За інформацією: Суспільне.
Після двох із половиною років російського полону Владислав Лук’янчук повернувся додому й майже рік відновлювався, звикав до цивільного життя. Нещодавно він відкрив власну кав’ярню в Миколаєві, яку називає місцем сили та своєрідної реабілітації.
Більше про перебування у полоні та власний заклад чоловік розповів кореспондентам Суспільного.
Два з половиною роки полону
Владислав вже понад два місяці працює у власній кав’ярні. Чоловік потрапив у полон в перший день повномасштабної війни та пробув там два з половиною роки.
"Я пам'ятаю момент, коли перед нами пройшли їхні полонені. Якщо я був схожий на дистрофіка, який вже у важкому стані, то вони бадьорі, з мішками якимись йшли. І ми такі йдемо — вони прям на нас дивляться з таким жалем. Ну, бо вони відчувають різницю, напевно, не знаю", — згадує Лук'янчук.

Колишній військовополонений Владислав Лук’янчук. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Найбільше в полоні Владислава підтримувало спілкування з побратимами.
"Дуже класно тримало нас інколи, коли ми в колонії були, ми трішки контактували з місцевими "зеками". І вони давали нам інформацію про наші наступи. Я пам'ятаю дуже добре, коли нам інформацію передали, що звільнили Херсон — це було дуже класно".
Власна кав'ярня із військовою тематикою
Владислав Лук’янчук майже рік пристосовувався до цивільного життя. Каже, пізніше виникла ідея створити своє затишне місце.
"Перший такий варіант — це кав'ярня. Максимально для цього підходить. Ну, це дуже швидко було — виникла ідея, через тиждень знайшли місце, подивилися, орендували. Потім місяць ремонтних робіт", — розповів чоловік.

Інтер’єр кав’ярні Владислава Лук’янчука. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Атмосфера закладу тісно пов’язана з військовою тематикою. Владислав говорить, для військовослужбовців мають знижки абсолютно на всю продукцію.
"Одна з них — підвішена кава. Тобто якась людина приходить і замовляє для когось її. Вона записує у нас там на дощечках. Пише побажання й потім військовий заходить. Ми йому кажемо: "Є підвішена кава, можете взяти безоплатно, її вже оплатили". Але часто вони її не беруть прям так. Ну, прям цілком безплатно. Вони щось дають хоча б символічно", — каже колишній військовополонений.

Інтер’єр кав’ярні Владислава Лук’янчука. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Звільнений з полону каже, кав’ярня — місце, де він демонструє свою позицію і думку.
"Підтримувати оцю свідому думку в людях. Люди приходять банально випити кави, нічого такого, але вони бачать все це і трошки, я думаю, на підсвідомості починають про це пам'ятати".

Інтер’єр кав’ярні Владислава Лук’янчука. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Наразі головна мрія Владислава Лук’янчука — закінчення війни та спокій.
Читати ще

Читати ще
На Миколаївщині жителі декларують знайдену зброю: понад 300 одиниць вже оформлено

Читати ще
ЄС інвестує в Миколаївську область: допомога з очищення територій, водопостачання та енергозабезпечення

Читати ще
На ринках Миколаєва вже розпочали сезон продажу мандарин: які ціни
