За інформацією: Суспільне.
У Миколаївській області понад 7 тисяч людей були у списках репресованих згідно з протоколами засідань "трійки" УНКВД. Більшість з яких "реабілітували" у 80-х роках за невинуватість.
За що радянська влада засуджувала людей — кореспондентам Суспільного розповів заступник директора Державного архіву Миколаївської області Костянтин Картузов.
Питання політичних репресій в області досліджують впродовж 35 років. У 2026 році фахівці державного архіву оцифровують документи фонду НКВД та КДБ у Миколаївській області, щоб люди могли користуватися базою даних в онлайн-форматі.
"Фахівцями Державного архіву Миколаївської області створено картотеку людей, які були репресовані. Наразі в ній понад 9 тисяч прізвищ, робота з виявлення триває", — каже Костянтин Картузов.
Документи на полицях Державного архіву Миколаївської області. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Микола Леонтович — міський голова Миколаєва з 1909 до 1917 років — також був одним із репресованих. Саме його приватна колекція тварин стала основою для створення Миколаївського зоопарку, розповідає Картузов.
"Прикладом того, як людині могли зруйнувати життя й долю, а згодом стверджувати, що "нічого не було", є справа Миколи Леонтовича. У 1939 році його засудили до десяти років таборів", — розповідає заступник директора архіву.
Костянтин Картузов вивчає справу Миколи Леонтовича. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз"Читаємо: "Рішенням "трійки" НКВС по Миколаївській області — засудити до 10 років за те, що він вів агітацію серед службовців". Леонтович не погодився з цим звинуваченням і подав заперечення. Усі апеляції він програв, адже слідчі заявляли: "Про що тут говорити? Тут усе зрозуміло — це ворог радянської влади".
За його словами, у 1956 році радянська влада дійшла висновку, що під час вивчення матеріалів справи було встановлено, що звинувачення Леонтовичу ґрунтувалися лише на показаннях двох свідків. Ці свідчення були надані вже після його арешту, і в них узагалі не йшлося про те, що Леонтович вів "антирадянську" агітацію.
Справа Миколи Леонтовича. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Петра Саранчука, Богдана Когута, Сергія Приходька, Миколу Ткаченка та інших жителів Миколаївської області радянська влада засуджувала через їхні погляди, громадську діяльність або критику влади, а не за реальні злочини. У той період ці люди були політичними в’язнями, говорить голова громадської організації "Всеукраїнське товариство політичних в’язнів і репресованих" Юрій Зайцев.
Фото зі справи Миколи Леонтовича. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Микола Ткаченко — уродженець села Костянтинівка на Миколаївщині. Під час Другої світової війни він був учасником молодіжного підпілля Організації українських націоналістів. У 1946 році його заарештували радянські органи державної безпеки та засудили до десяти років таборів. Там він працював на шахті, розповідає колишній колега Миколи Юрій Зайцев, а згодом ремонтував мотоцикли.
"Він відбував ув’язнення у Казахстані. Там було багато таборів. Найвідоміший – табір Кенгір. Засудили його за те, що він був у підпільній організації ОУН, яка була проти радянської влади, тобто "бандерівська". От за це його й засудили", — говорить Юрій Зайцев.
Фотографія молодого Миколи Ткаченка. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Після 10 років таборів Ткаченка "реабілітували" — за невинуватість. Відтоді він працював слюсарем на заводі "Зоря-Машпроект". Після років неволі своїх поглядів Микола не змінив, пригадує Зайцев.
"Він був, він вважав себе українським націоналістом. А українські націоналісти, як ви знаєте, першими сказали, що Росія — це ворог України. Так, як ми сьогодні говоримо за Україну, так він говорив тоді. Він говорив і спілкувався з людьми, подібними до нього, бо їх тут було багато".
Державнний архів Миколаївської області. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
За словами Юрія, помер Микола Ткаченко у 2007 році.
"Ми пам’ятаємо своїх предків, які багато років боролися за волю, за незалежність. Але тоді у нас не було таких друзів і помічників, як сьогодні. Подивіться, скільки держав нам допомагають. Це єдиний випадок в історії України, коли країна бореться за незалежність не сама", — говорить чоловік.
Фахівчиня державного обласного архіву оцифровує справи НКВД та КДБ. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Понад 7 тисяч людей із регіону потрапили до списків репресованих за протоколами засідань "трійки" УНКВД. За радянської влади їх було засуджено до покарання та за цієї ж влади у 1980-х роках їх "реабілітували" за невинуватість.
"Репресії жахливі тим, що всі все розуміють, але вже не можна відмотати назад життя, здоров’я, долю. Тому ці справи вражають своїм цинізмом. Знаєте, за цими друкарськими літерами ми бачимо життя й долі людей, які могли творити, робити щось для міста, для нашої країни, але були безпідставно засуджені та відбували покарання за вигаданими діями", — говорить Констянтин Картузов.
.
