Загроз для продовольчої безпеки країни немає, проте є проблеми із якістю зерна та можливостями для його експорту
Пізньої осені, зазвичай, підсумовуємо аграрний рік. Аналітики остаточно коригують врожайні прогнози, чиновники підбивають продовольчий баланс та обраховують потенційну валютну виручку. Хоча самим селянам, либонь, не до того: триває збирання пізніх культур – зокрема, соняшнику та сої, – а кукурудзяні жнива то й взагалі лише минулого тижня перетнули «екватор». Посівна через погоду також затягнулася. Та ще й постає питання як зберігати і куди збувати вирощене, бо через дощі вологість зерна висока, а ворожі удари по залізничній інфраструктурі знов додали проблем із логістикою. Плюс треба призвичаїтися до нових внутрішніх регуляцій та європейських експортних правил. Але головні висновки вже можна зробити: попри деякі оприлюднені раніше песимістичні прогнози, зернових та олійних в Україні точно буде не менше, ніж торік, а для деяких культур результат навіть кращий.
ДО 80 МЛН ТОНН ЗЕРНОВИХ І ОЛІЙНИХ: НЕ РЕКОРД, АЛЕ Й НЕ «ПРОВАЛ»
У Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства вважають, що загалом цьогорічний результат роботи аграріїв буде приблизно на 6% кращим, аніж у 2024-му. Передовсім, завдяки збільшенню валу зернових (59 млн тонн проти торішніх 56 млн тонн). Загальний же результат з урахуванням приблизно таких же, як і торік, обсягів олійних, за словами глави відомства Олексія Соболева, сягне 79 млн тонн.
На кінець минулого тижня селяни намолотили 44 млн тонн зернових і зернобобових культур, зібравши збіжжя із понад 81% засіяних площ. При цьому жнива кукурудзи лише перетнули «екватор» – з огляду на погодні умови, збирати її цьогоріч почали досить пізно. А з урахуванням того, що й осіння посівна затягнулася (поки що засіяли приблизно 90% запланованих площ), та й зі збиранням соняшнику і сої ще впоралися не скрізь, у селян зараз справді гаряча пора.
Вже точно обраховано результат по ранніх зернових і зернобобових: маємо у засіках 22,8 млн тонн пшениці, 5,3 млн тонн ячменю, 660,7 тис. тонн гороху. Поточний показник намолотів кукурудзи (десь 14 млн тонн) до кінця збиральної кампанії має зрости щонайменше удвічі. Щодо олійних та технічних культур, то аграрії повністю зібрали ріпак (3,3 млн тонн), поточні показники обмолоту соняшнику (90% зібраних площ) – 8,7 млн тонн, сої (84%) – 4,3 млн тонн, буряків (76%) – 7,9 млн тонн.
Уточнені прогнози незалежних аналітиків фактично збігаються із розрахунками Мінекономіки.
«За попередніми оцінками УКАБ, валовий збір зернових та олійних культур цього року буде на рівні 78,3 млн тонн, що на 1% більше показника минулого року, але на 1% менше середнього показника за останні 3 роки (з моменту початку війни в Україні та окупації ворогом частини нашої території). Тому можна сказати, що врожай 2025 року відповідає середньостатистичному рівню», – констатує у коментарі Укрінформу керівниця аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.
При цьому врожай зернових, за її словами, оцінюється на рівні 59,8 млн тонн, що на 6% перевищує показник минулого року та на 2% – середній показник за 3 останні роки. Пояснює: зростання відбулося в основному за рахунок кукурудзи, посівні площі під якою відновлюються завдяки налагодженню експортних маршрутів морем.
А ось із олійними трохи гірше: очікуваний валовий збір – 18,5 млн тонн, на 13% менше, ніж торік, та на 9% гірше середнього показника за останні 3 роки. «Спостерігається зменшення валового збору всіх олійних культур, але обсяги виробництва сої скоротяться найбільше у порівнянні з піковим максимальним виробництвом цієї культури торік», – деталізувала експертка.
Врожайність більшості культур, за її висновками, стабільна. Виняток – хіба соняшник, урожай якого постраждав через несприятливі погодні умови. Особливо – на півдні та сході, де посіви потерпали через посуху.
ВІЙНА, ПОГОДА, ЛОГІСТИКА: ЩО НАЙБІЛЬШЕ ВПЛИВАЄ НА ЗАРОБІТКИ СЕЛЯН
Загалом же саме погодні умови, поруч із продовженням російської агресії, найбільше вплинули на цьогорічний врожай, кажуть аналітики. Погода завдавала селянам клопотів протягом усього періоду вирощування та збирання основних сільськогосподарських культур.
«Торік при проведенні осінньої посівної була засуха, низький рівень вологи у продуктивному шарі, недостатнє зволоження взимку і навесні, морози у весняний період. В період активної вегетації – засуха, під час збирання врожаю – дощі. Все це негативно вплинуло на врожайність», – констатує Литвин.
Вона також звернула увагу на суттєву різницю в показниках врожайності на півдні, сході нашої країни та у центральних, північних і західних областях. Негативний вплив погоди найбільше дався взнаки на півдні та сході, тож урожайність там набагато гірша. Хоча й у більш північних районах не без проблем. Восени, скажімо, через дощі затягнулося збирання соняшнику, сої та кукурудзи. Також через це маємо підвищені показники вологості зерна.
«Подекуди показник вологості кукурудзи може сягати 35–40%, тому вона поки що залишається в полі, щоб досохнути природнім шляхом. Інакше доведеться витрачатися на досушування збіжжя на елеваторі», – пояснює керівниця аналітичного відділу УКАБ.
