Укрінформ проаналізував, наскільки справдилися минулорічні економічні прогнози та чому завдячуємо своїми досягненнями
У перші дні Нового року, оглядаючись на економічні досягнення минулого, маємо очевидний результат: якщо за 11 місяців 2024-го український ВВП зріс на 4%, то приблизно таким же цей показник буде й за підсумками року. Тобто, по-суті, справджуються найоптимістичніші торішні прогнози – наша економіка, попри вангування песимістів, вистояла. І це – в умовах продовження активної фази війни, посилення ворожих атак на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру, погіршення ситуації з трудовими ресурсами, а також за нижчого врожаю основних сільськогосподарських культур, що в результаті пришвидшило інфляцію до 11,2%. Однак, попри перманентне послаблення національної валюти та пожвавлення наприкінці року інфляційних процесів, загальні тренди дають надії на забезпечення макроекономічної та макрофінансової стабільності й у 2025-ому.
ЩО НАЙБІЛЬШЕ ВПЛИВАЛО НА МАКРОПОКАЗНИКИ
Відповідаючи на запитання Укрінформу про запоруку стійкості вітчизняної економіки, президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак поміж ключових чинників назвав героїзм та самопожертву бійців Сил оборони, підтримку з боку міжнародних партнерів, а також ефективність вітчизняного бізнесу, який за складних воєнних умов продовжував розвиватися, масштабуватися та інвестувати в країну.
Цьогорічні успіхи й невдачі (останні, віримо, – тимчасові) наших захисників Укрінформ підсумував напередодні.
Тарас Козак
Що ж до впливу на економічну ситуацію в країні міжнародної фінансової підтримки, то, починаючи з 2022 року, він залишається критично важливим. Збереженням ритмічності соціальних виплат та вчасною виплатою зарплат у бюджетній сфері завдячуємо постійним надходженням грантового і позичкового ресурсу від країн-донорів. Відносна стабільність національної валюти й помірні навіть порівняно з багатьма мирними країнами показники інфляції – це, у тому числі, наслідки зваженої монетарної політики НБУ та відмови від емісії, що, вочевидь, було б неможливим без валютних вливань від наших зарубіжних друзів. За даними Міністерства фінансів, у 2024 році країні вдалося залучити від міжнародних партнерів $41,7 мільярда зовнішнього фінансування. Приблизно третина цього ресурсу – грантова підтримка, тобто гроші, які згодом не доведеться повертати. Решта – пільгові позики, частина з яких також для нас безповоротні (кредитори компенсують їх завдяки прибуткам від використання заморожених російських активів).
Найбільшими донорами бюджетної підтримки у 2024-му були Європейський Союз, США, МВФ, Японія, Світовий банк, Канада і Великобританія.
Примітно, що минулого року Україні вдалося успішно пройти вже шостий перегляд розширеної угоди в рамках Механізму розширеного фінансування (EFF) для України, в результаті якої Фонд наприкінці минулого року ухвалив виділення для України близько $1,1 мільярда на підтримку бюджету. З урахуванням останнього траншу, загальний обсяг виплат за програмою EFF для України сягнув $9,8 мільярда.
«Війна Росії продовжує завдавати руйнівних соціальних та економічних збитків Україні. Але попри війну макроекономічна стабільність зберігається завдяки вмілій політиці української влади та значній зовнішній підтримці», – зауважила у цьому зв’язку директор-розпорядник Фонду Крісталіна Георгієва.
Крісталіна Георгієва
Як відомо, МВФ затвердив 48-місячну угоду EFF для України із загальним доступом до $15,5 мільярда кредитних коштів наприкінці березня 2023 року.
«Завдяки наявному рівню підтримки, а також виваженій політиці Національного банку держава не фінансувала видатки за рахунок друкарського верстата. Востаннє гроші для потреб уряду масово друкували, нагадаю, наприкінці 2022 року. Тобто, 2023-ій і 2024-ий ми прожили без емісії гривні, що позитивно позначилося на інфляційних процесах. Хоча восени інфляція прискорилася (орієнтовно до 11% за рік), та її головною причиною стали гірший урожай і зростання вартості електроенергії. Але загалом в умовах країни, яка три роки воює, це непоганий результат», – вважає Тарас Козак.
