Участь США є визначальним чинником для готовності європейських держав до розгортання багатонаціональних сил в Україні після припинення вогню.
Таку думку висловив у коментарі Укрінформу австрійський військовий експерт, керівник Інституту підготовки офіцерів Терезіанської військової академії полковник Маркус Райснер, коментуючи положення Паризької декларації.
"Ключовим питанням залишається те, наскільки США будуть зобов’язуюче залучені до багатонаціональних сил в Україні в умовах миру і війни в майбутньому. Поки що невизначена відповідь на це питання ставить усі зобов’язання та обіцянки, зроблені в Парижі, у відносний контекст", — вважає Райснер.
За його словами, у Парижі європейці обговорювали конкретні безпекові гарантії для України в разі припинення вогню, "однак головний сигнал ухваленої декларації полягає в тому, що США мають зобов’язатися підтримувати європейські сили, розгорнуті в Україні, у разі повторного нападу".
"Без таких запевнень або зобов’язань з боку США Європа не готова рухатися далі. Це означає, що питання знову повертається до США", — підкреслив Райснер.
Водночас, за його словами, рівень готовності США "зобов’язуватися" поки що залишається невизначеним, а будь-яке зобов’язання за президентства Трампа експерт називає "важко прогнозованим ризиком".
Райснер також звернув увагу на сценарій, який ще не має чіткої відповіді: "Що станеться, якщо європейські сили в Україні зазнають нападу, а США не втрутяться активно? Без втручання США європейцям буде складно захистити себе з огляду на їхні обмежені військові спроможності. Чи має Європа тисячі балістичних і крилатих ракет або десятки тисяч ударних безпілотників як стримувальний чинник проти Росії з погляду суто конвенційного військового потенціалу?"
За його словами, "поки що важко уявити, щоб європейські збройні сили були розгорнуті в Україні без підтримки США з їхніми особливими військовими спроможностями та без гарантії американського військового втручання в разі масштабного російського нападу — особливо допоки Росія розглядатиме західних солдатів в Україні як військові цілі".
"За відсутності відповідного мандата ООН така місія ґрунтувалася б на двосторонніх зобов’язаннях між Україною та певними європейськими державами. Вона також не підпадала б під дію статті 5 Північноатлантичного договору, оскільки війська перебували б в Україні, тобто поза територією НАТО. Це означає, що механізм колективної оборони НАТО не застосовувався б у разі російського нападу на європейські сили", — сказав військовий експерт.
На його думку, теоретично ці прогалини могли б бути врегульовані окремими міжнародно-правовими угодами, однак вони потребували б ратифікації національними парламентами, що додатково ускладнює процес.
"У минулому або мандат ООН, або присутність США в Коаліції охочих гарантували військове втручання – саме з боку США. Якщо обох цих чинників немає, європейці змушені діяти самостійно і брати на себе всі ризики. Чіткої домовленості про майбутнє розгортання європейських військ в Україні поки що не існує, і зберігаються серйозні сумніви, чи західні держави справді зобов’яжуться воювати з Росією в Україні в разі відновлення бойових дій", — заявив Райснер.
Читайте також: Росія залишається головною перешкодою на шляху до миру — експертка
Водночас австрійський полковник назвав тристоронню декларацію України, Франції та Великої Британії про наміри розгортання багатонаціональних сил, а також інтерес інших європейських держав до приєднання "помітним кроком уперед і свідченням готовності Європи до дій".
Як повідомляв Укрінформ, 6 січня після засідання Коаліції охочих у Парижі президенти України та Франції Володимир Зеленський та Еммануель Макрон і прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер підписали Декларацію про наміри щодо розгортання багатонаціональних сил. За результатами саміту було прийнято Паризьку декларацію, яка зафіксувала готовність учасників коаліції взяти на себе політично й юридично зобов’язальні гарантії безпеки для України, які мають бути активовані після встановлення режиму припинення вогню.
