За інформацією: Суспільне.
Жителька Новоолександрівки Софія Саваріна. Фото: Юлія Філімон/Суспільне Миколаїв
Росіяни поцілили у літак. Пілот Вадим Мороз відвів машину від села на відстань близько двох кілометрів та не допустив її падіння на житлові будинки. Загиблого воїна з поля забрали селяни. Ідентифікували чоловіка по документах, знайдених у речах.
Фото: Юлія Філімон/Суспільне Миколаїв Ми забрали його в машину і тоді в село завезли. По обличчю упізнати неможливо було. Парашут при ньому був, обрізали. Миколажитель Новоолександрівки
"Привезли до будинку культури, поклали на стіл. Неможливо було дивитись на це і неможливо це витримати. Ми плакали, голосили. Леся Миколаївна принесла одежу, ми його помили, упорядкували, одягнули", — розповідає Софія Саваріна.
Рідний брат Вадима — військовослужбовець Максим Мороз не зміг зв'язатись з пілотом у той день. Командир повідомив чоловіку про збитий український літак, втім запевнив, що льотчик перебуває десь у людей.
"Мені командир сказав, що брата підбили, все нормально, ти не хвилюйся. Я саме третього числа відчував, що щось не так", — говорить Максим Мороз.
Загиблий пілот Вадим Мороз. Фото надане Максимом Морозом
Наступного дня Максим отримав повідомлення від побратимів пілота.
"Його колеги мені написали в Телеграм, просто "200" і все. Не міг знайти собі місця, було дуже тяжко. Хотів приїхати одразу, четвертого числа сюди в село, але, на жаль, воно було окуповане. І командир сказав: куди ти поїдеш, якщо є кацапи, будемо мстити поки у Миколаєві", — пригадує військовослужбовець.
Під обстрілами російських військ селянам вдалось поховати Вадима Мороза. Вранці четвертого березня проводжати пілота в останню путь зібралося усе село, каже Софія Саваріна.
"Не боялися цих вибухів, не боялись нічого, все село. Його занесли в церкву, у церкві відправили і поховали", — додає жителька.
Церква у Новоолександрівці. Фото надане Максимом Морозом
Місцеві вирішили схоронити пілота поруч із памʼятником невідомому солдату, який загинув при деокупації села від німецько-фашистських загарбників у березні 1944 року.
Він любив небо
Брати з дитинства мріяли стати військовими. Після дев'ятого класу Вадим вступив до ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, говорить український військовий Максим Мороз.
Рідні брати Максим та Вадим Мороз. Фото надане Максимом Морозом
"Коли приїжджав додому, одразу було видно, що він на голову вище. І мужніше став за своїх товаришів, став дисциплінований. Потім він вступив до Харківського національного університету повітряних сил, а я пішов у ліцей, по його стопах", — розповідає молодший брат.
Рідні брати. Фото надане Максимом МорозомВін буде літати, а я буду ним керувати.
Вони хотіли служити разом у Збройних силах України. Вдалося, але лише три місяці.
"Так воно і вийшло, він літав, а я ним керував, але, на жаль, дуже мало, бо почалась повномасштабна війна. Я ним дуже пишався. Він молодець", — каже Максим Мороз.
Брат загиблого льотчика Максим Мороз. Фото: Юлія Філімон/Суспільне Миколаїв
Вадим Мороз — старший льотчик авіаційної ланки авіаційної ескадрильї 299-ї бригади тактичної авіації імені генерал-лейтенанта Василя Нікіфорова. З 2020 року він брав участь в операції Обʼєднаних сил, а 24 лютого 2022 року був одним з перших пілотів, які підіймали українські літаки в повітря.
"Він одного разу зателефонував і каже: "Я на місці, все добре". Я кажу: "Ти вже літав?" Він говорить, що так, до нас у гості, в місто. Каже: "Розбомбив міст і "орки" з цієї сторони вже до вас не підійдуть, не зайдуть в місто", — згадує діалог із братом.
Максим та Вадим під час відпочинку на морі. Фото надане Максимом Морозом
Заздалегідь про свої бойові вильоти Вадим не попереджав.
Фото: Юлія Філімон/Суспільне Миколаїв Він мені ніколи не казав, коли йшов на бойовий виліт. Завжди телефонував і говорив: братан, все добре. Він за мене дуже хвилювався, я за нього. Максим Морозвійськовослужбовець
На честь Героя
Востаннє Максим говорив із братом за день до його загибелі.
Крім тебе, ціннішого нікого немає.
"І сміялись, і плакали. Я казав йому, бережи себе. І він мені сказав: "Не хвилюйся, все буде добре, ми ще з тобою кальян покуримо, після перемоги". І якраз на наступний день він загинув", — згадує чоловік останню розмову з Вадимом.
Картина, на якій зображений літак Вадима Мороза, у якому той перебував в останньому польоті. Автори Максим Мороз та його дружина. Фото надане Максимом Морозом
Місцеві жителі Новоолександрівки передали Максиму шматок літака з прапором України та кисневу маску полеглого пілота.
Шматок літака та киснева маска Вадима Мороза. Фото: Юлія Філімон/Суспільне Миколаїв
У серпні 2023 року Вадима Мороза перепоховали на Харківщині, звідки він родом. Воїна нагородили орденом Орденом Богдана Хмельницького III ступеня нагороджуються військовослужбовці та працівники Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та інші особи за бездоганне виконання військового та службового обов'язку, виявлену при цьому доблесть і честьБогдана Хмельницького ІІІ ступеня посмертно. Його рідні створили петицію про присвоєння загиблому звання Героя України (посмертно).
"Дякую людям чужим, які поховали. Дякую людям, що перепоховали. Не вірив, досі не віриться, що це моя дитина. Щоб була памʼять про дитину. Щоб не забули, що є такі хлопці, що загинули. Більш мені нічого не потрібно", — говорить батько загиблого Сергій Мороз.
Батько загиблого Сергій Мороз, Миколаївщина. Фото: Юлія Філімон/Суспільне Миколаїв
Третього березня 2022 року, в день загибелі пілота, у селі Новоолександрівка народився хлопчик. Батьки назвали його Вадимом, на честь льотчика.
