За інформацією: Суспільне.
17 травня в Миколаєві відбувся "Хакатон ідей"Хакатон ідей — це інтенсивний командний захід, під час якого учасники за обмежений час спільно розробляють концепції, інноваційні рішення чи стартап-проєкти для розв’язання конкретної проблеми., присвячений переосмисленню морської спадщини регіону. Захід складався із закритої експертної сесії для істориків, музейників, митців, урбаністів та громадських діячів, а також відкритої програми для всіх охочих.
Учасники не лише обговорювали, як зробити морську ідентичність Миколаївщини живою, сучасною та зрозумілою для містян і світу, а й долучилися до лекцій, презентації книг, показу фільму та виставки оцифрованої мариністичної спадщини. Подію організували Агенція розвитку Миколаєва та Платформа MY ART спільно з Українсько-данським молодіжним домом у Миколаєві.
Від "міста корабелів" — до живої морської ідентичності
Організатори зазначають: тривалий час ідентичність Миколаєва зводили до монолітного образу "міста корабелів". Натомість проєкт "Морська спадщина Миколаєва" пропонує ширший погляд — через історії людей, культуру, пам’ять, мистецтво та взаємодію з водним простором.
Захід став одноденною лабораторією ідей, де учасники шукали способи деконструювати старі наративи та сформувати нове бачення морської спадщини регіону, особливо в умовах війни й тимчасової недоступності моря для жителів Миколаївщини.
Подію реалізували у межах проєкту "Морська спадщина Миколаєва" за менторства Одеського національного художнього музею та підтримки Програми "Партнерство за сильну Україну".
Учасники експертної панелі на «Хакатоні ідей» у Миколаєві. Платформа MY ART/Максим Місайлов
Експертне обговорення та відкрита програма для містян
Хакатон складався з двох частин — закритої експертної сесії та відкритої програми для всіх охочих.
У першій частині історики, музейники, науковці, митці, архітектори, урбаністи та представники громадського сектору працювали у форматі фасилітованих дискусій. Учасники обговорювали, якою має бути морська ідентичність Миколаївщини після війни, як популяризувати морську спадщину, оцифровувати архіви та інтегрувати локальну історію в європейський контекст.
Відкрита частина заходу включала лекції, дискусії, виставки, кінопоказ, майстер-клас та дитячу програму. До участі запросили всіх охочих жителів міста.
Співорганізаторка хакатону, співзасновниця платформи MY ART Дар’я Фрич-Алчіна розповіла, що формат події дозволив поєднати експертне середовище та широку аудиторію.
"У нас була закрита фасилітаційна сесія у форматі “Світового кафе”, де ми запрошували більш експертну аудиторію — музейників, літераторів, активістів. І відкрита частина, де ми запрошуємо абсолютно всіх жителів міста: з лекціями, дискусіями, майстер-класами, кіно і виставкою", — сказала Дар’я Фрич-Алчіна в коментарі "Суспільному".
Дар’я Фрич-Алчіна, співорганізаторка Хакатону. Суспільне Миколаїв/Діна Плетенчук
"Морську спадщину треба зробити живою"
Фасилітаторкою полілогу стала культурна діячка Руслана Сікаленко. За її словами, головною метою зустрічі було зібрати якомога більше практичних ідей для популяризації морської спадщини Миколаївщини.
"Мені б хотілося нагенерувати великий перелік ідей, які реально можна зробити на нашій Миколаївщині різними організаціями, науковими інституціями, освітніми закладами. Щоб морську спадщину зробити живою, щоб люди хотіли дізнаватись, пишатися й долучатися", — окреслила ідею дискусії Руслана Сікаленко в коментарі Суспільному.
Вона наголосила, що сьогодні існують можливості для реалізації культурних ініціатив — як через донорські програми, так і через громадський сектор.
"Зараз у певних сферах відчувається дефіцит ідей. І це дуже круто, що тут їх нагенерували. Люди фотографують, записують, хтось уже знайшов для себе майбутній проєкт", — додала вона.
Руслана Сікаленко, культурна діячка, авторка та співорганізаторка регіональних проєктів з ідентичності. Платформа MY ART/Максим Місайлов
Які ідеї пропонували учасники
Під час хакатону учасники працювали над кількома тематичними напрямами: від архівів і музейних колекцій — до морської археології, туризму та сучасного мистецтва.
