Через невизначеність подальших кроків адміністрації Білого дому ймовірність глобальної рецесії зростає, кажуть аналітики
Економічна політика Дональда Трампа, вже впроваджені й анонсовані мита проти ключових торговельних партнерів підвищують імовірність цьогорічної рецесії у США більш як до 50%. Це прогнозують аналітики найбільшого за розмірами активів банківського холдингу країни JPMorgan Chase. Тоді як у січні така ймовірність, за оцінками головного економіста фінустанови Брюса Касмана, не перевищувала 30%. Довіра до американської економіки як об’єкта інвестицій стрімко падає. Все це уже добряче струсонуло міжнародні фондові ринки, ослабило позиції долара як ключової резервної валюти та різко зменшило статки багатьох американських товстосумів – у тім числі, й активних прибічників Трампа.
Що ж буде далі? І які можливі наслідки для України? З одного боку, повноцінного фондового ринку у нас немає, але ж імпортозалежна вітчизняна економіка завжди – а в умовах війни й поготів – була вразливою до світових фінансових катаклізмів.
ПЕРШІ НАСЛІДКИ «ТОРГОВЕЛЬНИХ ВОЄН»: ЗНЕЦІНЕННЯ АКЦІЙ І ВТРАТИ ТОВСТОСУМІВ
За даними Reuters, реагуючи на ухвали й заяви нового глави Білого дому, упродовж лютого фондовий ринок втратив $4 трильйони, принаймні на 8,6% відкотившись від пікових значень S&P 500 (фондова вартість 500 акціонерних компаній США, які мають найбільшу капіталізацію). Індекс Nasdaq (об’єднує дані котирувань акцій більш як трьох тисяч високотехнологічних компаній та бізнесів, що швидко розвиваються), опустився більш ніж на 10% від грудневого максимуму. Промисловий індекс Dow Jones Industrial Average (біржовий індикатор вартості цінних паперів 30 найбільших американських підприємств) впав на 3,07%, що стало найпомітнішим тижневим зниженням за майже два роки.
Особливо запам’ятався інвесторам початок минулого тижня, коли лише упродовж понеділка індекс S&P 500 впав на 2,7%, а Nasdaq – на 4%.
Як нагадав у коментарі Укрінформу керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський, фондові ринки США були перенасичені після боротьби з коронавірусом у 2020-2021 роках. Тоді в економіку влили більше трильйона доларів.
Ілля Несходовський
«І ця «зайва» валютна готівка мала би десь осісти. Фактично її абсорбували цінні папери. Поступово це призвело до перегріву фондового ринку. Разом із тим дії Трампа спровокували негативні тенденції. Зокрема, «митні війни», які він розпочав з найбільшими торговельними партнерами, призвели до усвідомлення неминучості охолодження економіки, або навіть рецесії. Як результат, почався вихід інвесторів із фондових ринків у прагненні захистити прибутки, «зафіксувавши» вкладені й уже зароблені кошти», – пояснив економіст.
І зміни тенденцій, на його думку, найближчим часом не буде, бо жодних підстав вважати, що політика Трампа зміниться, немає.
Те, що під кінець тижня Конгрес США таки спромігся затвердити тимчасовий бюджет і американський уряд уникнув шатдауну (припинення фінансування бюджетної сфери), дещо заспокоїло інвесторів. Але, зрозуміло, не до кінця. Як і раніше, більшість із них уникають активних операцій із цінними паперами в очікуванні подальших кроків Сполучених Штатів Америки у нещодавно розв’язаних «торговельних війнах» з Канадою, Мексикою, Європою і Китаєм. Йдеться про найбільшу невизначеність за увесь період стрімкого зростання фондового ринку упродовж двох останніх років.
Чи не найбільше постраждала капіталізація компанії одного із найближчих соратників Трампа Ілона Маска Tesla, втративши за останній час $125 мільярдів ринкової вартості, а загалом цьогоріч – уже чверть трильйона (ціна акцій знизилася на 38%). За оцінками кількох американських фінустанов, – попереду можливе падіння котирувань ще на 50%.
Сам же Маск став світовим лідером за обсягом зменшення особистих статків. Мінус $148 млрд за три останні місяці. Хоча до того, на тлі шаленого зростання вартості акцій Tesla після перемоги Трампа на виборах, вони досягнули небачених у світовій історії $486 млрд. Так що Ілон усе ще залишається найбагатшою людиною на планеті.
Загалом п’ять мільярдерів, котрі були присутні на інавгурації Трампа, від 20 січня втратили, за даними Bloomberg, $209 млрд. Джефф Безос став біднішим на $29 млрд, адже від 17 січня акції його компанії Amazon втратили 14%. Співзасновник Google Сергій Брін, котрий володіє 6% акцій компанії, втратив $22 млрд. На початку лютого акції Alphabet Inc впали більш ніж на 7% після оприлюднення квартальних результатів, які не виправдали прогнозів. Засновник Meta Марк Цукерберг та президент групи компаній Louis Vuitton Moët Hennessy Бернар Арно втратили по $5 млрд. Як кажуть у народі, «за що боролися…».
