За інформацією: Суспільне.
Крим, Таганрог, російський аеродром Морозовськ, Твер чи Курськ — це лише частковий перелік локацій, куди долітали українські дрони з початку великої війни. Щоденно "Фонд Сергія Притули" отримує численні заявки щодо потреб у безпілотниках, засобах РЕБ, бронетранспорті чи інших засобах ураження, якими потім українські військові протидіють російському агресору. Лише протягом 2023 року фонд надав допомогу понад 500 військовим частинам.
Про потребу у дронах, їхнє застосування на полі бою та звідки беруться гроші на допомогу українській армії голова фонду Сергій Притула розповів кореспондентам Суспільного під час візиту до Миколаєва.
У 2020 закінчилась гумористична карʼєра, у 2022 — телевізійна. Які ще правки в ваше життя внесла повномасштабна війна?
"Та власне вона його перевернула. І я думаю, що в Україні дуже багато людей, в яких пішли спати всі плани, які були на життя раніше, якось раніше вдавалось тримати баланс між такими поняттями як сімʼя, карʼєра, волонтерська діяльність. Зараз — робота фонду це умовно 24/7 і весь вакуум, весь життєвий простір заповнений практично цією історією. Карʼєри як такої більше немає, з сімʼєю бачимось, на жаль, набагато рідше ніж би хотілось.
Єдине, що не змінилось — це, що колись, що зараз — дуже багато часу в дорозі.
Тільки, якщо раніше це були такі приємні пересування по гастролях, то зараз це роз'їзди, відрядження по деокупованих, по прифронтових територіях, розвезення з конвоями допомоги військовим, або ж, як у випадку приїзду до Миколаєва — публічні звіти перед громадою про роботу фонду, про витрати коштів і зустрічі з бізнесами у різних регіонах для того, щоб налаштовувати глибшу співпрацю".
Сергій Притула. Суспільне Миколаїв/Юлія Філімон
Ви не згадали про політичну карʼєру. В ній пауза?
"Та я не знаю, все, пауза, я знаю тільки те, що це зараз абсолютно не тема для розмови, тому що я не бачу зараз жодного бажання, ні якихось рухів в своєму житті в цій площині. Ну, амбіція я завжди кажу тільки одна, вона зараз головна — це вижити і допомогти тим, хто нас захищає на максимумі своїх зусиль і можливостей".
Фонд співпрацює із різними підрозділами, формуваннями. Як ця робота відбувається, як починається знайомство фонду із якимось формуванням?
"Комунікація починається з того, що той чи інший підрозділ хоче отримати якусь допомогу він заповнює заявку на сайті фонду. А з цією комунікацією, на жаль, навколо багато міфів.
Люди, які жодного разу з нами не комунікували, розказують іншим, що для того, щоб отримати допомогу від фонду Притули, треба заповнити мільйон якихось папірців і документів.
А документ ми просимо тільки один, для верифікації цього запиту, це лист від військової частини, який прикріплюється з печаткою та підписом до заявки, яка заповнюється. Там вказується номенклатура, яку просить підрозділ, далі ми верифікуємо чи підрозділ дійсно перебуває в зоні бойових дій, чи в нього є така нагальна потреба і по можливості, якщо у нас є ресурс, якщо у нас є таке майно, ми далі пакуємо все і відправляємо на передок.
Один з позашляховиків, переданих фондом на фронт. Фонд Сергія ПритулиЗа підсумками 2023 року фонд надав допомогу військовим частинам в кількості 529 військових частин.
Ця допомога не завозилась десь там на ППД, на військову частину. Заявку ми приймаємо від юрособи, тому що ми теж юридична особа — фонд, ми не волонтер фізична особа, яким я був до повномасштабки вісім років. Відповідно отримавши цей запит, опрацювавши його, ми конвоєм привозимо і передаємо безпосередньо в руки воїнам, які є на фронті".
Як багато заявок надходить, скажімо протягом місяця? І як це варіюється в залежності від ситуації на фронті?
"Будь-який спалах активності на тій чи іншій ділянці фронту викликає збільшення кількості заявок, тому що при, умовно кажучи, ситуації позиційної війни, позиційного протистояння, коли ні ми, ні ворог не проводить якихось наступальних дій, за таких обставин, умовно кажучи, є розхідний матеріал — падають дрони, використовуються FPV, може десь бути пошкоджена уламками позиція, де може порубатись старлінк, може бути виведений з ладу генератор і так далі.
