За інформацією: Суспільне.
Міністерство культури України 13 березня виключило з Державного реєстру нерухомих пам’яток України два монументи у Миколаєві — пам’ятник Олексію Гмирьову та меморіал, відомий як “Пам’ятник борцям за владу Рад”. Відтепер обидва об’єкти не мають охоронного статусу пам’яток культурної спадщини.
Відповідний наказ №358 оприлюднено на сайті міністерства.
Які пам’ятники виключили з реєстру
З Державного реєстру вилучено пам’ятник пролетарському поету Олексію Гмирьову, розташований у сквері Університетському на розі вулиць Вадима Благовісного та Артилерійської, а також меморіал на Адміралтейській площі, відомий як “Пам’ятник борцям за владу Рад”, який у документах фігурував під назвою "Пам’ятник жертвам збройних конфліктів періоду Української революції 1917–1921 років".
Обидва монументи були внесені до Державного реєстру наказом Міністерства культури від 25 квітня 2019 року №354 як пам’ятки монументального мистецтва місцевого значення. Після нового рішення міністерства вони втратили охоронний статус.
Додаток до наказу №358 Міністерства культури України від 13 березня 2026 року. скриншот з сайту Міністерства
Як ці об’єкти потрапили до реєстру
Історія про вилучення цих пам'ятників з публічного простору почалася понад десять років тому. Проте спроби позбавити їх охоронного статусу зрештою завершилися протилежним рішенням — у 2019 році обидва об’єкти внесли до Державного реєстру.
Ще у 2015 році управління культури, національностей і релігій Миколаївської облдержадміністрації звернулося до Міністерства культури з пропозицією зняти з державного обліку десятки об’єктів радянської спадщини відповідно до законодавства про засудження тоталітарних режимів. Серед них були і ці два пам’ятники. Проте Мінкульт запросив щодо них додаткове обґрунтування.
У травні 2016 року тодішній голова ОДА Вадим Меріков на виконання декомунізаційного законодавства видав розпорядження про демонтаж низки пам’ятників до Дня Незалежності, серед яких були й пам’ятник Гмирьову та монумент “борцям за владу Рад”. У документі зазначалося, що роботи мають проводити відповідно до висновків Українського інституту національної пам’яті.
Втім фактичного демонтажу не відбулося.
Натомість у 2018 році відбулася протилежна дія. У відповіді Миколаївської ОВА на запит Суспільного йшлося, що ініціатором розгляду питання про внесення зазначених пам'яток до Держреєстру виступила міська рада.
Пам’ятник Олексію Гмирьову. Вікіпедія
14 листопада 2018 року на засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури Миколаївської ОДА одноголосно ухвалено рішення про подання щодо внесення "Пам’ятника борцям за владу Рад" та пам'ятника Олексію Гмирьову до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Тоді ж "борці" отримали нову назву — "Пам’ятник жертвам збройних конфліктів періоду Української революції 1917-1921 років".
Пам'ятник пролетарському поету, згідно з висновком консультативної ради, "мав вплив на розвиток культури, архітектури, містобудування, мистецтва Миколаївського регіону". Крім цього, творча спадщина пролетарського поета визначена вкрай важливою як в історичному, так і в художньому контексті.
Щодо "Пам'ятника борцям за владу Рад" рішення обґрунтовувалося тим, що це авторська копія монументу видатного українського скульптора Миколи Лисенка.
На підставі цього рішення в 2019 році Мінкульт надав їм статус пам’яток місцевого значення.
Пам’ятник борцям за владу Рад. Відділ охорони культурної спадщини управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради
Що відомо про монументи
Пам’ятник Олексію Гмирьову встановили на честь пролетарського поета, який певний час працював на миколаївському суднобудівному підприємстві.
На момент внесення пам’ятника до реєстру більшість топонімів, пов’язаних із його ім’ям у місті, уже були перейменовані: зокрема, вулицю Гмирьова перейменували на честь В’ячеслава Чорновола, а сквер — на Університетський. Обласна наукова бібліотека також була позбавлена ім'я пролетарського поета.
Меморіал на Адміралтейській площі має ще складнішу історію. Перший пам’ятник на цьому місці з’явився у 1919 році над похованнями червоноармійців, які загинули від рук місцевого селянства — так званих "кулаків" — під час антирадянських виступів в околицях Миколаєва.
У 1936 році тут спорудили новий монумент, створений скульптором Миколою Лисенком та архітектором Леонідом Муравіним. Під час німецької окупації пам'ятник не зберігся. Його копія була виготовлена 1967 року зі склобетону, а вже через рік він був відлитий у бронзі в Ленінграді та доставлений до Миколаєва. Досі на ньому висить плита з назвою "Безмертним борцям за владу Рад".
Пам’ятник «Борцям за владу Рад». Відділ охорони культурної спадщини міста Миколаєва
Чому питання демонтажу затягнулося
Український інститут національної пам’яті кілька разів рекомендував демонтувати обидва об’єкти відповідно до законодавства про декомунізацію. Особливо це питання загострилося після повномасштабного вторгнення.
Однак ініціювати зняття охоронного статусу в Миколаєві не поспішали.
У лютому 2023 року міське управління з питань культури і охорони культурної спадщини повідомило на сторінці в соцмережах, що ініціює виключення пам'ятника "борцям за владу Рад" з Держреєстру.
Після громадського запиту, адресованого Мінкульту, у вересні 2024 року відомство повідомляло, що готує звернення до Миколаївської міської ради та Обласної військової адміністрації з проханням прискорити підготовку документів для вилучення цих об’єктів із Державного реєстру. У відомстві зазначали, що обидва монументи підпадають під дію декомунізаційного та деколонізаційного законодавства.
Фрагмент листа від департамента культурної спадщини МКІП щодо пам’ятників Гмирьову та борцям за владу Рад. 5 вересня 2024 року. Діна Плетенчук/Facebook
У листі також йшлося, що Мінкульт знову отримав рекомендації Українського інституту національної пам’яті щодо цих пам’ятників, однак необхідний пакет документів від уповноважених органів тривалий час не надходив. Детальніше про ситуацію Суспільне Миколаїв писало раніше.
Документи зібрали у вересні 2024 року. Експертна комісія Мінкульту розглянула питання і 12 листопада 2024 року ухвалила рекомендацію про вилучення зазначених об'єктів з Держреєстру.
Відтоді відповідний наказ опрацьовувався міністерством.
Що далі?
Миколаївська міська рада раніше повідомляла про намір перемістити пам’ятники до музею, щоб зменшити присутність радянської символіки у публічному просторі міста.
Тепер, після виключення об’єктів із Державного реєстру, юридичних обмежень, пов’язаних зі статусом пам’яток культурної спадщини, більше немає.
Читати ще
Читати ще
У центрі Миколаєва демонтували меморіальну дошку віцеадміралу Макарову
Читати ще
Миколаїв першим серед великих міст України завершив верифікацію адрес у державному реєстрі
Читати ще
На Миколаївщині обирають герб регіону: триває громадське обговорення варіантів
