За інформацією: Суспільне.
Оксана Олєйнік доглядає жирафів у Миколаївському зоопарку з 2019 року — саме тоді тут з’явилися Нуру та Логан. Коли тварин розділяють, вони сумують одне за одним, а коли разом — можуть і побитися. Як це — працювати з жирафами, які вони мають примхи та що люблять, дізнавалися кореспонденти Суспільного, провівши день із доглядачкою.
Ранок у жирафнику починається з перегонки тварин. Це необхідно, аби працівники могли прибрати вольєри та підготувати їх до нового дня. Всього у зоопарку 2 жирафи. Нуру — старший, але обережніший. Логан — молодший і активніший. За словами Оксани, характер кожного добре їй відомий.
"Це в нас Нуру — дуже гарний жираф, дуже довірливий, любить попоїсти. А це хлопець молодший, бойовий малий. Звуть Логан. Зранку вони отримують свою моркву, щоб нас слухались. І тільки після цього ми починаємо прибирати", — каже доглядачка.
Один з жирафів у зоопарку. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Попри різний характер, жирафи сильно прив’язані один до одного, говорить Оксана.
"Вони між собою, знаєте, один без одного не можуть. А коли їх зводимо, вони починають з’ясовувати стосунки. Ну як чоловіки — б’ються. У них: моя територія, моя територія. Починаються бої без правил".
Жираф у Миколаївському зоопарку. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Вольєр працівники зоопарку ретельно прибирають і готують корм.
"Нам треба спустити віники, все прибрати, замісти і покласти нову їжу. Для розваг — ялинки, вони їх залюбки їдять, кору об’їдають. У раціоні — сіно, корм із гілля. Влітку їм привозять зелене гілля, а на зиму ми його сушимо. Також морква, селера, цибуля, гранули — все збалансовано", — розповідає Оксана Олєйнік.
Оксана Олєйнік прибирає вольєр. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Працювати з жирафами Оксана мріяла ще на етапі будівництва вольєра.
"Коли почали будувати вольєр для жирафів, я підійшла до нашої завідувачки Віри Павлівни Журавльової і кажу: "А можна я буду з жирафами працювати? Мені так хочеться той синій язик потрогати". Вона посміялась і сказала: "Звісно, я тебе поставлю", — каже доглядачка.
Доглядачка кладе сіно у спеціальний кошик для годування. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Жирафи — контактні тварини, але правила безпеки залишаються обов’язковими, говорить Олєйнік.
"Ти можеш до них підійти, а вони тебе язичком оближуть. Вони контактні тваринки. Я працювала і з бізонами, і з зубрами — з тими так не сконтактуєш. Але все одно це дика тварина. Навіть не спеціально він може зробити випад голови (боднути — ред.). Ми не порушуємо техніку безпеки. Якщо вони чогось не хочуть — просто стають у кут і стоять. Хоч танцюй перед ним".
Жираф їсть у вольєрі . Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Після прибирання жирафів переганяють на експозицію.
"Ми все підготували, щоб поставити жирафа на експозицію. Логан, перехід! Він дуже слухняний, знає команди. Одразу йде перевіряти годівничку", — каже доглядачка.
Доглядачка годує жирафа . Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
За словами Оксани, коли жирафів привезли до зоопарку, вихід на вулицю для них став справжнім випробуванням.
"Вони боялися виходити на вулицю. Ми з тазиками, відрами зі смаколиками — кожен крок виманювали. Логан вийшов нормально, а Нуру — один раз. Він за їжею вийшов, а потім озирнувся — і злякався. Напівприсядки — і назад у жирафник. І більше не виходив", — розповідає жінка.
Жираф у вольєрі. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
Тоді Логан здивував доглядачів турботою про друга, каже Олєйнік.
"Ми (для Нуру — ред.) і їжу урізали, і все на вулиці клали — не виходить. А потім Логан почав носити Нуру їсти. Гілля йому приносив. Ми були дуже здивовані: тварина настільки розуміє, що той голодний і боїться".