Фахівці, до речі, підрахували, що потреба у підсушуванні зерна на 10% призводить до додаткових витрат у $30 на тонні кукурудзи. При цьому далеко не всі виробники мають власні сушарки, тож на елеваторах – черги.
Негативно впливає на собівартість агропродукції і нинішнє подорожчання логістики. Ворог, поміж іншого, активно руйнує нашу залізничну інфраструктуру. Тож є проблеми із рухомим складом та пропускною спроможністю залізниці для масових вантажних перевезень у бік українських портів.
Вартість залізничних та автомобільних перевезень збіжжя за останні тижні, за даними експертів, зросла на 10-20%, десь на 200–400 гривень за тонну.
І, на жаль, може виявитися, що це – «не вечір», каже в коментарі Укрінформу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. Він нагадує про заяви керівництва Укрзалізниці щодо намірів знову підняти тарифи на вантажні перевезення для аграріїв. До того ж, було скасовано пільги (40% знижки) на перевезення збіжжя для селян із прифронтових територій.
«Анонсоване підвищення тарифів на 37% сильно вдарить по галузі. І це – один із ключових викликів для аграріїв, бо від цього залежатиме логістика, перевалка в порти, особливо для товаровиробників із віддалених від портової інфраструктури північно-східних регіонів країни», – пояснює Марчук.
У ВАР також нагадують про неповністю врегульовані питання, пов’язані з ухваленням улітку так званих «соєвих правок». Хоча (із запізненням) і було розроблено механізм, який надає товаровиробникам право експортувати власноруч вирощену продукцію без мита, дотепер він не завжди спрацьовував.
«По-перше, це довга бюрократична процедура, а по-друге, багатьом товаровиробникам, які експортували самостійно вирощену продукцію, мито де-факто нараховували, особливо, в перехідний період у вересні. Тому зараз для нас важливо, щоб при другому читанні законопроєкту про державний бюджет було враховано правку, що передбачатиме ресурс для компенсації аграріям втрат, яких вони зазнали через мита на вирощену ними і експортовану продукцію», – коментує заступник керівника Всеукраїнської аграрної ради.
Ще один виклик для наших аграріїв – потреба в адаптації до нових умов торгівлі із Європейським Союзом, які почали діяти наприкінці жовтня. За різними підрахунками, через передбачені ними квоти заробітки українських товаровиробників на європейському ринку скоротяться на $1 – 1,2 млрд на рік. Найбільші очікувані втрати ($850–900 мільйонів) – через квотування постачань пшениці. Відповідно, для неї, як і ще для низки традиційних товарів нашого експорту – як-от ячмінь та цукор, – доведеться шукати нові ринки збуту.
ЧИ БУДЕ ВАЛЮТНА ВИРУЧКА: ЕКСПОРТНІ ПЕРСПЕКТИВИ 2025–2026 “ЗЕРНОВОГО” МАРКЕТИНГОВОГО РОКУ
Проте, незважаючи на усі проблеми і труднощі, Україна залишається країною, обсяги виробництва зернових та олійних культур якої в рази перевищують внутрішню потребу, – наголошують експерти. Та й для диверсифікації наших експортних ринків, попри війну, зроблено вже чимало.
Світлана Литвин нагадує, що традиційні обсяги внутрішнього споживання зернових – 14,5–15 млн тонн.
«При виробництві практично у 60 млн тонн продовольчій безпеці, зрозуміло, ніщо не загрожує. Решту вирощеної продукції буде експортовано. І цього року експортні можливості за обсягами будуть трохи кращими», – переконана експертка.
Обсяги виробництва олійних культур також набагато перевищують наші внутрішні потреби. Окрім того, значна частка вирощених олійних культур переробляється в Україні і далі вже експортуються продукти їх переробки із доданою вартістю.
Фото: freepik
За даними пресслужби апарату Верховної Ради, у жовтні Україна експортувала 4,5 млн тонн агропродукції. Це на 20,8% більше вересневого показника. До зростання, поміж іншого, призвело прискорення темпів збирання врожаю пізніх агрокультур – сої, соняшнику та кукурудзи. Також ідеться про налагодження процедури ненарахування 10% експортного мита для виробників сої та ріпаку, які самостійно експортують свою продукцію, та сприятливу кон'юнктуру на ринку соняшникової олії.
За даними УКАБ, минулого місяця вдалося експортувати 2,7 млн тонн зернових, майже 450 тис. тонн насіння олійних та понад 510 тис. тонн рослинних олій (соняшникової, ріпакової і соєвої), а також більш як 467 тис. тонн макухи. Ще 386 тис. тонн – частка іншої агропромислової продукції.
«В умовах війни, у тих обставинах, в яких працюють наші товаровиробники (крім постійних обстрілів прифронтових територій, ще й погода була не найкращою), прогнозовані цифри врожаю дають надію на хороший сезон як для внутрішнього ринку, так і для експорту. Сподіватимемося, це допоможе перекрити втрати, від яких аграрії потерпали протягом останніх років», – каже Денис Марчук.
Головним при цьому залишається питання підтримки аграрного сектору впродовж наступного бюджетного року. Важливо, щоб агровиробники мали можливість і надалі послуговуватися програмою «Доступні кредити 5-7-9%», щоб обсяги її фінансування не зменшили і, відповідно, збереглися можливості протистояти викликам, від яких аграрії, на жаль, потерпатимуть ближчим часом.
Владислав Обух, Київ
