За інформацією: Суспільне.
Ілля та Віра Анатій. Джерело: Любов Анатій
Військовослужбовиця Віра Анатій загинула у перший день повномасштабної війни. Жінка служила на кораблі, в який влучила російська ракета. Віра родом з Миколаївщини, втім похована в Чернівецькій області, звідки родом її чоловік Ілля. Після загибелі дружини він перевіз дітей у Новодністровськ, а сам за кілька місяців повернувся на фронт. Суспільне Чернівці розповідає історію подружжя.
Одна з ракет влучила у корабель
Віра та Ілля були разом понад 15 років. У 2015 році Віра підписала контракт із ЗСУ. Служили в Очакові, а на Донеччині їздили у відрядження – намагалися робити це порізно, щоб хтось з них міг залишатися з дітьми. За час служби Віра пройшла шлях від посади матроса до лейтенанта.
"Ілля відмовляв її від служби. Казав, що у сім'ї достатньо одного військового. Але Віра сама була з родини військових. Казала, що є патріоткою та буде служити. Це в ній закладено було з дитинства. Через постійні відрядження вони зустрічалися раз чи два на тиждень, але розуміли, що це військова служба й так має бути", – каже мати Іллі Любов.
Подружжя разом із дітьми. Любов Анатій
До початку повномасштабного вторгнення подружжя жило на Миколаївщині, бо проходили там військову службу. О 4 ранку 24 лютого Ілля отримав виклик до військової частини. Вірі він одразу сказав збирати документи та дітей, бо почалась повномасштабна війна.
"Віра й сама одяглася й побігла на службу. Діти все ще залишалися вдома, коли Віра вже була на кораблі", – каже Любов.
Ілля супроводив дітей з міста, а сам повернувся. Коли почув перші прильоти в районі порту, глянув у камери відеонагляду – так побачив, що одна з російських ракет влучила в корабель, на якому служила Віра. Каже, відразу зрозумів, що дружина загинула.
Порт обстрілювали різною зброєю з багатьох напрямків. Ілля допомагав пожежника евакуювати тіла загиблих. Тіло Віри вдалося забрати з моргу через місяць – через велику кількість загиблих довелося робити ДНК-тест.
Загибла військова Віра Анатій. Любов Анатій
Мусив бути на передовій
Поховали Віру 20 березня у селі Сербичани, звідки родом Ілля. За словами матері, він важко проживав втрату дружини.
"Боляче переніс її загибель, бо потрібно було триматися заради дітей. Не знав, як їм про це розповісти. Ілля повіз їх у ліс, щоб ніхто не бачив та не чув. Розповів їм про це там, щоб діти могли виразити свій крик й щоб ніхто їй не "здавлював", – каже Любов.
Зараз Любов із внуками проживають у Новодністровську. В одній з кімнат облаштували куточок в пам'ять про Віру: там зберігають її погони, нашивки та медалі. Після похорону дружини Ілля демобілізувався, щоб піклуватися про дітей, які проживали втрату матері. Втім згодом вирішив повернутися на фронт – не міг залишитись осторонь.
"Я відмовляла його. Казала, що дітям потрібен батько. Але він відповів, що прослужив усе життя, а коли йшов вчитися військовій справі, знав, що в його житті може трапитися все. Мусив бути на передовій. Діти його вибір зрозуміли, тільки сказали поберегти себе, бо він нам потрібен", – каже Любов.