Але щойно починається активний захист чи наступальні дії — одразу розхідного матеріалу стає більше. Дронів падає в три-чотири рази більше і так далі.
Оператор дрону. Фонд Сергія Притули
Зазвичай ми отримували впродовж минулого року близько семисот заявок в місяць, зараз заявки трошечки спали, причини мені не зовсім зрозумілі, але щойно на Харківщині почався двіж, від підрозділів, які там стоять одразу хлинули знову запити.
Я дуже вдячний людям, які одразу на наше прохання "будь ласочка, потрібні фінанси забезпечити", тому що ми володіємо інформацією де, що лежить, що можна взяти дуже оперативно, тільки треба грошей. Нам насипали за добу, коли почався двіж, я зробив звернення, нам накидали 21 мільйон гривень. Наші донори, ми ще з поточки витягли п'ять і за 26 з копійками мільйонів гривень ми забезпечили на Харківський напрям 50 дронів М3Т з тепловізійною камерою, 100 мавіків, 500 FPV — це досить непогана така пачка допомоги, зважаючи, що інші волонтерські організації теж на цей напрям закидають, то це ок.
Але тут важлива штука, варто не забувати, що те, що відбувається на Харківщині — це не найстрашніше, що зараз відбувається на фронті. Просто Харків став актуальний.
До якихось напрямів протистояння, де вони відбуваються люди вже трошки звикли навіть, це страшне слово, але ми нікуди від цього не дінемось, така людська натура. Якщо порівняти інтенсивність боїв на Купʼянському напрямку, інтенсивність боїв на Часовому Яру, на Покровську, Запорізький напрям — насправді набагато більша кількість бойових контактів і атак росіян ніж на Харківщині. Але це не означало, що треба Харківщину залишити без уваги. Просто акцентую на тому, що, як працювали по всіх напрямках, по всій лінії фронту так і продовжуємо працювати.
Скільки грошей зібрано фондом Сергія Притули протягом 813 днів повномасштабної війни? У що сьогодні вкладаєте гроші найбільше? Адже два роки тому не було і такого великого запиту на дрони, наприклад
"Дрони були завжди актуальні, два роки тому це був дуже ходовий запит. Станом на початок травня ми подолали позначку 7 мільярдів гривень — це достатньо величезний ресурс, але все одно він є досить обмеженим. Ми за підсумками двох років вийшли на показник 46,6 відсотків задоволення заявок, з якими звертаються підрозділи, це частково або повністю. Можливо цей відсоток був би вищим, якби бюджети були більші, закуповувалось більше якоїсь номенклатури.
Дрони були актуальні два роки тому, просто два роки тому такого поняття як FPV-дрони не було. Два роки тому не було такого тотального запиту на РЕБ, тому що знову ж таки і у росіян не було такої маси БПЛА, дронів, дронів-камікадзе.
Дрон. Фонд Сергія Притули
Перших три місяці після повномасштабки багато грошей, мільйони доларів мабуть йшли на амуніцію, закуповувались в промислових масштабах бронежилети і шоломи, і форма, берці і розгрузки, і плитоноски, і тактичні окуляри, і рукавиці короче все, бафи, шкарпетки. Але потім вже вже держава почала оперативніше закривати ці потреби, суттєво почали допомагати союзники, відповідно ті бюджети, які вивільнилися з цього напряму закупівель були правильно розподілені по інших.
Якщо брати станом на сьогодні, то все таки дрони різних типів і РЕБ — це два найбільших запити.
Дрони для того щоб працювати по ворогу, а РЕБ щоб захищатись від дронів ворожих.
БпЛА «МАРА-2П», передані українським прикордонникам. Фонд Сергія Притули
Тим не менше, відбулась певна видозміна порівняно з 2022 роком, станом навіть вже на 2023, на осінь 2023-го. По-перше в 2022 році волонтерам донатили за замовчуванням, тому що розуміли нашу експертизу, розуміли наші звʼязки, наші можливості діставати ту чи іншу номенклатуру, а станом на сьогодні десь половина всіх донорів, тих, хто донатить в Україні, вони донатять безпосередньо військовослужбовцям, які роблять свої збори. Це добре, це правильно, так треба. Але я саме та людина, котра говорить, що донатити треба всім, по можливості. Тому що великі системні фонди можуть робити такі проєкти, які крім нас не робить ніхто.
Невеликі волонтерські ініціативи із скромнішими бюджетами, які можуть брати поштучно дрони чи купувати кілька транспортних засобів на місяць чи навіть на квартал — їм так само потрібно допомагати. І військовим потрібно допомагати.
