За інформацією: Суспільне.
Ів Лакруа – фотограф із Франції, який з 2023 року створює документальні фотопроєкти на тему війни в Україні. Для створення одного з них він відвідав Миколаївщину.
Свою історію, звідки бере ідеї та чому вирішив фотографувати людей, які пережили війну, Лакруа розповів журналістам Суспільного.
Ів Лакруа народився в Парижі, працював фешн-фотографом у світових виданнях, згодом переїхав на південь Франції. З 2023 року він присвячує роботу довгостроковим документальним фотопроєктам про наслідки війни в Україні, яку розв'язала Росія.
"У 2023 році я почав робити портретні зйомки українських біженців, які знаходились у Франції. Але мені хотілось пізнати їхню країну, культуру, тому я вирішив приїхати і фотографувати родини в Україні", — розповідає Ів.
Ів Лакруа в Очакові під час візиту на Миколаївщину, травень 2025 року Особистий архів Іва Лакруа
Лакруа під час візиту до прифронтових міст Особистий архів Іва Лакруа
Ів Лакруа на Миколаївщині на озері Солонець-Тузли, травень 2025 року Особистий архів Іва Лакруа
Про формат зйомок Лакруа розповіла продюсерка та фіксерка Катерина.
"Ів — не військовий фотограф, він не сидить в окопах, не знімає кров і всі жахи війни. Він показує війну з інших сторін, ширше і глибше, аби західній публіці стали зрозумілими всі жахи і всі впливи", — говорить Катерина.
"Тяжко асоціювати себе з солдатом в окопі, але будучи батьками, легко зрозуміти суть війни, коли ти бачиш фотографії дітей чи молодих студентів і задумуєшся — це могли бути мої діти. Він показує реалії біженців та тих, хто лишився в країні — обличчя України, розповідає історію людей, яких зустрічає".
Житель Ізюму Юрій в обʼєктиві Іва Лакруа. Особистий архів Іва Лакруа
У доробку Лакруа — чотири проєкти, пов'язані з війною, де зображені портрети українців, які виїхали або залишились, зруйновані російськими обстрілами будівлі та реалії життя в Україні.
Вперше Лакруа відвідав Україну у березні 2024 року, тоді ж з'явилась ідея фотографувати архітектуру.
"Я їхав протягом двох днів, у мене був час подумати, що я хочу фотографувати, і вирішив, що хочу знімати зруйновані війною будівлі", — каже Ів.
"Я подумав: "Зроблю кілька тестів, подивлюся, що з цього вийде". Отже, ми дуже швидко поїхали в передмістя Києва шукати зруйновані будівлі, і ми зробили перші фотографії там. Потім поїхали в передмістя — Ірпінь, Гостомель, згодом — у Чернівці. Перша поїздка тривала місяць".
Влітку 2024 року Лакруа відвідав схід України.
"Я повернувся на півтора місяці: ми були на Донбасі, у Харкові, ми їздили по всіх усюдах. У 2025 році я провів тут чотири місяці — з середини лютого по середину червня", — розповідає фотограф.
У той час фотограф документував те, як війна вплинула на життя людей.
Портрет Анастасії, яка тримає на руках доньку, Харків Роботи Іва Лакруа із серії «Коли наші шляхи перетинаються»
Зруйнована будівля у Харкові Роботи Іва Лакруа із серії «Коли наші шляхи перетинаються»
Портрет військового Олександра, Донбас Роботи Іва Лакруа із серії «Коли наші шляхи перетинаються»
Портрет Дмитр, який сидить біля шиномонтажу, Ізюм Роботи Іва Лакруа із серії «Коли наші шляхи перетинаються»
Наступним фотопроєктом Лакруа є серія про вплив війни на природу та екологію.
"Проєкт називається "23 pourcent" (23 відсотки — франц.). Я обрав таку назву, тому що це приблизна площа поверхні України, яка була замінована на той час. Ми дуже рідко думаємо про природу, і я не вважаю, що люди усвідомлюють це", — розповідає фотограф.
"Природа зазнає впливу на багатьох рівнях: забруднення від усіх транспортних засобів, вибухи, від яких утворюється дим, лісові пожежі, від яких гинуть дерева та тварини".
Для того, аби сфотографувати природу, постраждалу від війни, Лакруа відвідав Миколаївщину. Більшість часу фотограф перебував на території області, відвідав парк "Білобережжя Святослава", село Галицинове та місто Очаків.
Ів Лакруа фотографує знак «Обережно міни!» на околицях села Галицинове, Миколаївщина, травень 2025 року Особистий архів Іва Лакруа
Ів Лакруа фотографує ліс на околицях села Галицинове, Миколаївщина, травень 2025 року Особистий архів Іва Лакруа
Ів Лакруа на озері Солонець-Тузли на Миколаївщині, травень 2025 року Особистий архів Іва Лакруа
Фотограф фільмує краєвид на Миколаївщині, травень 2025 року Особистий архів Іва Лакруа
За словами Лакруа, його вразило ставлення людей до своєї роботи, попри ризики, пов'язані з війною.
"Найбільше у Миколаєві мене вразила доброта людей: триває війна, а люди працюють в офісі, який знаходиться дуже близько до окупованої території. Тож їх можуть бомбити щодня, вони можуть бути під безпілотниками щодня, і вони залишаються там. Вони працюють, віддані своїй роботі, своїй справі", — розповідає Лакруа.
"Хоча самого міста я побачив небагато, регіон мені дуже сподобався. Особливо запам'яталися ті зони парку, які ми відвідали, — вони просто чудові".
Озеро Солонець-Тузли на Миколаївщині в обʼєктиві Лакруа Особистий архів Іва Лакруа
Берег озера Солонець-Тузли із фотопроєкту про екологію Особистий архів Іва Лакруа
Узбережжя озера Солонець-Тузли, що сфотографував Лакруа Особистий архів Іва Лакруа
За словами Лакруа, він зосередив увагу на наслідках війни, що вплинули на природні екосистеми: флору та фауну.
"Природа — дуже, дуже гарна, і те, що я побачив і дізнався з розмов з науковцями та біологом — це те, що є наслідки, але не всі вони погані для природи. Наприклад, те, що сталося з дамбою (Каховське водосховище — ред.): рівень Дніпра впав, тому зараз росте багато нових дерев, повертаються рослини. Природа повертається до приблизно того стану, в якому вона була до побудови водосховища", — каже фотограф.
Фото Очакова, зроблене Івом Лакруа під час візиту на Миколаївщину, травень 2025 року. Особистий архів Іва Лакруа
За словами Іва Лакруа, він планує знову приїхати в Україну, аби працювати над новими фотопроєктами.
