За інформацією: Суспільне.
Військовослужбовець з Миколаївщини Микола Власюк із позивним Моряк брав участь у бойових діях з 2015 року, служив у Військовій службі правопорядку та морській піхоті. Виконував бойові завдання на Луганщині, Донеччині та Запорізькому напрямку. Чоловік загинув 30 червня 2024 року під час російського обстрілу в населеному пункті Калинове Донецької області. У нього залишилася дружина та двоє дітей.
Про бойовий шлях загиблого військовослужбовця журналістам Суспільного розповіла його дружина Діляра Власюк.
Військова служба до 24 лютого 2022 року
Моряк — такий позивний отримав Микола, оскільки любив море та хотів жити біля нього — в Очакові. Микола Власюк служив в пожежній частині, згодом — у морській піхоті, розповідає Діляра.
"У 2015 році почав службу у Військовій службі правопорядку в місті Львів. Вже наступного року почав їздити на ротації в зону АТО. Під час служби перебував у Луганську, Щасті та інших гарячих точках. Микола мав звання старшого сержанта, був відповідальним, організованим, займався обліком зброї, записував важливу інформацію під час навчань", — каже жінка.
Діляра Власюк з дітьми. Суспільне Миколаїв/Валерія Гавриш
Найстрашніші моменти для нього — це загибель мирних жителів і побратимів, говорить Діляра. Під час виконання завдання група Миколи потрапила в засідку. Вони перевозили їжу, коли їхній транспорт підірвався на міні. Внаслідок вибуху декілька військових загинули, він отримав поранення та був госпіталізований.
"Він бачив багато жахливого, розповідав, як під час доставки гуманітарної допомоги в село на його очах загинула п’ятирічна дитина — підірвалася на міні. Також він втратив близького товариша: під час вечері снайпер влучив у його друга просто в обличчя".
У 2019 році Микола звільнився з військової служби та переїхав до Києва.
Микола Власюк під час служби. Особистий архів Діляри Власюк
"Я знала, що він неодмінно піде воювати": повномасштабне вторгнення
На початку великої війни Микола служив у ТрО у Великій Димерці Київської області. За тиждень чоловік з родиною виїхали до Львова і шостого березня 2022 він повернувся на службу в ВСП.
"Ми навіть не обговорювали це рішення. Я знала, що він неодмінно піде воювати. Він не міг залишити своїх друзів і просто виїхати, це навіть не було темою для дискусій", — розповідає Діляра.
Протягом служби Микола чотири місяці перебував на Запорізькому напрямку, у районі Миронівки, після чого його перевели в Донецьку область. Згодом його частину направили до бойового підрозділу в Черкасах на місячне навчання, а потім до Донецька, де він два тижні освоював керування дронами.
Військовослужбовець Микола Власюк. Особистий архів Діляри Власюк
Микола Власюк загинув 30 червня 2024 року під час виконання бойового завдання в населеному пункті Калинове Донецької області. Зі слів його дружини, коли військовий завантажував дрон для вильоту, відбулася російська атака. Він загинув на місці.
"Ми завжди підтримували зв’язок, навіть коли він був на передовій. 30-го числа ввечері ми поговорили. Він поспілкувався з донькою, запевнив мене, що все добре. О 22:05 він написав останнє повідомлення: Я на бойовому завданні, все добре. Зранку, коли він мав повернутися, відповіді не було. Я одразу відчула тривогу. Я почала телефонувати в частину, але мені казали, що він ще на завданні", — згадує Діляра.
Другого липня 2024 року Діляра отримала звістку від працівників ТЦК про загибель чоловіка.
Нагороди та памʼять
У 2024 році Миколу нагородили Відзнакою міністра оборони України. Також чоловік мав сертифікати за навчання на курсах за кордоном.
"Служба для нього була не просто роботою. Він бачив себе виключно у військовій справі. Мені дуже важливо, аби він отримав звання Герой України, бо він ним був — для мене і своїх побратимів. Він багато не розповідав, але хлопці мені говорили про нього. Коли випадали складні завдання, зимові виїзди — він завжди був першим, хто сідав за кермо і віз побратимів", — говорить дружина загиблого.
Нагороди військовослужбовця Миколи Власюка. Особистий архів Діляри Власюк
Нагороди військовослужбовця Миколи Власюка. Особистий архів Діляри Власюк
Нагороди військовослужбовця Миколи Власюка. Особистий архів Діляри Власюк
Нагороди військовослужбовця Миколи Власюка. Особистий архів Діляри Власюк
За словами дружини загиблого, побратими згадують Миколу сміливою, щирою людиною. Кажуть, навіть у найважчі моменти знаходив сили жартувати, чим згуртовував людей довкола себе. За словами Діляри, вона ще не отримала жодних документів про підтвердження загибелі чоловіка, через це затримують виплати.
"Лише два місяці тому мені виплатили його зарплату за останній місяць. Допомагають здебільшого його друзі, особливо хлопці з львівської частини. Вони підтримували мене навіть під час поховання", — розповідає жінка.
"Дуже любив дітей. Софійка стала для нього всім".
Діляра та Микола Власюки познайомилися у дитсадку, згодом дівчина переїхала до Херсона. Потім вони знову зустрілися у 2018 році в Очакові під час відпустки. Два місяці їздили одне до одного, потім він поїхав на свою останню ротацію.
"Я приїжджала до нього в Луганськ та Щастя після Нового року. Після завершення контракту ми почали жити в Києві разом" — каже дружина.
У 2019 році у пари народилась спільна донька Софія.
"Дуже любив дітей. У мене є син від першого шлюбу, а Софійка — наша спільна дитина. Вона з’явилася в його житті пізніше, у 2019 році, коли йому було 30 років, і для нього вона стала всім", — розповідає Діляра.
Микола Власюк разом з дітьми. Особистий архів Діляри Власюк
Родина часто їздить на кладовище до місця поховання Миколи, каже Діляра.
"Софійка розуміє, що тата немає, вона ходить на кладовище. Старший син важко переживав втрату, він був для нього як батько".
Донька Софія поруч з місцем поховання Миколи Власюка. Особистий архів Діляри Власюк
Дружина вдруге створила петицію на присвоєння звання Герой України Миколі Власюку. Підписати її можна за посиланням. Збір підписів триває.