ПЕРСПЕКТИВИ: ПРИСКОРЕННЯ ГЛОБАЛЬНОЇ ІНФЛЯЦІЇ ТА ЙМОВІРНА РЕЦЕСІЯ
За принципом бумеранга, одними з перших від викликаних торговельним протистоянням струсів потерпають самі Сполучені Штати. Аналітики Goldman Sachs та Morgan Stanley вже знизили цьогорічні прогнози зростання ВВП країни до 1,7% і 1,5%. JPMorgan поки що зберіг прогноз на рівні 2%. В Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вважають, що темпи економічного зростання США уповільняться до 2,2% у 2025 році та 1,6% у наступному. А деякі аналітики, як-от Брюс Касман, старший економіст JPMorgan Chase, вважають високою (аж у 50%) ймовірність рецесії в Америці.
Тим часом в країні стрімко погіршуються споживчі настрої, довгострокові інфляційні очікування досягли найвищого рівня за 32 роки, – констатує Financial Times.
«Індекс споживчих настроїв Університету Мічигану впав до значення 57,9 у березні, що стало третім поспіль місячним зниженням і найнижчим рівнем із листопада 2022 року. Побоювання щодо інфляції на рік уперед зросли до 4,9%, що є найвищим показником із листопада 2022 року. Довгострокові інфляційні побоювання підскочили до 3,9% із 3,5%, досягнувши максимального рівня з 1993 року», – пише видання.
Ілля Несходовський пояснює:
«Дональд Трамп сподівався, що введення мит спричинить стрімкий розвиток внутрішнього виробництва. При цьому розроблений аналітиками план щодо впровадження мит не передбачав якихось кроків у відповідь. А насправді такі кроки зробили й Канада, і Мексика, і Європейський Союз, і Китай. Як результат, американці також почали втрачати відповідні ринки».
Складні часи, за прогнозами економіста Олексія Геращенка, чекають і на Європу.
«Що відбувається при введенні мит на європейську продукцію? Це криза для економік, проти яких ці санкції впроваджуються. Так, вони вводять санкції у відповідь, але це все одно криза, бо санкції у відповідь вигідні одним секторам економіки, а потерпають інші. Частина цих постраждалих секторів в тому ж ЄС вимагатиме або прямої підтримки з бюджету (навряд чи її реально надати з урахуванням планів мілітарних програм), або інших преференцій у вигляді квотування продукції з Китаю, щоби продавати більше на внутрішньому ринку, або ж якоїсь суміші протекціоністських заходів», – зазначив експерт.
Олексій Геращенко
При цьому, на його думку, безсумнівним є те, що мита США проти ЄС і Китаю загострюють торговельні відносини між цими двома гравцями – кожен із головних конкурентів Сполучених Штатів на світовому економічному полі починає захищати власні ринки і конкурувати на решті територій світу гостріше. За логікою США, це допоможе уникнути сценарію, за якого КНР завдяки більш стрімкому зростанню (+5% минулого року проти 2,8% у США) стане «номером один» у світовій економіці.
Тим часом, доки економічно потужні «пани» будуть чубитися, чуби тріщатимуть у більшості слабших, в тому числі й потужних за світовими мірками національних економік. Подальше підвищення мит, яке планує Трамп, може уповільнити глобальну економіку та пришвидшити інфляцію, – вважають в ОЕСР. Очікується, що через нові торговельні бар’єри та політичну нестабільність зростання світового ВВП сповільниться з 3,2% у 2024 році до 3% у 2026-му. Протягом трьох найближчих років глобальна інфляція прискориться в середньому на 0,4%.
ДОЛАР VS ЗОЛОТО: ІНВЕСТОРИ ОБИРАЮТЬ МЕТАЛ
Ще один із наслідків політики Трампа: на початку березня американський долар учергове ослаб щодо інших основних світових валют. При цьому фунт стерлінгів зміцнився до $1,28, а євро – до $1,06 (це тримісячний максимум для обох валют). І ситуація для «зеленого» може стати ще гіршою.
«Велика ймовірність того, що країни, проти яких Трамп почав торговельні війни, прагнутимуть зменшити обсяги розрахунків у доларах. Чи це призведе до якихось глобальних наслідків? Думаю, ні. А але все ж таки частка доларів у міжнародних розрахунках, вочевидь, зменшуватиметься», – каже Ілля Несходовський.
Голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев також вважає, що провідній ролі американської валюти, незважаючи на послаблення, найближчими роками навряд чи щось загрожуватиме.