Просто жахливість ситуації зараз в тому, що донори зараз почали самостійно вирішувати на що давати гроші. І таким чином відбувся перекос.
Наприклад, всім подобається давати гроші на FPV-дрони, ну тому що FPV-дрон бачиш як він працює, він дає контент, він розриває кацапа, всі ура, давайте ще на FPV. І ми збираємо на FPV так само, питань немає. Але достукатись іноді буває важко до людей, пояснити, що сам цей дрон просто так не полетить.
Один з дронів, придбаних за донати у квітні 2024 року. Фонд Сергія Притули
Я памʼятаю як півтора місяці виклянчували, випрошували у людей 30 мільйонів гривень на те, щоб розширити можливості по навчанню операторів FPV-дронів. Щоб до кінця року ми вивчили ще тисячу пілотів, як FPV-дронів так і ударних дронів літакового типу. Тому що, щоб цей дрон полетів — має бути хтось, хто ним керує. Якщо ми будемо купувати дрони тільки для існуючих підрозділів, існуючих операторів FPV, то ми далеко не заїдемо.
Росіяни наростили не тільки випуск, але й підготовку операторів. Ми маємо якось тримати паритет, переважати в людському ресурсі.
А зібрати на таку номенклатуру, наприклад як антени, ретранслятори якісь кабелі, для того, щоб дрон полетів, потрібна облаштована інфраструктура, має бути інший великий дрон, якому потрібно підняти цей ретранслятор, мають бути елементи живлення, купа всього. Але воно не виглядає такою переконливою позицією для доната як те, що безпосередньо фінальний акорд летить і вбиває ворога чи знищує ворожу техніку.
Тому донатити великим фондам треба ще й тому, що ми займаємося проєктами під ключ.
Наприклад, наш фонд, ми відкрили школу операторів FPV-дронів, на базі військової школи "Буревітер", ми підготували сотні пілотів за цей рік, а зараз масштабуємо це в два, два з половиною рази і далі супроводжуємо ці групи забезпечуючи їх необхідним. І так само по багатьох інших питаннях.
Наш фонд передав на передову понад дві сотні одиниць бронетехніки: це і Snatch Land Rover, бронеавтомобілі, і БТРи від Спартана до FV432, від Самсона до FV434, від Шилдера до Самаритяна, від Штормера до Султана.
Себто, я не те що хочу похвалитись, сказати які ми ексклюзивні, але крім нас подібним здобутком не може ніхто похвалитись. І це все завдяки людям, які донатять і довіряють нашій експертизі, ми знаємо кому, що треба.
Ми займаємося ремонтом і відновленням трофейної бронетехніки, ми передали на фронт 56 одиниць такої бронетехніки, плюс 9 двигунів. Ми відремонтували всю цю броню, там 9 танків т-72, 17 МТЛБ, які переробляли під медеваки і так далі і далі, БТРи, БМП. Ми витратили на це 42 мільйони гривень, тобто ви розумієте ефективність використання кожної копійки, яку ви нам даєте? Ми робимо це швидше і дешевше ніж робить держава.
Я зараз не змагаюсь з державою, волонтерство не про конкуренцію з державою, не про змагання, волонтерство це про синергію, це про підставляння плеча.
І тому ваші донати допомагають нам реалізовувати ті проєкти до яких або держава не встигає дійти, або інші волонтерські ініціативи не стягують в контексті інженерії, чи ІТ рішень і тому подібне".
Деякі європейські держави почали поглиблювати власну безпеку. Наприклад, Швеція активно займається домедичною допомогою. Серед ваших проєктів також є домедична допомога. Чому саме це? І чи знаєте ви якісь державні, обласні, міські програми, які на одинадцятий рік війни в Україні займаються навчанням цивільних?
"Не заводьте мене на тонку кригу. Тому що я не буду коментувати державні потуги у створенні якихось мереж центрів підготовки цивільного населення до національного спротиву. На жаль, там все дуже сумно.
Стосовно нас, курси домедичної допомоги з-під крила нашого фонду це тільки невеличка верхівка айзберга в океані, який називається "центри готовності цивільних". З кінця літа 2022 року ми почали розвивати мережу по всій Україні, центри підготовки цивільного населення до опору, по великій кількості напрямів навчання. Домедичка — це найпопулярніший курс.
І у всіх регіонах у нас зараз 87 центрів, 20 регіонів. У Миколаєві дуже хороша команда, тут зʼявився не так давно, але почали працювати.
