За інформацією: Суспільне.
Члени екіпажу яхти «Ікар». Колаж: Суспільне Миколаїв.
Миколаївська яхта "Ікар" — історично відома як перша українська яхта під державним прапором та перша в СРСР, що здійснила навколосвітню подорож. Її екіпаж зіткнувся з викликами вітрильного спорту на своєму шляху: від погодних умов до небезпеки зіткнення зі скелею.
Про це 14 березня під час зустрічі у Миколаївському музеї суднобудування і флоту розповіли члени екіпажу "Ікару", на заході були присутні журналісти Суспільного.
Будівництво "Ікару" почалося у 1979 році, а вперше яхту спустили на воду у 1984-му. Цей вітрильник був розроблений для навколосвітньої подорожі, а його технічні характеристики були спроєктовані, виходячи з великого запасу міцності. Яхта мала довжину 16 метрів, площу вітрил 150 квадратних метрів і осадку 2,55 метра.
Під час навколосвітньої подорожі, яка тривала від 9 вересня 1987 до 30 липня 1988 року, екіпаж пройшов 31 000 миль, подолавши три океани й десятки морів. Вони мали невеликий двигун і обмежений запас пального.
Екіпаж яхти «Ікар»: Лукʼяненко С.В., Черкес С.В., Кузнецов А.І., Марков А.Е. та Киреєв В.П. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.
Макети у Миколаївському музеї суднобудування і флоту. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.
Макет яхти «Ікар» у Миколаївському музеї суднобудування і флоту. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.
За словами старшого помічника капітана яхти Анатолія Кузнецова, процес будівництва був детально відпрацьованим студентами кораблебудівного університету. Яхта пережила маршрути практично без пошкоджень, крім декількох тросів, які потребували заміни через корозію.
"Єдине, що страждало — вітрила. Тут нічого не зробиш".
"Шив мій покійний ТернякВолодимир Терняк, боцман, вітрильний майстер і член екіпажу "Ікар".. Був комплект вітрил, зелений важкий брезент, 600 грамів на квадратний метр, коли ці вітрила намокали, краще було під них не потрапляти", — згадує Кузнецов.
Члени екіпажу яхти «Ікар». Фото з архіву команди.
Яхта Миколаївського кораблебудівного інституту «Ікар» Фото з архіву команди.
У 1992 році екіпаж "Ікара" взяв участь у регаті до 500-річчя відкриття Америки Колумбом, де здобув третє місце. Яхта долетіла до Нью-Йорка і назад за 182 дні. За словами старшого помічника капітана Володимира Киреєва, Атлантику вони пройшли за 17 діб, найшвидші учасники прийшли за 11 діб.
"Ми пішли з Миколаєва з червоним прапором СРСР, ми його там опускали останній раз. І підняли наш жовто-блакитний прапор".
"Шили його самі, не знали які були його кольори. Не знали тоді, який вигляд має тризуб, але майже влучили", — розповідає Володимир.
Оригінал газети «The Mercury», випуск із яхтою «Ікар». Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.
Екіпаж яхти «Ікар» роздає автографи. Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.
Мешканці Миколаєва на зустрічі із екіпажом яхти «Ікар». Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.
Екіпаж згадує, що найважчими етапами на палубі були перші три дні, три тижні та три місяці. Помічник капітана Станіслав Черкес згадує момент з життя команди, коли вони майже зіткнулися зі скалами.
"Коли ми пішли на Тасманію, в Тасманове море "на кладовище кораблів", був циклон, шторм, радіолокатора немає. Я якраз на вахті був, закінчується шторм, дощ і злива. І прямо по носі в нас маяк на скелі, ми йшли прямо на нього. Доля нас зберегла", — розповідає Черкес.
У музеї також влаштували виставку картин помічника капітана яхти "Ікар" та єдиного учасника Великої трансатлантичної регати "Міленіум" у 2000 році Сергія Лук'яненка.
Роботи митця Сергія Лукʼяненко, помічника капітана яхти «Ікар». Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.
Роботи митця Сергія Лукʼяненко, помічника капітана яхти «Ікар». Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.
Роботи митця Сергія Лукʼяненко, помічника капітана яхти «Ікар». Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.
Роботи митця Лукʼяненко Сергія, помічника капітана яхти «Ікар». Фото: Яна Тітуренко/Суспільне Миколаїв.
Судновий інженер яхти Андрій Марков привіз оригінал газети The Mercury про яхту "Ікар", яка стала новим експонатом у музеї суднобудування і флоту.
