«Ми не повинні мовчати»: на Миколаївщині відбувся автопробіг та акція-нагадування про військовополонених ЗСУ

За інформацією: Суспільне.

Дівчинка чекає на полоненого, Миколаївщина, 9 березня 2024 року. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

У Новому Бузі, що на Миколаївщині, дев'ятого березня понад 50 машин проїхали з прапорами України та різних підрозділів Збройних сил України. Після автопробігу близько 150 людей долучилися до акції-нагадування про військовополонених та безвісти зниклих військовослужбовців.

Кореспонденти Суспільного відвідали захід.

На машинах, крім прапорів України — стяги 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, 36-ї бригади морської піхоти, 501-го батальйону, окремого загону спецпризначення "Азов" та інших підрозділів Збройних сил України.

Автівки з прапорами у Новому Бузі, 9 березня 2024 року. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

На старті автопробігу близько 50 автомобілів, говорить співорганізатор акції Віталій Крикун. Зі слів чоловіка, у російському полоні є цивільні жителі Нового Бугу.

Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв У нас є водії, які вже протягом двох років перебувають у полоні. Це люди, які на своїх шкільних автобусах поїхали відвозити наших захисників та стали заложниками ситуації. Віталій Крикунспіворганізатор акції.

Майже два роки в російському полоні чоловік Катерини Станіслав — військовослужбовець 79-ї окремої десантно-штурмової бригади.

"Ми приїхали з Миколаєва, аби долучитися до автопробігу та акції про всіх наших безвісти зниклих та полонених захисників, а також підтримати їх сім'ї. Ми хочемо вчергове нагадати суспільству та міжнародній спільноті, що у нас є така проблема. Ми хочемо, аби всі якомога швидше повернулися до своїх рідних", — каже вона.

Катерина під час автопробігу у Новому Бузі, 9 березня 2024 року. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

У Новому Бузі акцію-нагадування організовують вдруге, цього разу з автопробігом, аби й таким чином нагадати про рідних, які досі в полоні, говорить учасниця заходу Тетяна.

"За кожну соломинку хапайся — вона може бути рятівною. І ми розуміємо, що якщо ми не будемо боротись за своїх хлопців, крім нас вони нікому не потрібні. Єдина надія, що нас все ж таки почують і залучать під час наступного обміну", — розповідає Тетяна.

Тетяна (по центру праворуч) під час акції-нагадування у Новому Бузі, 9 березня 2024 року. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

Серед учасників акції Світлана — мати загиблого військовослужбовця окремого загону спецпризначення "Азов" Євгенія Лебедика.

"Ми повинні кричати на весь світ, не мовчати. Якщо мій син загинув, то там (у полоні — ред.) смерть також присутня, людина просто повільно помирає. Це у нас вже друга акція в такому маленькому містечку. Я думаю, що вони будуть допоки ми не визволимо нашу землю, і не заберемо останнього свого героя", — говорить учасниця акції.

Мати загиблого військовослужбовця Світлана поруч з його меморіалом, 9 березня 2024 року. Фото: Валентина Гурова/Суспільне Миколаїв

До акції за підрахунками організаторів долучилось близько 150 людей. Автопробіг фінішував біля алеї "Памʼяті нескорених", де відбулась акція-нагадування.

Довідковий Миколаїв