Компас. Фонд Сергія Притули
Ми почали з базових 5-6 курсів, це підготовка до мобілізації, це стрілецька справа, спочатку теорія, а потім перейшли до практики на полігонах, домедичка, управління дронами цивільними, це мінно-вибухова справа. Потім ми почали розвиватись, зараз у нас 35 напрямів навчання, є дуже цікаві, щодо поведінки з гранатометами різних типів від РПГ до НЛАВ, робота з переносними зенітно-ракетними комплексами різних типів.
Маємо кілька напрямків роботи, ці курси і тренінги ведуть психологи, починаючи від того як треба створити атмосферу правильної адаптації для ветерана, який повертається з війни силами його сімʼї, його друзів, оточення. Закінчуючи дуже потужним курсом "Хамелеон", який ми нещодавно виставили на платформі Prometheus освітній, це курс як не потрапити в полон і курс виживання в полоні, який проводе спеціаліст на базі опрацьованих сотень інтервʼю з українськими полоненими, які повернулись з полону.
Відверто кажучи, це напрям, яким я дуже пишаюсь.
Практичні заняття у Центрі готовності цивільних. Фонд Сергія Притули
Воно дає результати. Люди, які пройшли вже курс Центру готовності цивільних, ми маємо з ними хороший зворотній звʼязок, деякі вже мобілізовані і вже воюють. Один з воїнів нам нещодавно написав хорошого листа, що попросіть людей, хай ходять на курси домедичної допомоги і візьмуть собі за правило носити з собою завжди турнікет, тому що ти ніколи не знаєш куди прилетить, можливо ти будеш швидше на місці трагедії ніж туди доїдуть ДСНС чи швидка.
І власне у Миколаєві і відбувся факт ось цього звернення. 27 березня, коли у вас був приліт по одному з підприємств і чоловік, який до цього пройшов навчання в ЦГЦ, його підлеглого було поранено, у нього була серйозна травма руки, кровотеча і обробка рани, тампонування правильне, правильна перевʼязка до приїзду медиків, людина не стекла кровʼю.
Життя врятоване, мені здається, що це яскравий показник того для чого потрібні подібні курси. Ми і далі будемо цим займатись.
Виїзний тренінг з такмеду для військовослужбовців. Фонд Сергія Притули
Вже майже 50 тисяч пройшли тренінги по різним напрямкам. І ось цей тренд, про який ви згадали, що в Європі ті чи інші країни починають більше уваги приділяти подібним справам, теперішній міністр оборони Литви Кащунас, він приїздив минулого року до нас. Він зустрівся зі мною, з колегами з фонду, на порядку денному стояло одне питання, вони хочуть в Литві створити ось цю мережу центрів готовності цивільних, щоб готувати людей, щоб бути готовими до всього, щоб кожна цивільна особа мала якісь ще додаткові скіли з навколовійськової справи. Він каже, у нас воно чогось не взлітає, не можемо це запустити, чи не могли б ви поділитись досвідом.
Я тоді дуже пишався, тому що ми звикли до того, що нас хтось вчить, а тепер приїжджають до нас за досвідом. І після того, коли ми ще отримали запрошення з Тайваню, там є академія Кума, це теж така структура, яка займається навчанням цивільних, вони теж запрошували мене приїхати і поділитись досвідом, ну це визнання нашої спромоги.
Україна вже перейшла на той рівень, коли просять про пораду і у військовій справі
"Я більше скажу, я не буду казати за яких обставин і яка країна, але мені відомий факт, коли в одній з держав наших військових з бойовим досвідом, які приїжджали туди для того, щоб там проводити злагодження наших бійців на навчаннях і так далі, офіцерам пропонували залишатись. Тому що рівень підготовки, досвід безцінний, який мають наші військові — їх в країнах НАТО не має ніхто, включно з американцями, з бритами.
Тому що та війна, яка у них була там за останній час в Афганстані чи в Іраку, це поряд не стоїть з тим, що відбувається у нас. Це зараз найтехнологічніша війна і досвід наших людей він є безцінний".
Більше того, я вважаю, коли кажуть хтось там на заході, що ми от даємо гроші Україні ледь не на шару, допомагаємо, маєте бути вдячні, ви натомість отримуєте від нас досвід, якого у вас немає. Коли вам доведеться махатись з рускімі, цей досвід врятує життя ваших солдатів, якщо вони будуть добре вчитись.
А чи не ризикуємо ми зараз втратити ці кадри, які вже кличуть і країни НАТО?
