У Південноукраїнську нагадали про полонених та безвісти зниклих воїнів

За інформацією: Суспільне.

У Південноукраїнську, що на Миколаївщині, 8 лютого відбулася щотижнева акція-нагадування про полонених та зниклих безвісти. До неї приєдналося близько 35 людей.

Про це Суспільному розповіли учасники акції.

О 09:00 люди перекрили дорогу з плакатами та прапорами , аби згадати усіх, хто перебуває у полоні чи вважається безвісти зниклим.

Учасниця акції Валентина сьогодні прийшла підтримати інших, її сина Вадима цього тижня повернули з полону.

"Я мама Вадима Саричева, який повернувся 5 лютого з полону. У полоні він був два роки і 3,5 місяці. Я його чекала. Чекати дуже важко, виходимо на акції і в 20°C морозу, і в 30°C спеки, і в дощ, і у вітер, і у будь-яку погоду ми чекаємо своїх хлопців", — каже Валентина Бойко.

Учасниця акції Валентина. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан

Жінка дізналася про те, що її син перебуває у полон з відео у соцмережах, яке їй надіслали знайомі.

"На 6 день я дізналася, що він у полоні, бо "орки" виставили відео у Telegram, і наші знайомі нам переслали. Але він не знав про це, вважав, що ми думаємо, що він безвісти зниклий, і дуже через це переживав, щоб я витримала це все, — каже жінка.

"Сьогодні вийшли — холодно, вітер, але ми усі стоїмо, чекаємо. Я не можу не прийти, прийшла підтримати, постояти з батьками інших, рідними — ми одна сімʼя".

Люди під час акції-нагадування. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан

Учасниця акції Тамара Бойко досі чекає на сина Євгена. Він офіційно вважається безвісти зниклим. До лав ЗСУ він приєднався 30 листопада 2023 року. Проходив військове навчання закордоном, після чого його відправили на фронт.

"З міста зникли (на цьому напрямку — ред.) чотири людини: 9 січня 2024 року, інший — періодом з 23 по 25 лютого 2024 року. Мій, Євген Бойко — 21 квітня 2024 року і ще один хлопець. Це морська піхота, вони завжди вважалися елітними. Кинули їх на Херсонське направлення, лівий берег тримати. Морпіхи захопили цей плацдарм у жовтні 2023 року, і до липня 2024 його тримали, а потім ворожі сили почали переважати: КАБи, ракети — села практично немає, навіть не руїни, де була хата — купка землі", — розповідає Тамара

"Там все знищили. І це тримали наші хлопці. І це доволі важкий напрямок, бо позаду Дніпро, нікуди не підеш".

Люди під час акції-нагадування. Суспільне Миколаїв/Надія Ковтан

Жінка вважає необхідним не забувати про полонених, розповідати їхні історії та виходити на подібні акції-нагадування.

Довідковий Миколаїв