За інформацією: Суспільне.
У Південноукраїнську на Миколаївщині 11 листопада попрощалися з воїном, навідником 3-го кулеметного взводу Олександром Тузом. Попрощатися з військовим прийшли рідні, колеги, друзі, знайомі й містяни.
Під час прощання історію Туза Суспільному розповіла представниця міськради Південноукраїнську та його командир.
Олександр Туз народився 1969 року на Чернігівщині. Закінчив школу у місті Нетішин Хмельницької області, наприкінці 90-х років разом з родиною переїхав до міста Південноукраїнська, щоб працювати на АЕС.
"Він став не лише висококваліфікованим працівником, а й опорою для своїх близьких, турботливим чоловіком, люблячим батьком сина і доньки. Його сім'я була справжнім осередком тепла, любові й підтримки", — розповіла представниця Південноукраїнської міськради Ганна Волошина.
Прощання із загиблим військовим. Фото: Надія Ковтан
Туз був призваний до війська у серпні 2022 року. Його підрозділ ніс службу переважно у Миколаївській та Херсонській областях. У 2024 році загинула дружина. Через три місяці після смерті дружини військового відкомандирували до іншої частини у Сумській області. А вже за кілька днів він поїхав на бойове завдання до Курської області в РФ. Перед виїздом подзвонив синові — це була їхня остання розмова.
Командир Туза згадує його як відповідального воїна.
"Сумлінно виконував свої службові обов'язки, загинув при виконанні поставлених завдань. Гарна людина був, позитивна, ніколи не відмовляв, завжди старався усе робити краще, про своїх побратимів переживав, піклувався", — згадує про загиблого його командир.
Портрет Олександра Туза. Фото: Надія Ковтан
Олександр Туз загинув під час виконання бойового завдання 4 вересня 2024 року біля населеного пункту Кореневе Курської області. Понад рік воїн вважався зниклим безвісти.
Авторка: Надія Ковтан, спеціально для Суспільне Миколаїв.
