменшилися. Тут різниця між сумами купленої та проданої валюти іще суттєвіше – майже $1,5 мільярда (в еквіваленті): $9 млрд 451 млн проти $7 млрд 997 млн. Вересневі показники перевершено відповідно на $530 млн та $337 млн.
А ось тиск на попит з боку юридичних осіб різноспрямований. З одного боку, на кінець року припадають розрахунки імпортерів за зовнішніми контрактами. Збільшуються й обсяги нового імпорту – як закупівлі енергетичного обладнання (після активізації російських обстрілів нашої критичної інфраструктури та в очікуванні зимових ускладнень), так і споживчих товарів (перед «чорною п’ятницею» та різдвяно-новорічними святами).
З іншого – в жовтні активізувався й експорт, зокрема аграрний, тож експортери активніше продають зароблену валюту на міжбанку, поповнюючи обігові кошти, витрачаючи їх на посівну, придбання техніки, пально-мастильних матеріалів та добрив під майбутній урожай, на розрахунки з власниками земельних паїв та на інші господарські потреби. До того ж, ці тижні – час розрахунків бізнесу із бюджетом за підсумками третього кварталу, через що тиск на гривню послаблюється.
Фото: НБУ
Звісно, в умовах від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі пропозиція юридичними особами валюти не спроможна повністю збалансувати ринок. Але ж і критичних дисбалансів наразі немає, тож про якісь аномальні обсяги інтервенцій НБУ для згладжування коливань на міжбанківському валютному ринку не йдеться. А «традиційні» $500-700 мільйонів на тиждень регулятор, як-то кажуть, може собі дозволити. Адже міжнародні резерви України у жовтні збільшилися із $46,5 млрд до $49,5 млрд. І це новий рекорд.
Зрозуміло, що це результат вливань наших міжнародних партнерів. На валютні рахунки уряду в Національному банку у жовтні загалом надійшло майже $6 млрд 400 млн. Левова частка – понад $4,5 млрд – від Євросоюзу у межах ініціативи країн G7 ERA. Ще понад 1 мільярд – міжнародна підтримка через рахунки Світового банку. Понад $507 млн залучили завдяки розміщенню ОВДП.
При цьому нинішній рекорд за обсягами міжнародних резервів, вочевидь, буде не останнім у цьому році. До кінця грудня їх обсяг може збільшитися до $54 млрд. Ймовірне зростання і в січні-лютому. Хоча регуляторові в цей період доведеться витрачатися більше на інтервенції для балансування міжбанківського валютного ринку.
Надалі ж упевненості додає перспектива швидкого затвердження нової програми кредитування від МВФ, якому, судячи з усього, ніщо (у тім числі, й корупційний скандал в енергетиці) не завадить. Інша справа, що запропонований партнерами обсяг її фінансування – близько $8 млрд на 4 роки – не зовсім влаштовує українську сторону з огляду на невизначеність з міжнародним фінансуванням у 2026-му. Зате важливо, що перші гроші за новою програмою можуть надійти невідкладно, вже в січні, що важливо для ритмічного фінансування країни в зазвичай сумбурні перші місяці бюджетного року.
А головне: успішне продовження співпраці з МВФ наші урядовці й парламентарії небезпідставно вважають ключем до отримання фінансування від інших партнерів, у тому числі й так званого репараційного кредиту. Що особливо важливо для другої половини року, коли підтвердженої на цей час міжнародної фіндопомоги може не вистачити.
ЯКИМ БУДЕ КУРС ДО КІНЦЯ 2025-ГО ТА У 2026 РОЦІ: ЕКСПЕРТНІ ПРОГНОЗИ
Збереження та посилення воєнних загроз, руйнування інфраструктури, зниження виробничої активності, нерегулярність зовнішнього фінансування та поглиблення міграційних тенденцій чинитимуть визначальний вплив на валютний курс в Україні та на можливості НБУ стримувати його коливання як на короткому кроці, так і у середньостроковій та довгостроковій перспективі, визнають експерти.
Аналітики Українського інституту майбутнього звертають увагу на уповільнення інфляції, сподіваючись, що додаткові витрати на енергозабезпечення взимку не призведуть до її чергового сплеску.
«Ми бачимо, що інфляція знижується стрімкіше, ніж очікувалося, і це дозволяє НБУ змінити курсову політику з політики стримування інфляції через фіксований курс гривня/долар на політику незначної керованої девальвації курсу гривні до долара США. Крім цього, бачимо, що курс євро щодо долара США став слабшати, а це наближуватиме курс гривня /долар до курсу гривня/євро», – наголошують в Інституті.
