Українська економіка одночасно стикається з кількома викликами — падінням доходів, уповільненням росту ВВП та прискоренням інфляції
Бюджет недоотримує доходи, промисловість та експорт потерпають від російських атак, а інфляція знову прискорюється. Чи вистачить державі коштів на фінансування ключових потреб, що відбувається з економічним зростанням та як усе це позначиться на гаманцях українців?
БЮДЖЕТ: ЯКІ ВИДАТКИ ВІДКЛАДАЮТЬСЯ, А ЯКІ ДЕРЖАВА ГАРАНТУЄ
Державний бюджет України за дев’ять місяців 2026 року недоотримав майже 50 млрд грн запланованих доходів, а до кінця року нестача податкових надходжень може сягнути 70 млрд грн. Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив 12 жовтня під час години запитань до уряду у Верховній Раді.
За його словами, через дефіцит ліквідності уряд переносить частину платежів і призупинив капітальні видатки, водночас запевняючи, що фінансування армії та соціальних виплат забезпечене. За словами міністра, 32 млрд грн із недоотриманих доходів припадають на серпень та вересень.
Серед причин він назвав обстріли підприємств, знищення складів, порушення логістики та блокування морських маршрутів. За дев’ять місяців реальний приріст ВВП був майже нульовим, а річна інфляція прискорилася.
І тому, з огляду на тяжку бюджетну ситуацію, Кабмін переніс на кінець року платежі приблизно на 39 млрд грн. Станом на 12 жовтня на єдиному казначейському рахунку залишалося 46 млрд грн непроведених платежів, зокрема за дорожні роботи, ремонт житла, придбання шкільних автобусів і заходи з підготовки до опалювального сезону. Крім того, призупинено бюджетне відшкодування ПДВ на 18 млрд грн.
При цьому міністр фінансів наголосив, що йдеться про перенесення частини видатків, а не скасування програм. За його словами, грошове забезпечення військових і соціальні виплати здійснюються вчасно та в повному обсязі. Водночас капітальні видатки тимчасово зупинені, за винятком фінансування планів стійкості.
Додатковий тиск на бюджет створює нестача міжнародної допомоги. За словами Марченка, у 2026 році Україна отримувала від партнерів у середньому $1,5 млрд на місяць замість очікуваних $4,5 млрд. Через невиконання міжнародних зобов’язань країна, за його оцінкою, недоотримала $29,5 млрд бюджетної підтримки.
Тому Уряд активізував внутрішні запозичення і переговори з ЄС, МВФ, країнами G7 та Світовим банком. Для розблокування фінансування, зокрема, необхідно ухвалити законопроєкти, передбачені міжнародними домовленостями. Марченко наголосив, що Україні важливо не лише домовитися про обсяги допомоги, а й отримати чіткі графіки її надходження.
ЕКОНОМІКА РИЗИКУЄ ПЕРЕЙТИ ДО СПАДУ
Інвестиційні компанії очікують скорочення українського ВВП на 0,5% у 2026 році та на 1% у 2027-му. Більш оптимістично поки що налаштований НБУ, аналітики якого розраховують на невелике, але все ж зростання ВВП, прогнозуючи, що воно складе не 1,8%, як припускалося раніше, а лише 1,3%. Тобто, інвестори схильні вважати, що валовий продукт держави піде в “мінус”, регулятор теж бачить падіння, але вважає, що країна попри все цього року залишиться в невеличких “плюсах”.
Зрозуміло, що економічна активність сповільнюється через наслідки атак Росії на енергетичну інфраструктуру та об’єкти логістики на тлі підготовки до опалювального сезону.
Наразі Україна втрачає можливості повною мірою продавати зерно, метал та залізну руду – основну продукцію, яка забезпечує валютні надходження. Під час спілкування з журналістами 15 жовтня міністр аграрної політики Тарас Висоцький, зокрема, повідомив, що через російські атаки на морську логістику – нині Україні вдається експортувати лише 50% потенційних обсягів агропродукції.
Тарас Висоцький
Тож, з одного боку, скорочення експорту на тлі збереження високого імпортного попиту посилює тиск на валютний ринок. З іншого – простої підприємств означають менші виробничі обсяги, ризики скорочення персоналу та зменшення інвестицій у розвиток. Відповідно, слабша економічна активність означає меншу базу для податкових надходжень. Що, власне, і посилює проблему виконання доходів бюджету, про яку міністр фінансів говорив, відповідаючи цього тижня на запитання народних депутатів у ВРУ.