А на думку голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, «простій» грошового друкарського верстата у 2024-му став можливим також завдяки успішній реструктуризації Мінфіном зовнішнього комерційного державного боргу (за єврооблігаціями). Як наслідок, заборгованість за ними скоротилася на $8,5 мільярда – на 37% від номінальної вартості, – а боргові платежі зменшилися на $11,4 мільярда протягом періоду дії.
«Середній термін обігу цінних паперів продовжено на чотири роки. У 2024 році за рахунок скоординованих дій Мінфіну та НБУ, участі банків, збільшення попиту від юридичних та фізичних осіб вдалося домогтися подальшої активізації ринку облігацій внутрішньої державної позики. За 11 місяців роловер (рівень заміщення «старих» ОВДП, які погашаються, новими випусками) збільшився до 162%. Тоді як за цей період минулого року не перевищував 145%. Все це зменшило поточне навантаження на бюджет та дозволило уникнути емісійного фінансування», – пояснив голова профільного комітету парламенту.
Данило Гетманцев
Позитивними, як на такі часи, на думку економістів, є й інші макропоказники – як-от, помірна девальвація та зростання ВВП (нехай і в умовах глибокого падіння 2022 року) у межах 3-4% за рік.
«За підсумками 2024 року гривня ослабне проти американського долара приблизно на 9%. Це прийнятний результат, що забезпечує баланс між контролем за інфляційними очікуваннями, підтримкою експортерів та збереженням міжнародних резервів. Останні за підсумками року становитимуть $42,5-43 мільярди, перевищуючи п’ять місяців імпорту (норма – не менше трьох) і 110% композитного індексу МВФ (норма – 100%)», – деталізував Гетманцев.
Він наголосив на важливій ролі у цьому послідовної політики НБУ щодо скасування валютних обмежень та впровадження режиму керованої гнучкості курсу.
А ось керівник аналітичного напряму Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Ілля Несходовський вважає, що навіть в умовах війни регулятор міг би працювати і краще, що він, власне, почав робити восени.
Ілля Несходовський
«Приблизно із травня Нацбанк хаотично брав участь у валютних аукціонах. Валютні інтервенції були неритмічними, їх обсяги суттєво змінювалися протягом коротких періодів, що, серед іншого, пришвидшило девальвацію. Також протягом літа були досить значні курсові коливання, у межах 5% на короткому кроці. А це знижувало рівень довіри до національної валюти. Вже з вересня цю політика змінилася й валютні інтервенції стали більш послідовними, а курс тримається на відносно стабільному рівні», – констатував економіст у коментарі Укрінформу.
Загалом ситуація в банківській системі у 2024-му, за оцінками експертів, була стабільною. Всі банки виконували нормативи капіталізації. При цьому (хоча й із періодичними коливаннями) зберігається доволі високий рівень довіри до них з боку населення та бізнесу. Свідченням цьому – збільшення обсягів депозитів, зокрема в національній валюті. З початку повномасштабної війни депозити у гривні зросли на 90% (+827 мільярдів гривень).
ЯК ДІЯЛА ЗВ’ЯЗКА «ДЕРЖАВА-БІЗНЕС» ТА ЧИ МОГЛО БУТИ КРАЩЕ
А ось обсяги кредитування бізнесу через банківську систему (за винятком державних пільгових програм) залишалися доволі скромними. Хоча інвестиційний попит з боку бізнесу на високому рівні, реальні кредитні ставки, як-то кажуть, «підрізають крила».
Виручають хіба що згадані держпрограми кредитної підтримки, «хедлайнер» поміж яких – «Доступні кредити 5-7-9%».
За даними Міністерства економіки, з початку року за цією програмою бізнес отримав майже 25 тисяч пільгових кредитів на понад 93 мільярди гривень. У тому числі, 23 мільярди – на переробку, понад 22,5 – на поповнення обігових коштів, майже 22 – на кредитування в зоні високого воєнного ризику, до 20 мільярдів гривень – на інвестиційні цілі.
