За інформацією: Суспільне.
Воював у районі Вугледара, а згодом, на Бахмутському напрямку, отримав уламкове поранення в голову. Старший лейтенант Максим вступив до лав Збройних сил України у березні 2022 року. Нині боєць служить у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки в Миколаєві
Власною історією військовослужбовець Максим поділився із кореспондентами Суспільного.
На початку повномасштабного вторгнення Максим перебував у рідному селі Котляреве разом зі своєю сім’єю.
"Ми разом з моїми батьками, дружиною та маленьким хлопчиком Давидом (син — ред.) були у підвалі. Дуже сильні були обстріли", — згадує чоловік.
Він вивіз родину до Тернополя, а сам пішов до центру комплектування за місцем проживання. Після навчання Максима направили до 53 окремої механізованої бригади.
Перше наше направлення — це був Вугледарський напрямок, ми там пробули майже три місяці. Після чого нас вивели на ротацію і направили на Бахмутський напрямок.
Під час бойового виходу у вересні 2022 року Максим отримав уламкове ураження в голову, про що чоловік намагається не згадувати.
Нарукавний шеврон військового Збройних сил, Миколаїв, квітень 2024 року. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Він продовжив службу в бригаді, проте внаслідок травми було кілька нападів панічної та ішемічної атакГострий короткочасний напад, при якому відбувається порушення кровообігу в головному або спинному мозку. Це супроводжується нудотою, онімінням кінцівок, порушенням зору та слуху тощо.. Командир направив Максима до військово-лікарської комісії, після того, як боєць не зміг вийти на позицію. За результатами обстеження у листопаді 2022 року офіцера визнали обмежено придатним.
"До ТЦК я прибув восьмого липня 2023 року. Я знав цей колектив, ще до війни з ними спілкувався і в принципі мене все влаштовувало. Тут прийняли дуже добре", — каже військовослужбовець.
Військовослужбовець Максим у службовому кабінеті, Миколаїв, квітень 2024 року. Суспільне Миколаїв/Богдана Будулуца
Робота в центрі комплектування та на позиціях дуже різна, говорить чоловік. Станом на квітень 2024 року Максим продовжує службу як офіцер відділення в одному з районних центрів комплектування та соціальної підтримки.
"Якщо ще залишилися у нас чоловіки, хлопці, панове, нікого не омине війна, кожен повинен допомагати. Я розумію, що всі пішли добровільно, але хлопці також мають сім‘ї, також мають свою опору, вони хочуть також повернутися", — додає військовослужбовець Максим.
