За інформацією: Суспільне.
У ніч з 25 на 26 жовтня Україна, зокрема і Миколаївщина, перейде на "зимовий" час — о 04:00 стрілки годинників переведуть на одну годину назад. Це передбачено постановою Кабінету міністрів від 13 травня 1996 року. Згідно з документом щороку перехід на зимовий час відбувається в останню неділю жовтня.
Про історію виникнення практики переведення годинників журналістам Суспільного розповів доктор історичних наук Ігор Ніколаєв.
Ідея переводити годинники з’явилася ще у 19 столітті, але спершу це були лише локальні ініціативи. Вперше офіційно годинники перевели у Німеччині під час Першої світової війни — у 1916 році, каже Ігор Ніколаєв.
"Мотив був економічний — заощадження палива та електроенергії. Німецькі інженери розрахували, що перехід на "літній" час дозволяє зекономити до 5 відсотків електроенергії", — пояснив історик.
Людина тримає годинник. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
За його словами, після Німеччини аналогічне рішення ухвалила Австро-Угорщина. Оскільки частина українських земель на той час входила до її складу, саме 1916 рік вважають початком практики переведення годинників і на території сучасної України.
"Згодом до цієї ініціативи долучилися Велика Британія, Сполучені Штати та інші європейські країни. Сьогодні лише Ісландія не переводить годинники, тоді як у Європейському Союзі з 1984 року діє правило: остання неділя березня — перехід на літній час, остання неділя жовтня — на зимовий", — додав Ігор Ніколаєв.
За словами науковця, головна причина переходу — адаптація робочого ритму до зміни тривалості світлового дня.
"У весняно-літній період активність людей зміщується до вечора, тому годинники переводять уперед. Восени та взимку, коли день коротшає, повертають назад, аби зробити ранок світлішим", — зазначив історик.
Історик Ігор Ніколаєв. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Офіційно перехід на "літній" та "зимовий" час в Україні затвердили у 1981 році. Однак, з 1930-го діяв "декретний" час — тобто місцевий час плюс одна година, каже Ніколаєв.
"У 1981 запровадили систему переведення годинників, і тоді "літній" час відрізнявся від стандартного не на одну, а на дві години. У 1991 році годину повернули назад, і перехід став таким, як зараз", — розповідає Ігор Ніколаєв.
Після здобуття незалежності України уряд вперше офіційно врегулював порядок переходу на "літній" і "зимовий" час 13 травня 1996 року. У 2011 році Верховна Рада розглядала ініціативу аби залишитися лише на "літньому" часі, але рішення не набуло чинності.
"У 2024 році Верховна Рада ухвалила постанову, що Україна залишається в другому часовому поясі — тобто за стандартним "зимовим" часом. Проте президент її не підписав", — пояснює історик.
Верховна рада. ВРУ
Чому Україна не відмовляється від переведення годинників
Часовий пояс більшої частини України — другий, тобто "зимовий" час. Однак, за словами доктора історичних наук Ігоря Ніколаєва, відмовлятися від переходу на літній час нині недоцільно.
"Якщо залишити лише один — "зимовий" час, то отримаємо десинхронізацію у часовому вимірі з Європейським Союзом. Європа продовжує переводити годинники, і в разі, якщо ми цього не робитимемо, можуть виникнути труднощі з пасажиропотоками та товарними перевезеннями", — пояснює Ігор Ніколаєв.
За його словами, ідея відмовитися від переходу на "літній" та "зимовий" час у Європі періодично теж обговорюється, але поки що країни ЄС залишаються при чинній системі.
Годинник. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Як зміна часу впливає на здоров’я
За словами в.о. завідуючого Сімейної амбулаторії №4 КНП ММР "ЦПМСД Центр первинної медико-санітарної допомоги№6" Арсена Мовсесяна, перехід на "зимовий" час люди зазвичай переносять легше, ніж на "літній". Також він каже, що людський організм — адаптивна система, тому з часом він пристосовується до будь-яких змін. Проте сам момент переходу спричиняє тимчасовий збій циркадних ритмів.
"Коли переводимо годинник назад, більшість людей висипається краще. Водночас будь-який різкий перехід збиває циркадні ритми — внутрішній біологічний годинник організму. Зміщення лише на одну годину не є критичним, проте для чутливих людей воно може впливати", — зазначив лікар.
"Під цю роботу підв’язано функціонування ендокринної та серцево-судинної систем. Вплив іде і на психічне здоров’я, і на метаболічні процеси — на обмін речовин, рівень глюкози. Це може бути навіть пов’язано з ризиком розвитку ожиріння".
В.о. завідуючого Сімейної амбулаторії №4 КНП ММР «ЦПМСД №6» Арсен Мовсесян З особистого архіву Арсена Мовсесяна
Медик пояснює, що адаптація організму до нового режиму може тривати від кількох тижнів до двох місяців. Водночас Арсен Мовсесян зазначає, усе залежить від індивідуальних особливостей людини, зокрема від потреби у сні.
"Є люди, яким достатньо п’ять годин для відпочинку, а є ті, хто не висипається, якщо спить менше ніж дванадцять. У середньому ж більшості потрібно від семи до восьми годин сну. Найкраще — готуватися заздалегідь: за кілька тижнів до переходу поступово змінювати час відпочинку, лягати спати на 10–15 хвилин раніше. Це допоможе уникнути стресу для організму", — говорить лікар.
Чоловік налаштовує час на годиннику. Суспільне Миколаїв/Марія Соболь
Медик додав, що, з погляду впливу на здоров’я, більшість його пацієнтів, як і він сам, вважають, що було б краще залишити лише зимовий час і більше не переводити годинники.
Читати ще
Читати ще
Сон в умовах війни: інтерв’ю з миколаївською психотерапевткою
