За інформацією: Суспільне.
Володимир, бойовий медик 79 бригади. Фото: 79 ОДШБр
Володимир — 27-річний бойовий медик одного з підрозділів 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади. Чоловік жив у Німеччині, коли почалося повномасштабне російське вторгнення. Тоді Володимир прийняв рішення повернутися і стати на захист України.
Історією бойового медика поділилися у пресслужбі бригади.
"Я не міг спокійно сидіти і працювати у Німеччині, коли орки прийшли на нашу землю".
Навесні 2022 року чоловік повернувся в Україну і прийшов до РТЦК на Львівщині. Його тоді не одразу призвали, адже досвіду військової служби за плечима Володимир не мав. Але хлопець наполегливо "оббивав пороги" і добився свого — його призвали і відправили на навчання.
На початку вересня 2022 року він потрапив до лав 79 ОДШБр.
"Наш батальйон тоді воював у Мар’їнці. Там було дуже гаряче", — пригадує десантник ті дні.
Одним з епізодів, який врізався йому у пам’ять, був порятунок пораненого побратима у Мар’їнці, під російським вогнем.
"У хлопця було проникаюче поранення у живіт. Коли ми його виносили, то нас накрив міномет. Ми сховалися у підвал і я навпомацки затискав йому рану, бо не міг зробити нормальної перев’язки", — каже бойовий медик.
Володимира тоді вразило, що поранений боєць попросив залишити його.
"Одна група наших побігла під обстрілом на розвідку і міномет переключився на них. Тоді ми удвох вже витягнули хлопця і дотягнули до своїх. Воїна було врятовано", — розповів боєць.
На рахунку бойового медика — два десятки евакуацій побратимів, яким він надав першу медичну допомогу і доправив у тил. Багато кому з них це врятувало життя.
Але рятувати на війні доводилось не тільки Володимиру. Він сам тричі отримував поранення, і тоді вже інші побратими надавали йому допомогу і витягували його з-під вогню.
"Бойове братерство це не просто слова".
"Це та річ, яка відрізняє нас від нашого ворога, який часто кидає своїх поранених помирати", — переконаний Володимир.
Володимир каже, коли закінчиться війна, то на весілля зі своєю коханою дівчиною, яка на нього чекає удома, він запросить усіх свої бойових побратимів. А потім поїде відпочивати до Криму, який, він глибоко переконаний, знову розквітне жовто-блакитними прапорами.