Серед ідей:
- оцифрування архівів, стародруків, креслень та морської періодики;
- створення єдиного онлайн-ресурсу про морську спадщину Миколаївщини;
- цифрові 3D-екскурсії заводами та історичними об’єктами;
- запис усної історії моряків, корабелів і портовиків;
- інтерактивні музейні експозиції й AR-реконструкції;
- арт-резиденції для українських та європейських митців;
- розвиток промислового туризму;
- популяризація морської археології та підводної спадщини.
Окремо учасники говорили про необхідність збереження унікальних бібліотечних фондів.
Представниця Миколаївської обласної наукової бібліотеки розповіла, що багато морських періодичних видань існують лише в одному примірнику та поступово руйнуються.
"Вони надруковані на кислотному папері й буквально перетворюються на пил. Дослідники приходять, але ми часто не можемо видати ці матеріали, бо сторінки розсипаються", — зазначила учасниця дискусії.
Учасники «Хакатону ідей» у Миколаєві. Платформа MY ART/Максим Місайлов
Дискусія про імперську спадщину та деколонізацію
Однією з тем хакатону стало переосмислення радянської та імперської спадщини у міському просторі.
Учасники обговорювали, як працювати з пам’ятниками, назвами та символами, пов’язаними з Російською імперією та СРСР. Зокрема, йшлося про потребу відмовитися від героїзації, а перетворити такі об'єкти на музейні й історичні експозиції з відповідним контекстом.
Також порушували питання формування нового туристичного маршруту Миколаєва без домінування російських імперських символів у міському просторі.
Антон Санченко під час творчої зустрічі. Платформа MY ART/Максим Місайлов
Антон Санченко: "Південь України має схожі виклики"
У межах відкритої програми письменник-мариніст Антон Санченко провів творчу розмову про українську мариністику, морську літературу та місце Півдня України у сучасній культурі.
У коментарі Суспільному він зазначив, що йому було цікаво порівняти бачення морської спадщини в Миколаєві, Одесі та Херсоні.
"Мені цікаво подивитися, куди прогресує думка миколаївських активістів. Мені цікаво порівняти з Одесою і мені цікаво порівняти з Херсоном, що відбувається. Приблизно у всіх однакові думки. Залишилося лише якось їх об'єднати", — сказав Санченко.
За його словами, міста Півдня мають схожі виклики та шукають відповіді на питання, чим можуть бути цікавими світу після війни.
Письменник також наголосив на особливій ролі Миколаєва як історичного центру суднобудування та морської освіти.
"Миколаїв — це кораблебудівний центр. Це таке захищене серце Чорноморського регіону. Відроджувати цю галузь без цього міста просто неможливо", — зазначив він.
На думку Санченка, після війни місто може розвиватися навколо морської логістики, суднобудування та власного флоту для захисту морського коридору.
"Будувати свій зерновий флот, свій флот, який морський коридор утримуватиме до Стамбула — це обов'язково", — сказав письменник.
Лекції про зерно, море та мистецтво
У межах відкритої програми також відбулися лекції та дискусії про історію зернової торгівлі, морську логістику та мариністичне мистецтво.
Фахівець із комунікацій компанії "Нібулон" В’ячеслав Шпаков представив лекцію "Зерновими стежками Миколаєва" — про роль міста в глобальній продовольчій безпеці, історію зернового експорту та функціонування морського коридору під час війни.
Мистецька експертка Яся Давиденко провела обговорення "Чиє море: живопис, імперії та війна на Півдні України". Учасники говорили про мариністику як інструмент імперських наративів та про сучасний український погляд на Чорне море.
Книги Антона Санченка, презентовані під час творчої зустрічі. Платформа MY ART/Максим Місайлов
Виставка оцифрованих мариністичних творів
Під час хакатону представили виставку "Акваторія сенсів" — експозицію оцифрованих мариністичних картин та історичних фотографій із музейних колекцій Миколаєва.
До виставки увійшли роботи з фондів Очаківського музею мариністичного живопису, Миколаївського обласного краєзнавчого музею, Миколаївського художнього музею імені Верещагіна, Музею суднобудування та флоту.
Організатори зазначають: через цифрові формати прагнуть зробити морську спадщину доступнішою для жителів регіону та ширшої аудиторії.
Відвідувач виставки «Акваторія сенсів». Суспільне Миколаїв/Діна Плетенчук
