«Знаю, я загину, але за Україну»: спогади батьків полеглого захисника Максима Усатенка з Миколаївщини

За інформацією: Суспільне.

Військовослужбовець 79 окремої десантно-штурмової бригади Максим Усатенко в перші дні повномасштабного вторгнення пішов на фронт. Обороняв Миколаїв та виконував бойові завдання на Донеччині. Воїн загинув у травні 2022 року у віці 24 років.

Спогадами про Максима з кореспондентами Суспільного поділилися його батьки.

У перший день повномасштабної війни Максим пішов за повісткою до ТЦК та СП, на другий вже — відправився захищати Україну, каже мати загиблого військового Оксана.

Військовий Максим Усатенко з Миколаївщини під час служби З особистого архіву Оксани Усатенко

Військовий Максим Усатенко з Миколаївщини з побратимами під час служби З особистого архіву Оксани Усатенко

Військовий Максим Усатенко з Миколаївщини під час служби З особистого архіву Оксани Усатенко

Військовий Максим Усатенко з Миколаївщини під час служби З особистого архіву Оксани Усатенко

Його батько Григорій розповідає, спочатку військовий боронив Миколаїв, потім виконував бойові завдання на Донеччині.

"Він казав: "Тату, тут тяжко. Земля "горить", це пекло. Я знаю, я загину. Але загину за вас, за Україну". Я горджуся, що в мене був такий син", — говорить батько бійця.

Оксана згадує, як за розповідями Максима, його позицію обстріляли російські армійці.

"У Миколаєві прилетіло туди, де хлопці були. Тільки його сумку розбило. Його Бог відвів. І я думала, що він буде завжди живий", — каже жінка.

Батько загиблого військового Максима Усатенка з Миколаївщини. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк

Максим Усатенко загинув 21 травня 2022 у Лимані на Донеччині. Мати пригадує останню розмову з сином напередодні ввечері.

"Він зателефонував, каже: "Мамо, у мене сильно голова болить. Нас змінили, я лягаю спати. Як зможу — наберу". Чекала ввечері, зранку 21 чекала, не телефонував. Чекали 22, а 23 приїхали з ТЦК і сказали: “Немає вашого сина", — розповідає Оксана.

"Кажуть, танки йшли. Так хлопці розповідали. Він побіг у той бліндаж. І їх всіх чотирьох так там і "накрили". Мене возили в Дніпро на упізнання. Хоч хлопці й впізнали, але я сказала, що хочу побачити. У нього це все було зчесано. Весь посічений був, це жах".

Військовий Максим Усатенко з Миколаївщини під час служби З особистого архіву Оксани Усатенко

Військовий Максим Усатенко з Миколаївщини під час служби З особистого архіву Оксани Усатенко

Захисника посмертно нагородили орденом "За мужність", говорить його матір. Подружжя Усатенків тричі на тиждень відвідують могилу свого сина Максима у Комісарівці.

"До Максима сюди вже три роки поспіль приїжджає побратим Андрій. Перший рік як приїхав — зайшов до нас в хату і дякував, що ми виростили такого сина. Казав: "Мене присипало. Він мене відгріб і на спині виніс. Завдяки йому я зараз стою у вашій хаті", — каже Оксана.

Мати загиблого військового Максима Усатенка з Миколаївщини поруч з його могилою, липень 2025 року. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк

З її слів, чоловік хотів створити родину та придбати машину.

"Сильно хотів авто. 5 лютого отримав права. Будував плани. Хотів одружитися, дівчина була. Всі плани зламала війна", — розповідає мати загиблого військового Оксана.

Знайома військового Людмила згадує, Максим був добрим та чуйним, усім допомагав.

"Він як йшов на війну, то донька моя, Наталя, його проводжала. Була його нареченою. Був би майбутнім нашим зятем. Він казав: "Тітко Людо, все буде нормально". І Наталю заспокоював, і батьків", — говорить знайома.

Батькам загиблого військового Максима Устенка з Миколаївщини передали нагороду бійця З особистого архіву Оксани Усатенко

Мати загиблого військовго Максима Устенка з Миколаївщини Оксана тримає нагороду бійця поруч з його пам’ятником З особистого архіву Оксани Усатенко

Мати загиблого військовго Максима Устенка з Миколаївщини Оксана тримає пам’ятний лист Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв

Портретзагиблого військовго Максима Устенка з Миколаївщини на Алеї Слави Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв

Мати загиблого військовго Максима Устенка з Миколаївщини Оксана поруч з його памятником на Алеї Слави Назарій Рубаняк/Суспільне Миколаїв

Крім світлин, як нагадування залишився штик-ніж Максима, який Оксана передала в місцеву бібліотеку.

Штик-ніж військового Максима Усатенка з Миколаївщини. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк

Жінка каже, нині її ціль — зберегти памʼять про сина, аби про його подвиг не забули.

Читати ще

Читати ще

Американська реперка висміяла звільненого з полону морпіха родом із Полтавщини

Довідковий Миколаїв