За інформацією: Суспільне.
Повернувшись із Єгипту в 2017 році, Віктор почав розвивати у Первомайську на Миколаївщині власне господарство зі свійськими тваринами та екзотичними птахами. Нині він утримує страуса та павичів, кіз, птицю, а також розводить равликів.
Про своє господарство та захоплення тваринами Віктор розповів кореспондентам Суспільного.
Зі слів Віктора, він із дитинства цікавився природою і тваринами та шкодує, що не став ветеринаром. Утім, здобув кілька інших професій — із відзнакою закінчив училища за спеціальностями кухаря, провідника, хореографа та інструктора з дайвінгу.
«Уявіть: школа, навіть дитячий садок. Гілка зламана, у нас в городі була груша. Я стояв і казав: «Бідна гілочка, тобі ручку зламали». Це ж з дитинства якась болячка в голові. Отаке моє ставлення до природи», — пригадує Віктор.
«Я мріяв бути біологом, зоологом, орнітологомВчений-біолог, який вивчає птахів, їхню поведінку, поширення, будову та міграції., навіть ветеринарним лікарем, але мати казала, щоб я не думав, що сидітиму в офісі та дорогих котиків і собачок лікуватиму».

Фермер Віктор. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Після навчання на хореографічному відділенні Сімферопольського училища культури Віктор працював у музично-драматичному театрі. Згодом танцював у шоу-балеті за кордоном — у Єгипті, В’єтнамі, Камбоджі та Таїланді.
«Я працював за кордоном, приїхав, хотів екзотики. Чимось же треба займатися, якщо можеш».

Кози в господарстві Віктора Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко

Курка з курчам Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко

Гуси у вольєрі Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Чоловік розповідає, що господарство у Первомайську починав зі свійських тварин — кіз, курей та гусей. Згодом придбав страуса на фермі під Каховкою.
«Він в мене живе дев’ять років, з шести. Йому зараз 15 років», — каже Віктор.
Страуса Віктор перевозив до Первомайська автомобілем із чохлом на голові.
«Відрізав рукав від светра, зашив один бік і надів як чохол та внизу закріпив скотчем, щоб цей «капюшон» не злетів», — пригадує чоловік.
За словами Віктора, самці страусів агресивні та сильні птахи.
«Він в мене бойовий, постійно лізе битися, заспокоїтися не може. А я ж його годую, пою. Він ламає дошки, оця перегородка 25 міліметрів, якщо штовхне то зламає легко».

Страус у вольєрі. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Віктор розповідає, що страус не видає звуків, характерних для курей.
«Весна настає, і він видає звуки, як труба, надуває шию. Переважно вночі або на світанку видає ці звуки. Він не кукурікає, не кудкудакає, як кури, а клацає дзьобом і крилами махає», — розповідає Віктор.

Страус, якого купив Віктор у Каховці. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Корм для тварин чоловік привозить велосипедом. Страус, за його словами, добре переніс зиму, тому що додатково годував його кукурудзою.
«Кавуни обожнює і дині. Я їду до продавців на базар, вони віддають мені підпорчені фрукти. Я їх ріжу на шматки, щоб він міг проковтнути. Ковтає із задоволенням».

Страус п’є воду. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Шість років тому Віктор придбав павичів — одного самця та двох самиць. Він розповідає, що павичихи відкладають по чотири-шість яєць.
«Тому рекомендують у павичів яйця забирати й підкладати під квочку, щоб вони ще раз принесли, бо знесе 4 яйця і сяде висиджувати», — зауважує чоловік.

Павич у господарстві Віктора. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
За словами Віктора, зараз павичихи не розпускають хвоста, оскільки шлюбний сезон закінчився.
«У квітні, травні — розпускають, а коли самка сідає на яйця, хвіст не розпускає, немає перед ким. Скоро по всьому городі будуть розсипи пір’я, а ближче до лютого почне відростати новий».

Самець павича на дереві Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко

Павич на городі Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Окрім тварин і птахів, Віктор почав вирощувати равликів. Для цього придбав спеціальну сітку та засіяв частину городу травою. Равликів підгодовує кальцієм, крейдою та спеціальним комбікормом.
«Кожного вечора їм потрібен полив, бо вони прокидаються у вологому середовищі. Цілу ніч будуть пастися. Добре, коли йде дощ, не треба поливати», — розповідає фермер.

Віктор зі своїми козами. Суспільне Миколаїв/Юрій Островершенко
Зі слів Віктора, частина кіз у господарстві з’явилася після того, як сусіди, які виїжджали або через хвороби не могли їх утримувати, передавали йому тварин. Кіз він випасає у лісосмузі. Втім, скаржиться — там багато сміття.
«Я навіть телефонував у пункт прийому скла, збирав його, щоб приїхали і забрали на переробку. Люди, здавалося б, мали просвітлятися, природа ж так важко відновлюється. Її ж треба берегти».
Нині Віктор утримує кіз, курей, гусей, індиків, страуса та павичів, а також вирощує равликів.