«Щодо позицій долара як резервної валюти, думаю, попри зростання глобальної невизначеності, посилення торговельних воєн, каталізацію різних форматів регіональної торгівлі, розвиток децентралізованих криптовалют, провідній ролі американської валюти у глобальній торгівлі, міжнародних платежах, міжнародних резервах тощо найближчими роками навряд чи щось загрожуватиме. Бо наразі немає близьких альтернатив. Звісно є євро, друга після долара резервна валюта, але його частка в міжнародних резервах утричі менша (20% у євро та майже 60% – у долара), так само вона помітно менша за рештою напрямів використання у глобальній економіці. Використання інших валют ще більш обмежене», – наголосив Гетманцев у коментарі Укрінформу.
Доки ж долар та більшість цінних паперів переживають не кращі часи, ринок дорогоцінних металів карколомно зростає. Центробанки багатьох країн активно закуповують золото, переводячи у справді тверді зливки частину своїх запасів умовно твердих валют. Так надійніше. З початку року ціни на благородний банківський метал зросли майже на 15% (лише минулого тижня – на 3%), вперше в історії перевищили $3000 за тройську унцію (приблизно 31,1 грама).
Тоді як ще кілька років тому вартість металу не перевищувала $2000.
Інвестиційний банк UBS підвищив прогноз цін на золото до $3200 за унцію до кінця року, – повідомляє Bloomberg. Ще суттєвіше зростання прогнозують в австралійському банку Macquarie Group – до $3500 у третьому кварталі. Є й «вангування» про $4000 за унцію…
«Через імовірність світової рецесії люди почали виходити з долара в більш надійні активи, такі як золото. Золото почало зростати, також почало зростати євро. Але все це, вважаю, – тимчасові явища, пов’язані з рішеннями, які ухвалюють інвестори, скорочуючи американські інвестиції і вкладаючись в азійські або європейські цінні папери. Ця тенденція точно протримається ще місяць-два, в період турбулентності та невизначеності. А далі все залежатиме від подальших рішень, які ухвалюватиме Трамп», – додає Ілля Несходовський.
ФОНДОВА «ЛИХОМАНКА»: УКРАЇНСЬКИЙ ВИМІР
На думку Несходовського, найближчим часом додаткових проблем Україні нинішня ситуація на світових фондових ринках не принесе.
«Якраз через те, що у нас фондового ринку по-суті немає, як і прямих іноземних інвестицій, ризики відсутні. Крім того, якщо раніше при кризах збільшувалися відсоткові ставки при залученні Україною коштів, то зараз ми отримуємо гроші не через свою інвестиційну привабливість, а через те, що перебуваємо у війні. Йдеться про десятки мільярдів доларів щороку. Як результат, притік валюти достатній. А американський ринок для нас не настільки вагомий, щоб «митні війни», наприклад щодо сталі, стали критичними. Бо у нас зараз інші проблеми. По-перше, зруйновано найбільші металургійні підприємства. По-друге, біля шахт поблизу Покровська, де видобувається коксівне вугілля, ведуться бойові дії. Як результат, можливості вітчизняної металургії вкрай обмежені», – пояснює економіст.
Водночас Україна може виграти через перерозподіл потоків аграрної продукції.
«Китай, який вводитиме відповідні мита до американської сільськогосподарської продукції, фактично створить нам умови для збільшення обсягів постачання сільськогосподарської продукції. Те ж стосується і Європи, тобто ми якраз займатимемо певні ніші, від чого можемо навіть трохи виграти», – додав Несходовський.
«Розбірки» США з ключовими торговельними партнерами, на думку експертів, навряд чи суттєво позначатимуться і на валютних курсах усередині нашої країни. Тут ключову роль відіграватиме розвиток подій на фронті. Тож зміни, які відбуваються зараз у світі, навряд чи зможуть нас суттєво похитнути.
Тим часом «український чинник» помітно впливає на ситуацію на європейських фондових ринках, які чутливо реагують на будь-яку зміну перспектив досягнення мирних домовленостей з державою-агресоркою. Приміром, після того, як Україна погодилася на ініційоване США 30-денне перемир’я з Росією, загальноєвропейський індекс STOXX 600 зріс на 0,6%. Лідерами зростання стали європейські банки (+1,1%). А єдиним сектором, який тягнув індекс донизу, була роздрібна торгівля (-2,8%). Але це падіння більшою мірою пов’язане із проблемами провідних гравців цього сегменту ринку ЄС.
Після новин про переговори України та США в Саудівські Аравії зросли й котирування українських компаній (Milkiland, «Агротон», ІМК, KSG Agro, «Астарта», Coal Energy, «Кернел») на Варшавській фондовій біржі. На Лондонській біржі подорожчали акції Ferrexpo. Зросли у вартості й українські євробонди.
Тож поки що на Україні більше позначаються новини про мирні переговори з РФ, а не митні ініціативи Трампа.
Владислав Обух, Київ