Водночас там прогнозують, що до кінця листопада курс може перевищити позначку 42,5 грн/$, а ось позиції гривні проти євро збережуться приблизно на поточному рівні.
Хоча, на думку низки інших експертів, офіційний курс євро може вже ближчим часом перевершити межу в 49 грн/€ – зокрема, через те, що перипетії довкола шатдауну у США дещо ослабили позиції долара, відвойовані ним на глобальному ринку у жовтні.
«Долар пережив період турбулентності, пов’язаний із найдовшим в американській історії шатдауном. З-поміж причин ослаблення американської валюти у світі, – перш за все, невизначеність щодо майбутнього економічного зростання й стабільності уряду США. А також – ризики для економіки, занепокоєння інвесторів та зменшення іноземних інвестицій в американські активи», – пояснює фінансовий аналітик Олексій Козирєв.
Олексій Козирєв. Фото: minfin.com.ua
Натомість євровалюта, навпаки, демонструє потенціал до посилення – завдяки консервативній політиці Європейського центробанку на тлі песимістичних настроїв трейдерів через макроекономічні дані зі США. Тому зростання курсу європейської валюти проти американської штовхатиме курс євро в Україні ближче до позначки у 50 грн/€. З іншого боку, пом’якшення політики ФРС та можливі рішення щодо цього на грудневому засіданні американського регулятора можуть знову зміцнити долар, через що потенціал євро в Україні буде обмежено показником 49 — 49,5 грн/€.
Згідно з короткостроковим прогнозом однієї з міжнародних мультисервісних продуктових FinTech-платформ, який є у розпорядженні Укрінформу, цього і наступного тижня в Україні збережеться курсовий діапазон у 41,8 — 42,5 грн/$ з наближенням до верхньої межі. У середньостроковій перспективі курс тяжітиме до 43 гривень (42 — 42,9 грн/$ у найближчі 2-3 місяці). У перспективі ж гривня поступово девальвуватиме – до 43,40 — 44,60 грн/$ у середині 2026 року.
Очікувані курсові параметри у парі гривня/євро такі: 48,70 — 49,40 грн/€ у найближчі тижні, 49,20 — 49,90 грн/€ до кінця зими та 49,50 — 51,50 грн/€ наступного літа (базовий сценарій – плавне зростання курсу євро).
Це якщо до того часу вдасться знайти відповіді на виклики для ритмічного отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів.
Надалі ж, за прогнозами керівниці аналітичного департаменту Центру економічних досліджень та прогнозування «Фінансовий пульс» Діляри Мустафаєвої, девальвація української валюти триватиме, але «вангування» про «долар по 50», якщо не буде по-справжньому серйозних форс-мажорів, не справдяться.
Експертка нагадала, що у проєкті Державного бюджету на 2026 рік уряд заклав середньорічний курс 45,7 грн/$ та 49,4 грн/€. А в МВФ очікують, що курс становитиме 45,4 грн/$ у 2026 році та 47,5 грн/$ – у 2027-му.
Хоча НБУ не публікує офіційного курсового прогнозу, у жовтневому інфляційному звіті регулятор вказує: у 2026 році дефіцит валюти приватного сектору залишатиметься значним, але з 2027 року почне скорочуватися. Це відбуватиметься завдяки зростанню експортного виторгу – насамперед агросектору, металургії, ІТ-послуг та окремих напрямів машинобудування. Водночас імпорт знижуватиметься природним шляхом, включно з енергетичними постачаннями, пояснила Мустафаєва.
«З 2027 року очікуємо на суттєве пожвавлення припливу інвестицій та боргового капіталу. На валютний ринок повернеться впевненість, що знизить попит на готівкову валюту», – вважає експертка «Фінансового пульсу».
Усі при цьому визнають критичну важливість ритмічного надходження фінансової допомоги від міжнародних партнерів, без чого можливості НБУ впливати на ринок будуть суттєво обмежені.
«Натомість за умови продовження євроінтеграційних реформ та співпраці з МВФ, НБУ зможе й надалі компенсувати структурний дефіцит валюти. Це – ключ до збереження стійкості ринку», – наголошує Мустафаєва.
Вона нагадує, що у 2026 році Україна розраховує отримати понад $45 млрд міжнародної допомоги, у 2027 році – $39 млрд. Ці обсяги дозволять уникнути емісійного фінансування бюджету.
«Якщо базові припущення справдяться, у 2026–2027 роках курс долара не вийде за межі 48 гривень. Ринок залишатиметься керованим. Але все залежатиме від перебігу війни і стабільності зовнішньої підтримки», – підсумувала Діляра Мустафаєва.
Владислав Обух, Київ