ДВОЗНАЧНА ІНФЛЯЦІЯ ПОВЕРТАЄТЬСЯ
За даними Держстату, оприлюдненими 9 жовтня, у вересні ціни зросли на 2,1% за місяць, а річна інфляція прискорилася з 8,1% у серпні до 10% у вересні.
Основний внесок у місячне зростання цін зробили продукти харчування, а також сезонне подорожчання окремих товарів та послуг. Так, яйця подорожчали на 43,6% за місяць, цукор – на 8,3%, м’ясо – на 1,7%. Паливо додало в ціні 5,2%.
Основні чинники інфляційних ризиків такі:
Скорочення сезонної пропозиції. Коли завершується збір овочів відкритого ґрунту, зростає залежність від запасів у сховищах і тепличної продукції.
Зростання витрат виробників. Електроенергія, пальне, корми, пакування та транспортування впливають на собівартість.
Порушення логістики через російські атаки. Пошкодження складів і транспортних маршрутів збільшують витрати та можуть спричиняти тимчасові перебої з постачанням.
Сезонні зміни у тваринництві. Восени скорочується виробництво молочної сировини, а витрати на утримання тварин і корми впливають на ціни м’яса та молочних продуктів.
Важливий нюанс: це не означає, що до кінця року всі продукти обов’язково й однаково подорожчають. Результат залежатиме від урожаю, запасів, попиту, вартості ресурсів та ситуації з постачанням.
За оцінкою керівника аналітичного відділу Українського клубу аграрного бізнесу Максима Гопки, яку він озвучив у вересні, до кінця року швидше можуть дорожчати м’ясо, молочна продукція, яйця, тепличні овочі та деякі імпортозалежні товари. Натомість новий урожай може стримувати ціни на частину зернових, олійних культур та овочів.
ВІДНОВЛЕННЯ ВИРОБНИЧИХ ПОТУЖНОСТЕЙ ЗА ДЕРЖАВНИЙ КОШТ – РЕАЛЬНО
В ситуації стрімкої втрати бюджетних доходів, держава намагається підтримати вітчизняний бізнес – як основного платника податків. Міністерство економіки і довкілля України нагадує підприємцям: що до кінця жовтня через портал “Дія” можна подати заявку на грант для створення, розвитку або відновлення переробного виробництва. І це остання можливість податися на програму цього року. Наступна хвиля прийому заявок розпочнеться вже у 2027 році.
Гранти для переробних підприємств є одним з інструментів державної політики «Зроблено в Україні». За цією програмою підприємства можуть отримати:
до 8 млн грн – на створення або розвиток переробного виробництва;
до 16 млн грн – на відновлення виробничих потужностей, пошкоджених внаслідок збройної агресії Росії.
Грантові кошти можна спрямувати, зокрема, на придбання, доставку та введення в експлуатацію виробничого обладнання.
Прийом заявок завершується наприкінці жовтня з тим, щоб усі заявки останньої хвилі встигли пройти передбачені програмою процедури та підтримані проєкти могли отримати фінансування ще цього року.
Примітно, що гранти на відновлення виробничих потужностей не підпадають під режим жорсткої економії та заморожування фінансування, запроваджені прем'єр-міністром Сергієм Корецьким, та продовжують фінансуватися.
«Нагадую підприємцям: якщо ви планували скористатися грантом на розвиток чи відновлення виробництва цього року, зараз саме час подавати заявку. Ми завершуємо прийом наприкінці жовтня не випадково – після цього ще потрібен час на перевірку та оцінювання заявок, ухвалення рішень і внесення підприємствами власної частки. Наше завдання – встигнути пройти всі ці етапи та профінансувати підтримані проєкти до кінця року», – зазначив заступник міністра економіки і довкілля України Віталій Кіндратів.
Віталій Кіндратів
Після подання заявка проходить перевірку та оцінювання – цей процес може тривати до 20 робочих днів. Після ухвалення позитивного рішення грантоотримувач має ще до 10 робочих днів для внесення власного внеску.
Підготувала Марина Нечипоренко, Київ
