«Зустріла тебе … запах жахливий»: миколаївські кіберполіцейські застерігають від нової хвилі шахрайства у соцмережах

За інформацією: Суспільне.

У соцмережах поширюється нова хвиля онлайн-фішингуЦе один з найпопулярніших видів кіберзлочинів. Основна мета шахраїв – добровільно отримати доступ конфіденційної інформації. Шахраї, давлячи на особисті емоції людини, намагаються отримати доступ до акаунтів та інтернет-банкінгу користувачів.

Про даний тип шахрайства другого квітня кореспондентам Суспільного розповів старший оперуповноважений відділу протидії кіберзлочинам у Миколаївській області Юрій Попов.

За словами поліцейського, фішинг починається з коментаря під дописом, зазвичай образливого, щоб зачепити людину та вплинути на її емоції. Юрій Попов говорить, що такі коментарі можуть різнитися.

"Це один з методів соціальної інженерії, коли людину намагаються під щось підбурювати. Зацікавити, можливо, таким чином. Тобто спонукають її перейти на профіль того, хто її образив", — говорить кіберполіцейський.

Приклад фішингових повідомлень

Посилання у профілі фейкового акаунту

Приклад фішингового повідомлення

Юрій Попов розповів, коли людина переходить за цим профілем, бачить що він закритий і є єдине посилання. Воно може вести на сторінку іншого месенджеру. При переході за цим посиланням людину просять авторизуватися.

"Людина авторизується, через якийсь месенджер. Або можливо через свій профіль інстаграму і її дані отримує саме шахрай", — каже кіберполіцейський.

Чим небезпечні такі повідомлення

Доступ до соціальної мережі, дає шахраям змогу писати друзям в профілі з проханням позичити гроші, каже фахівець

"Якщо цей ланцюг подій налаштований шахраєм якось іншим чином, передбачає доступ через онлайн-банкінг. То звісно шахрай отримує доступ до онлайн-банкінгу і вже сам зможе розпоряджатися грошима, які є на картці", — розповів Попов.

Юрій Попов. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко

Як вберегтися від онлайн-фішингу:

  • Обмежити коло людей, які можуть коментувати дописи;
  • Користуватися додатками-автентифікаторами;
  • Використовувати двофакторну автентифікацію;
  • Не реагувати на підозрілі посилання;
  • Не вводити особисті або банківські дані на підозрілих сайтах.

Постраждалих від цієї схеми шахрайства станом на друге квітня на Миколаївщині не реєстрували, додав Юрій Попов.

Довідковий Миколаїв