Прем’єр-міністр та міністр оборони Ізраїлю / Фото з відкритих джерел
Міжнародний кримінальний суд (МКС) ухвалив рішення відкласти розгляд питання про видачу ордерів на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та міністра оборони Йоава Галанта за звинуваченням у воєнних злочинах під час операції у Секторі Гази.
Як повідомляє The Jerusalem Post, відтермінування відбулося після того, як 10 червня Британія подала заяву amicus curiae («друга суду» — термін позначає особу, яка сприяє суду, пропонуючи його увазі інформацію, яка має відношення до справи, — прим.) проти юрисдикції МКС з цього питання.
Рішення, ухвалене напередодні, не тільки задовольнило прохання Великої Британії про втручання, а й заздалегідь надало право іншим країнам вступити у справу. МКС дав Британії та іншим країнам час до 12 липня, щоб подати свої заяви.
За даними видання, британські зауваження будуть розглянуті членами палати попереднього провадження МКС. Процес обговорення може бути публічним, хоча зазвичай процедури видачі ордерів на арешт залишаються секретними, щоб не попередити підозрюваних.
Про те, що прокурор МКС Карім Хан вимагав видачі ордерів на арешт Нетаньягу та Галанта, стало відомо 20 травня. Тоді ж МКС запросив ордери на арешт трьох лідерів угруповання «Хамас», визнаного терористичним у США та Євросоюзі. Ідеться про Ях’ю Сінвара, Мухаммада Дейфа та Ісмаїла Ханію. Чи буде також відкладена видача ордерів на їхній арешт разом із ордерами на Нетаньягу та Галанта, невідомо.
Ізраїль та США, а також інші союзники Ізраїлю, виступають проти юрисдикції МКС щодо Нетаньягу та Галанта. Президент США Джо Байден назвав втручання МКС щодо Ізраїлю обурливим. Ані Ізраїль, ані США юрисдикцію МКС не визнають.
Варто згадати, що в квітні ізраїльський лідер заявив, що країна під його керівництвом «ніколи не допустить жодних спроб МКС підірвати невід’ємне право на самооборону».
«Хоча рішення, прийняті судом у Гаазі, не вплинуть на дії Ізраїлю, вони створять небезпечний прецедент, який загрожує військовим та публічним особам», — написав тоді Нетаніягу.
Конфлікт між Ізраїлем та Сектором Гази
Як відомо, зранку 7 жовтня 2023 року ХАМАС масовано вдарив ракетами по півдню та центру Ізраїля з Сектора Гази. Бойовики прорвали кордон та зайшли у декілька населених пунктів на півдні Ізраїлю. По території країни було випущено більше 2200 ракет.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаніягу заявив, що країна перебуває «у стані війни».
У відповідь наземні та повітряні сили Армії оборони Ізраїлю завдали ударів по об’єктах ХАМАСу. Зокрема, ізраїльські військові влучили у дві багатоповерхівки в Секторі Гази, де, за їхньою інформацією, перебували палестинські бойовики. Ізраїльська армія ввечері 7 жовтня заявила, що відновила контроль над більшістю південних населених пунктів.
8 жовтня палестинські ЗМІ повідомили, що ізраїльська армія під час бомбардування у центрі Гази ліквідувала лідера ХАМАС Аймана Юніса.
9 жовтня в армії Ізраїлю повідомили, що повернули під контроль всі райони на кордоні із Сектором Гази. При цьому не виключено, що на ізраїльській території все ще перебувають бойовики ХАМАСу.
Пізніше міністр оборони Ізраїлю Йоав Галант віддав наказ про тотальну блокаду Сектору Гази, щоб залишити його без електрики, їжі та палива.
