За інформацією: Суспільне.
На Миколаївщині за майже чотири роки повномасштабної війни лише шість релігійних громад Української православної церкви (Московського патріархату) перейшли до Православної церкви України. Переходи відбувалися переважно на загальних зборах громад і без конфліктів, а останній перехід зафіксований у червні 2024 року.
Які санкції передбачені для релігійних громад, в яких виявлять звʼязок з російською церквою кореспондентам Суспільного розповіла юристка Каріна Чапкій.
За майже чотири роки повномасштабної війни на Миколаївщині представники шести релігійних громад УПЦ (МП) на загальних зборах прийняли рішення приєднатися до ПЦУ.
Станом на грудень 2025 року в області зареєстровано 163 релігійні громади ПЦУ та 285 громад УПЦ (МП), йдеться у відповіді на інформаційний запит Управління культури, національностей та релігій Миколаївської ОВА.
Церква в селі Синюхин Брід. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Станом на 19 грудня останній перехід релігійної громади УПЦ до ПЦУ на Миколаївщині зафіксований 19 червня 2024 року.
Релігійні громади УПЦ, які приєдналися до ПЦУ на Миколаївщині:
- Релігійна громада парафії на ім’я Святого Духа Вознесенської єпархії УПЦ (МП) у селі Суха Балка Вознесенського району приєдналася 29 червня 2022 року.
- Релігійна громада УПЦ (МП) в селищі Новоданилівка Баштанського району приєдналася 8 травня 2023 року.
- Релігійна громада парафії на ім’я Святого Архістратига Михаїла Вознесенської єпархії УПЦ (МП) у селі Сирове Первомайського району приєдналася 4 серпня 2023 року.
- Релігійна громада парафії на ім’я Архістратига Михаїла Вознесенської єпархії УПЦ (МП) у селі Синюхин Брід Первомайського району приєдналася 2 січня 2024 року.
- Релігійна громада парафії на ім’я Покрови Пресвятої Богородиці Вознесенської єпархії УПЦ (МП) у селі Лиса Гора Первомайського району приєдналася 7 березня 2024 року.
- Релігійна громада парафії на ім’я Святих Первоверховних апостолів Петра і Павла Вознесенської єпархії УПЦ (МП) у селищі Тімірязєвка Вознесенського району приєдналася 19 червня 2024 року.
Що кажуть парафіяни про перехід до ПЦУ
Таїсія була однією з ініціаторок переходу громади в селі Сирове від УПЦ МП до ПЦУ. За її словами, приводом стало те, як колишній настоятель храму проводив богослужіння на початку повномасштабної війни.
"Він співав "о здравії митрополитів московських". Як сказав у вівтарі про Кирила й Онуфрія, то не було дуже чутно. А тут як сказав — то наче струмом мене вдарило", — говорить Таїсія.
Церква в селі Сирове. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Місцева жителька Тетяна втратила сина на російсько-українській війні. Тому, за її словами, для неї було особливо важливо, аби громада в її рідному Сировому приєдналася до Православної церкви України.
"Я так пам’ятаю, був Великдень, і людям сказали: "Хто хоче — освячуйте в церкві, де на той час був батюшка Микола, а хто хоче — приїде отець із Врадіївки з української церкви". Загалом люди розділилися, але сюди прийшло менше людей", — згадує вона.
Тому в травні 2023 року організували збори громади, аби люди висловилися щодо переходу, розповідає нинішній настоятель храму Роман Бігун.
"Усе було дуже демократично. Прийшов я і настоятель цього храму. Я був дуже приємно вражений. Ініціатива була "знизу" — від людей. І, мабуть, так має бути".
Настоятель храму Роман Бігун. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Настоятель каже, що деяким літнім людям доводилося пояснювати, чому такий перехід важливий.
"Вони живуть, згадуючи свою молодість. І я поставив їм запитання: "А якби у Другу світову війну був Берлінський патріархат?" А вони: "Як це?" Я кажу: "Ну а сьогодні так само". Це якраз актуальне питання — чому ж російські церкви є в нашій державі", — розповідає Роман Бігун.
Інтер’єр православної церкви. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Самого Романа запросили стати настоятелем церкви, адже попередній відмовився виконувати свої обов’язки після переходу до ПЦУ, говорить староста села Сергій Базаренко.
"На збори прийшли рівно 100 людей — це прихожани. Із них 99 проголосували "за". Колишній наш священнослужитель не проголосував", — каже Базаренко.
Люди стоять під час богослужіння. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
На честь переходу, який юридично завершився 4 серпня 2023 року, запровадили книгу вдячності. Староста храму Ірина Парсенюк розповіла, що в літописі коротко описують людей, які відзиваються та роблять добрі справи для церкви, села й громади.
Староста храму Ірина Парсенюк тримає книгу вдячності. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Перейшла до ПЦУ в 2023 році й релігійна громада в селищі Синюхин Брід. За словами настоятеля храму Петра Решетника, об’єднання відбулося без конфліктів і за підтримки місцевої влади.
"Літургію ми вже практично ведемо українською. Книги поступово купуємо українською мовою, бо не всі є".
Купол храму з розписом і образом Ісуса Христа в церкві Синюхин Брід. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Як перевіряють зв’язки церков із РПЦ
У серпні 2024 року набув чинності Закон України "Про захист конституційного ладу у сфері діяльності релігійних організацій", який передбачає припинення діяльності релігійних організацій, пов’язаних із Російською православною церквою, надаючи їм дев’ять місяців на розрив зв’язків. Інакше застосовуються санкції, говорить юристка Каріна Чапкій.
"Вони можуть втратити юридичний статус і більше не користуватися тим майном, яке їм надано — тобто будуть повністю припинені всі укладені договори: оренди, найму тощо", — каже юристка.
Священнослужителі біля дзвіниці храму в селі Сирове. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Виявлення афілійованостіПроцес визначення, чи має певна релігійна громада зв’язки, підпорядкування або залежність від іншої організації. громади з російською церквою нині покладено на Державну службу з етнополітики та свободи совісті. Її представники проводять аналіз статутних документів, актів та офіційних заяв керівництва храмів. У разі виявлення таких зв’язків вони надсилають позов до суду.
"Вони (церкви — ред.) ще перебувають у такому "підвішеному" стані. Те, що я знаю: цей орган може надсилати їм звернення. УПЦ же може надавати листи або самостійно достроково змінювати власний статус".
Станом на 19 грудня перевірки релігійних організацій тривають. Поки що Державна служба з етнополітики та свободи совісті затвердила дві громади, афілійовані з Російською православною церквою: у Рівненській та Київській областях.