Треба знати характер українського воїна.
Я за всіх не розписуюсь, але: я в 2015 році задружився з Миколою Ніколовим, Очаків 73-й Центр спецоперацій, він був командиром одного з загонів. Це один з кращих офіцерів, яких я зустрічав в українській армії за цих 10 років. Коля свого часу закінчив навчання у якійсь військовій академії в штатах, він був номер один з поміж всіх військових, які проходили цей курс з різних країн, він був номер один.
Колі запропонували залишатись, тому що такі кадри, вони цікаві для будь-якої армії.
Натомість Коля сказав: "Служу українському народу”, повернувся в Очаків, не в найкращі мабуть побутові умови і воював як справжній лицар аж до березня 2022 року.
Микола загинув у Маріуполі, нещодавно вдалось повернути його тіло. Я намагаюсь вискочити з-поміж інших справ до Одеси для того, щоб вклонитися і подякувати йому за службу. Тому, я думаю, що до кінця війни наші вмотивовані солдати і офіцери не будуть на якісь плюшки з боку країн-партнерів вестися, це не зовсім ще й по-джентельменськи виглядає з їхнього боку.
Управління дроном. Фонд Сергія Притули
Але я переконаний, що після перемоги українці зі своїм досвідом в той чи інший спосіб будуть інтегровані в системи підготовки, в систему безпеки інших країн, і натівських країн".
Тому що коли нас візьмуть в НАТО, то, повірте, тисячі наших військових стануть інструкторами, тому що ще раз кажу, досвід у наших безцінний.
В одному зі своїх відео із Сергієм Стерненком ви граєте в "міста", там кажете, що "до Архангельська не долетить, але поки що". Чи є інформація, куди вже долітали дрони придбані фондом?
"З того що можна розповісти, по-перше, окупований Крим — туди з того, що ми купували в кінці 2022 року і в 2023-му теж контрактували листопад — це по обʼєктах в окупованому Криму. З такого цікавого, свіжого це мабуть у березні Морозовськ — аеродром в Росії, перед цим чи після цього буквально був Таганрог, де в ангарі прихлопнули А-50.
Ми передали сотні цих БпЛА далекого радісу дії і там постійно, то Твєрь якась вилазить, то Курськ якийсь вилазить.
Сергій Притула з Сергієм Стерненком. З особистої сторінки Сергія Притули
Ну, по-перше, тут ще проблема мабуть комунікації, тому що зазвичай в організації ударів по території ворога, часом це відбувається, раніше це було трошки неузгоджено, різні відомства лупили, хто як хотів і куди хотів. Потім все ж таки відбулась певна координація зусиль, і зараз ці удари, атаки відбуваються у взаємодії двох-трьох різних відомств.
І, наприклад, ми знаємо від одного відомства, що були задіяні ті дрони, на які скинулись донори фонду, і кажемо, так дозвольте ми цю інформацію оприлюднимо, щоб люди пораділи, що їхні 20, 50, 100 гривень таки розвалили той засраний МПЗ, десь там, чорт його маму знає де, в якомусь мухосранську. Одне відомство каже, ок, беріть питань нема, а два інших кажуть, "нє-нє, чекайте, ще не можна подібного казати". І поки вони перші не кажуть, то ми там пельку на петельку маємо стулити.
Дрон. Фонд Сергія Притули
Насправді окрім далекобійних БпЛА з корисним навантаженням 25, 30 кг, які летять на 800-1000 кілометрів, ми доклалися ще до одного типу безпілотників, але, ну принаймні поки що ми не можемо про нього розказувати, тому що застосування цих БпЛА щоразу для кацапів стає величезним сюрпризом. І тому поки вони не спалили, ми так само помовчимо. Але ще раз кажу, люди, які нам донатять — ваші гроші працюють ще в дуже особливий спосіб. Колись розкажем".
Не знаю наскільки швидко, але будемо вимотувати, будемо клепати, наша інженерія не стоїть на місці, ми розвиваємось, єдине що, хотілось би щоб держава іноді трошки швидше включалась в процеси фінансування і контрактування хороших, розумних ідей, які є в українських розробників.
Читати ще
Читати ще Відновити честь і гідність чоловіка: дружина військовослужбовця миколаївської частини не вірить у його самогубство
Читати ще «Народжені бути вільними – досі в полоні»: у Миколаєві вчергове відбулася акція-нагадування «Не мовчи! Полон вбиває!»
Читати ще Наслідки російської атаки: руйнування СТО та приватного підприємства в Миколаєві
