Він відчував свою смерть: минув рік від загибелі миколаївського бійця зі штурмової бригади «Лють»

За інформацією: Суспільне.

Рік тому на війні загинув старший сержант патрульної поліції Миколаївщини Сергій Голімбієвський. У 2023 році він долучився до штурмової бригади "Лють", як тільки дізнався про її створення. Потрапив на Донецький напрямок. 19 липня російський дрон влучив в українського захисника.

Спогадами про хороброго бійця Сергія Голімбієвського поділилися із Суспільним його дружина Алла та друг Віктор.

Сергій Голімбієвський вісім років працював в управлінні патрульної поліції Миколаївської області. Одразу був налаштований служити у бригаді "Лють", згадує друг Віктор.

"Проходив фізичну підготовку, складав всі нормативи аби потрапити в цю бригаду. Він був хоробрим, знав, що йому треба робити. Знав, що це його, він цього хотів", — згадує друг Віктор.

Алла та Сергій, фотосесія закоханих З архіву Алли

Сергій під час служби у патрульній поліції в Миколаєві З архіву Алли

Алла та Сергій, фотосесія закоханих З архіву Алли

Сергій Голімбієвський, боєць штурмової бригади «Лють» З архіву Алли

Три роки Сергій та Алла жили в цивільному шлюбі. У 2022 році чоловік зробив пропозицію, а вже у липні 2023-го закоханим вдалося розписатись.

"Я стала офіційно його дружиною, він став батьком моїм дітям. І по сьогодні він для них батько".

У липні 2023 року Сергі та Алла одружилися. З архіву Алли

"Він, мабуть, як відчував свою смерть. Третього липня він мені телефонує, каже: "Збирай всі свої речі, приїжджай до мене в ліс (перебував підрозділ — ред.), будемо розписуватись, нас буде розписувати комбат", — розказує дружина Алла.

Повернувшись на Донецький напрямок, Сергій попередив кохану — йде на завдання, звʼязку не буде кілька днів.

"Вже на другий день мені було щось не то. Я почала йому телефонувати, але розуміла, що він не відповість, оскільки поїхав на завдання", — розповідає Алла.

«Мій чоловік — це найкращий чоловік». Дружина загиблого воїна зі штурмової бригади «Лють» Сергія Голімбієвського йде до могили чоловіка, липень 2024 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова

20 липня Аллі зателефонувала дружина побратима Сергія, новини були невтішні: хлопці потрапили під російський обстріл.

"Я їй задала питання: "Що там мій Сергій?" Вона каже: "Алло, я не знаю. Знаю, що Саша — "300". Але, що з Сергієм — не знаю". З того моменту почались мої пошуки", — ділиться спогадами кохана Сергія.

Сергій Голімбієвський, боєць штурмової бригади «Лють» З архіву Алли

«Чех» — такий був псевдонім у Сергія З архіву Алли

Алла зверталась до підрозділу, телефонувала в лікарні та морги. Тоді, в одній з лікарень Дніпра жінці відповіли: "Поступив Голімбієвський Сергій". Тільки от рік народження й по батькові не збігалися, говорить дружина поліцейського.

"Я думаю, Боже, може це він. Можливо, його контузило, помінялись дати в голові, все може бути. Але потім із нами на звʼязок не вийшли. Потім вже зателефонували командири і підтвердили, що вони його знайшли — "200".

Миколаївський поліцейський зі штурмової бригади «Лють» Сергій Голімбієвський. З архіву Алли

Російський дрон влучив у живіт, про це дружина миколаївця дізналась від його побратимів: "Миттєво помер, навіть не відчув смерті".

"Саша коли вже прийшов до тями (розповів — ред.), мій сидів зліва, а Саша сидів по центру й виходить, що Сергій узяв на себе весь удар", — пояснює Алла.

Сергій Голімбієвський разом з побратимом З архіву Алли

Сергій Голімбієвський та дружина Алла З архіву Алли

Сергій Голімбієвський, боєць штурмової бригади «Лють» З архіву Алли

Прощання із Сергієм Голімбієвським відбулось 26 липня 2023 року в Миколаєві у Кафедральному соборі Касперівської ікони Божої матері.

"Коли ми його ховали, я стояла і йому (Сергію — ред.) кажу: "Закрий моє обличчя, щоб мене ніхто не бачив". І тут вітер піднявся — моє волосся на обличчя", — каже жінка.

Дружина Сергія Алла сидить напроти могили чоловіка, липень 2024 року. Суспільне Миколаїв/Валентина Гурова

Аби відволіктися від думок про погане, Алла поринула у роботу. Однак щонеділі приїжджає до могили чоловіка.

"Неділя — це у нас сімейний день. Доньки ставлять йому квіти, спілкуються, щось розповідають йому. Це наш день", — говорить Алла.

Нині жінка допомагає підтримувати сім'ї загиблих на російсько-українській війні військовослужбовців.

З архіву Алли «Ці всі шеврончики завжди зі мною, на згадку, оберігають. В будь-яку хвилину я можу підняти голову і знати, що він поруч, як частинка його душі». Дружина Алла

За наказом Верховного головнокомандувача ЗС України, старший сержант поліції Голімбієвський Сергій Юрійович посмертно отримав нагрудний знак "Хрест хоробрих".

Довідковий Миколаїв