Вулиця Євгена Лапчевського: історія перейменування миколаївської вулиці на честь українського воїна

За інформацією: Суспільне.

Ім'ям загиблого захисника Євгена Лапчевського назвали вулицю у центрі Миколаєва у 2024 році. До того вона носила ім'я Защука — радянського партизана, який влаштовував диверсії в окупованому місті у часи Другої світової війни. Це вже третя назва цієї вулиці.

Про історію назв вулиці читайте у матеріалі кореспондентів Суспільного.

З середини 19 сторіччя ця вулиця мала назву Піщана. Крім неї, таку ж назву в Миколаєві мали ще дві вулиці — сучасні Данська та Образцова. У 1964 році рішенням міської ради її перейменували на Защука, розповів історик Ігор Ніколаєв.

"Павло Якович Защук — активний учасник підпільно-партизанського руху на Миколаївщині 1941–1943 років, а також один із керівників Миколаївського центру", — каже історик.

Вулиця Євгена Лапчевського. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський

Учасники цього руху здійснювали диверсії в окупованому німецькими військами Миколаєві в часи Другої світової війни.

"Це підпал і підрив двічі складів з автомашинами з пальним та запчастинами для техніки", — говорить Ніколаєв.

"У листопаді 1942 року спочатку було заарештовано заступника Защука — Воробйова, потім його звʼязкових Шуру Кобера та Вітю Хоменка. А 1 грудня 1942 року було заарештовано безпосередньо Павла Защука. Розстріляли його 29 травня 1943 року".

У межах декомунізації та деколонізації в липні 2024 року вулицю перейменували на честь полеглого українського воїна Євгена Лапчевського із псевдо Лапа.

Дружина загиблого воїна Аліна каже, що він був відповідальним і прискіпливим до роботи.

"Він був дуже вимогливий, якщо є якесь завдання, він так прискіпливо до цього ставився. Хлопці завжди говорили: "Якщо Лапа йде на завдання, ми спокійні, значить, все буде чітко", — говорить Аліна.

Чоловік пішов служити ще в часи АТО у 2014 році. Взяв приклад зі старшого брата.

"Нас познайомив наш знайомий. Ми ще жартували, я казала: "Та я начебто заміж ще не збираюсь". Але дуже зачепив своїм серйозним поглядом, своїм ставленням до життя.

Євген та Аліна. Фото з особистого архіву Аліни Лапчевської

У 2021 році Євген планував повернутися в цивільне життя, але почалася повномасштабна війна.

"Спочатку був у ТрО нашому, а потім перейшов у 126 (бригаду — ред.), бо там були його хлопці знайомі", — каже жінка.

Євген під час служби. Фото з особистого архіву Аліни Лапчевської

У цей час захищав Миколаїв, воював на Херсонському напрямку.

"Женя отримував нагороди. В нього були ще з АТО. Останню нагороду він отримав — Богдана Хмельницького. Ще він мав отримати, а він дуже мріяв про це — нагородний пістолет іменний. Вже подали й документи. Він так радів цьому. Казав, мені неважливі ніякі нагороди. А саме цей пістолет він дуже хотів. І не встиг отримати".

Євген Лапчевський загинув 1 червня 2024 року поблизу Кринок під час виконання бойового завдання.

"Вони мали щось перевірити, якусь територію, і повернутись. Пішло їх пʼятеро, але Женя уже повернувся на щиті, він один загинув".

Аліна на місці поховання Євгена. Суспільне Миколаїв/Роман Волинський

За словами Аліни, привʼязки Євгена до цієї вулиці немає.

"Просто цю вулицю хотіли на честь когось назвати, і назвали на честь Жені", — говорить Аліна.

"Я вважаю, що люди мають знати цих хлопців, які захищали наш Миколаїв з початку повномасштабної. От він віддав пів життя свого саме війні. Я навіть жартувала: "Ось ти одружений на війні, а я вже друга жінка в тебе".

Довідковий Миколаїв