При цьому у нинішньому році програму перефокусували саме на інвестиції. «Частка кредитів на інвестиційні цілі та переробку зросла удвічі – до 46%. Позитивна динаміка є навіть на прифронтових територіях, де обсяг інвестиційних кредитів за рік зріс із 3 мільярдів до 25 мільярдів гривень. Ми також надали можливість купувати за умовами програми «5-7-9%» енергообладнання, щоб підтримати промисловців у час найбільших енергетичних викликів», – розповіла перша віце-прем’єрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Юлія Свириденко
Також, за її словами, цього року пʼятнадцяти індустріальним паркам надали загалом до 1 мільярда гривень державної підтримки на розвиток промислової інфраструктури. Очікується, що кожна витрачена державою гривня у підсумку сприятиме залученню 5-6 гривень приватних інвестицій.
А завдяки програмі грантів (до 8 мільйонів гривень кожен) на розвиток переробної промисловості більш як тисяча малих та середніх підприємств оновили виробничу базу. Нарешті запрацювала програма підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Першу угоду держава уклала із заводом з глибокої переробки сої компанії «Астарта» (очікуваний обсяг інвестицій – 76 мільйонів євро).
Для збільшення попиту з боку бізнесу відновили програму 25% компенсації за купівлю української сільгосптехніки, а наприкінці року започаткували ще одну подібну ініціативу – 15% компенсації за купівлю української енергетичної, колісної техніки, ліфтів, машин для розмінування та іншого обладнання.
Та головною підтримкою для економіки, на думку Іллі Несходовського, стала активізація інвестицій у вітчизняний оборонно-промисловий комплекс. «Це відрізняє 2024-ий від попередніх років. Такий підхід позитивно вплинув не лише на обороноздатність держави, а й на її економіку. При цьому важливі не тільки внутрішні інвестиції та стимули, а й міжнародні програми, за якими іноземні партнери купують українську зброю та передають її нашим військовим», – каже економіст.
Важливо й те, що навіть порівняно із минулим роком бізнес краще адаптувався до роботи в умовах війни, хоча виклики для нього були й більш суттєвими.
«У 2024 році удари по нашій енергетиці були більш болючими, ніж у 2023-му. Це призвело до суттєвого зростання вартості електроенергії. Ми почали дуже багато електрики імпортувати, тож вартість ресурсу для промислових підприємств помітно зросла. Також бізнес вимушений більше інвестувати в альтернативні джерела енергозабезпечення. Це також досить значні витрати, які лягають тягарем і на кінцевого споживача», – констатував Несходовський.
Тим часом в Мінекономіки наголошують на важливості проєктів стимулювання споживчого попиту та підтримки виробників – як-от політики «Зроблено в Україні» та програми «Національний кешбек». Завдяки їм темпи зростання національного ВВП вдалося пришвидшити на 0,64%.
Натомість багато незалежних експертів та опозиційних політиків критикують владу за те, що порівняно із витратами ефект від впровадження таких проєктів наразі мінімальний.
Також владу критикують за відсутність вчасної комунікації з бізнесом та суспільством довкола підвищення податків, що коштувало підприємцям і населенню ще тих нервів, а головне – негативно вплинуло на довіру до держави.
«В уряді чомусь неправильно порахували видатки на війну, тож 500 мільярдів гривень довелося шукати в авральному порядку. Влітку почали говорити, що їх у бюджеті не вистачає. Тоді ж почалася оця «метушня» з підвищенням податків, коли спочатку внесли абсолютно неприйнятний законопроєкт. Зрештою документ покращили, але епопея з ухваленням та підписанням податкових змін не додала стабільності», – вважає Тарас Козак.
Загалом же опитані Укрінформом експерти вважають, що 2024 рік видався для української економіки аж ніяк не провальним (зважаючи на обставини), але й не надто успішним. Адже навіть попри війну, можливості для кращого результату були. Звідси – сподівання на те, що усі найефективніші програми та проєкти 2024-го продовжать працювати й наступного року, а допущених цьогоріч помилок після 1 січня країні вдасться уникати.
Та головна надія, звісно ж, на те, що 2025 рік принесе Україні довгоочікуваний мир, чого ми усім нам і бажаємо.
Владислав Обух, Київ
